Озеро Самотності

О́зеро Самотності (лат. Lacus Solitudinis) — відносно невелике місячне море, розташоване на краю зворотного боку Місяця. Координати центра — 27°31′ пд. ш. 103°53′ сх. д. / 27.52° пд. ш. 103.88° сх. д. / -27.52; 103.88[1], максимальний розмір — близько 120 км[1].

Озеро Самотності
лат. Lacus Solitudinis
Lacus-solitudinis-clem1.jpg
Озеро Самотності (мозаїка знімків «Клементини»)
Координати центра
27°31′ пд. ш. 103°53′ сх. д. / 27.52° пд. ш. 103.88° сх. д. / -27.52; 103.88
Розмір
120 км
Епонім
самотність
Назву затверджено 1976
Озеро Самотності. Карта розташування: Місяць, зворотний бік
Озеро Самотності

Commons-logo.svg Озеро Самотності на Вікісховищі

Північніше озера розташований кратер Перельман (лат. Perel'man), на північному заході — борозна Зігфріда (Rima Siegfried) і кратер Скалігер (Scaliger), на заході — кратер Тіціус (Titius), на півдні — кратер Паркхерст (Parkhurst)[2].

НазваРедагувати

Вперше Озеро Самотності було відзначено на карті «Maps of Lunar Hemispheres», виданій Антоніном Рюклом у 1972 році[джерело?]. У 1976 році цю назву затвердив Міжнародний астрономічний союз[3].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2018-07-07. Процитовано 2019-10-05. 
  2. Лист карти Місяця LAC 100. Архів оригіналу за 2018-05-30. Процитовано 2010-08-07. 
  3. Lacus Solitudinis. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2018-07-07. 

ПосиланняРедагувати