Окрелізумаб
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Окрелізумаб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L04AA |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C6494H9978N1718O2014S46 |
| Мол. маса | 145000 Да г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% (за умови внутрішньовенного введення) |
| Метаболізм | Ретикулоендотеліальна система |
| Період напіввиведення | 26 діб |
| Екскреція | |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Окрелізумаб (торгове найменування Ocrevus) — це гуманізоване моноклональне антитіло до CD20. Воно діє селективно, а саме — направлене на маркер CD20 на поверхні певних B-клітин (B-лімфоцитів) — специфічних імунних клітин, які відіграють ключову роль в ураженні мієлінової оболонки, тобто напряму задіяні у патогенезі розсіяного склерозу. [1]
Сьогодні вважається, що В-клітини беруть участь в розвитку розсіяного склерозу за допомогою декількох механізмів:
- антиген-презентації,
- продукції аутоімунних антитіл (аутоантитіл),
- цитокінової регуляції;
- утворення ектопічних лімфоїдних комплексів в оболонках мозку, що вважається фактором коркової демієлінізації та нейродегенерації.
Окрелізумаб було схвалено FDA для застосування у лікуванні розсіяного склерозу в березні 2017 року, і на момент першого кварталу 2018 року це перший препарат, який був схвалений FDA для терапії первинно-прогресуючої форми розсіяного склерозу. Пізніше, у серпні 2017 року, він був схвалений у Канаді. В Україні окрелізумаб було схвалено восени 2017 року (наказ МОЗ України від 04.09.2017 № 1049).
Окрелізумаб було винайдено та розроблено дочірньою компанією Hoffmann-La Roche Genentech; він продається під торговою маркою «Окревус». Схвалення застосування препарату було основане на результатах міжнародних багатоцентрових досліджень III фази.[2]
Результати попередніх досліджень показують, що окрелізумаб має значний потенціал для зміни перебігу розсіяного склерозу та зниження темпів інвалідизації пацієнтів з цим захворюванням. Так, в двох базових дослідженнях (OPERA I і OPERA II) окрелізумаб забезпечв значне поліпшення стану таких пацієнтів(як за клінічними кінцевими точками, так і за результатами візуальної діагностики) у порівнянні зі стандартом терапії.
Аби з'ясувати, чи є цей препарат безпечним та ефективним у молодих пацієнтів, а також онкологічні ризики при застосуванні у вагітних жінок та дітей, компанія-виробник за вказівкою FDA[3] також проведе декілька клінічних досліджень IV фази.
Медичне застосування ред.
Окрелізумаб призначено для лікування рецидивно-ремітуючої чи первинно-прогресуючої форм розсіяного склерозу у дорослих пацієнтів. «Окревус» вводиться шляхом внутрішньовенних інфузій кожні шість місяців. Перша доза вводиться у вигляді двох інфузій по 300 мг з інтервалом у два тижні, наступні — у вигляді інфузій по 600 мг.
Протипоказання ред.
Окрелізумаб не повинен застосовуватися у людей, які хворіють на гостру форму гепатиту B, чи у пацієнтів з важкою алергічною реакцією на цей лікарський засіб у минулому. У випадку будь-якої інфекції лікування окрелізумабом потрібно відкласти до одужання.
Небажані явища ред.
З урахуванням опублікованих даних з клінічних досліджень найбільш поширеними небажаними явищами та побічними ефектами були наступні: свербіж, висипка, почервоніння, кропив'янка, подразнення у глотці чи у роті; висока температура; втома; нудота; тахікардія; головний біль та запаморочення.
Фармакологія ред.
Окрелізумаб — глікозильований імуноглобулін G1 з варіабельною ділянкою проти людського CD20 із ланцюгом 2H7 γ1 з молекулярною вагою 352,533 г/моль (145000 Да).
Окрелізумаб діє як селективний імуносупресор: він зв'язується із CD20 на поверхні B-лімфоцитів, і це заважає певному типу B-лімфоцитів (які експресують CD20) руйнувати мієлінову оболонку. У той же час цьому окрелізумаб не впливає на лімфоїдні стовбурові або на зрілі плазматичні клітини, оскільки на їх поверхні відсутні CD20-рецептори.
Наразі лікування обох форм розсіяного склерозу за допомогою окрелізумаба передбачає інфузійне введення препарату з рівномірниму інтервалом у 6 місяців, але сьогодні також дискутується питання[4] введень препарату з урахуванням імунологічних маркерів, тобто залежно від показників кількості CD20-лімфоцитів.
Примітки ред.
- ↑ Sorensen PS, Blinkenberg M. The potential role for ocrelizumab in the treatment of multiple sclerosis: current evidence and future prospects. Ther Adv Neurol Disord. 2016 Jan;9(1):44-52. doi: 10.1177/1756285615601933. PMID 26788130; PMCID: PMC4710102.
- ↑ Ocrelizumab Reduces MS Progression: OPERA, ORATORIO [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (December 22, 2016)
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Avasarala J. Anti-CD20 Cell Therapies in Multiple Sclerosis-A Fixed Dosing Schedule for Ocrelizumab is Overkill. Drug Target Insights. 2017 Oct 25;11:1177392817737515. doi: 10.1177/1177392817737515. PMID 29123374; PMCID: PMC5661702.
Посилання ред.
- Окрелізумаб у базі даних лікарських засобів Канади [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.]
- A Study to Evaluate the Effects of Ocrelizumab on Immune Responses In Participants With Relapsing Forms of Multiple Sclerosis [Архівовано 20 березня 2018 у Wayback Machine.]
- «Окревус» на сайті Європейського медичного агентства (European Medicines Agency) [Архівовано 20 березня 2018 у Wayback Machine.]