Відкрити головне меню

«Ой у лу́зі черво́на кали́на…», «Червона калина» — українська народна пісня авторського походження, гімн Українських січових стрільців. Відома у декількох варіантах. Співали її також і в підрозділах УПА.

Ой у лузі червона калина
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Червона Калина
Nuvola apps kaboodle.svg Пісні з АТО Ой у лузі червона калина

Зміст

Історія написанняРедагувати

Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 р. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для оптимістичнішого фіналу він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло Коссак розложив її на інструменти. Вистава спричинилася до популяризації пісні, особливо її останньої строфи «Ой у лузі…». Від акторів театру пісню сприйняла молодь. У серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.

Строфа «Не хилися, червона калино…» додана до тексту пісні наприкінці 1980-х років Леопольдом Ященком та Надією Світличною.

Авторство музикиРедагувати

За свідченнями Степана Чарнецького, мелодію підібрав він сам. Музикознавці (Філарет Колесса, Василь Витвицький) вважають її народною. В. Витвицький стверджував, що це мотив пісні «Ой зацвіла червона калина над криницею».[1]

Володимир Гордієнко у своїй праці «Українські Січові Стрільці», Львів, 1990 р. повідомляє, що музику написав відомий композитор, автор багатьох стрілецьких пісень Михайло Гайворонський[2].

ВаріантиРедагувати

Ой у лузі червона калина
Похилилася.
Чогось наша славна Україна
Зажурилася.
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино,
Маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно,
Маєш добрий рід"
 
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину піднімемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!

Ой у полі ярої пшениці
Золотистий лан.
Розпочали стрільці січовії
З ворогами тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер
З широких степів,
Та прославить по всій Україні
Січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо![3]

 Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських[4] кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Ой у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан,
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

ВиконанняРедагувати

Пісню виконувало багато співаків та музичних колективів України. Серед них:

ПриміткиРедагувати

  1. За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с.
  2. Гордієнко Володимир. Українські січові стрільці. Львів, 1990
  3. Записано у 1990 році від Муневича Тараса Андрійовича 1923 року народження, який мешкає у селі Горошова Борщівського району Тернопільської області. Пісня записана у селі Какуловка Дніпропетровської області на святі 500-річчя українського козацтва і поміщена у антології пісень національно-визвольних змагань «За волю України».
  4. також співають «ворожих кайдан»
  5. [1]
  6. офіційний сайт Олександра Малініна

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Пісню під цим відео виконує вокальна група львівського театру-студії «Не журись!» (Василь Жданкін, Віктор Морозов, Олег Лихач, Орест Хома, Роман Микитюк, Богдан Генгало)