Відкрити головне меню

Озера Азербайджану

стаття-список у проекті Вікімедіа
Озеро Гьойгьоль.

На території Азербайджану розташовано до 450 озер сумарною площею більше 395 тис. км² (без урахування Каспійського моря-озера). Більшість цих озер — малі, за своїм об'ємом (лише 10 мають площу більше 10 km² і 25 із площею, що більша 1 km²[a]). Походження цих водних гладей різноманітне: тектонічні, зсувні, реліктові, озерно-річкові, морські-лагунні. В гірських районах частина озер має тектонічне або льодовикове походження, а інколи — замулисте.

Зміст

Загальні відомостіРедагувати

Азербайджан знаходитьтся поруч із Каспійським морем, яке є найбільшим озером материка Євразія. Самі ж жителі країни найбільшими озерами країни вважають: Сарісу. Решту озер малі та мілководні, тому їх господарське використання обмежене та регламентується державними органами.

Науковці країни вирізняють 7 типів озер відповідно до їх походження[1]:

  • Льодовикового — Шахдагські[2], Базардузу, Муровдаг [b];
  • Заплавні — Сарису, Гаджігабульскі озера, Мехман, Aggol [c];
  • Тектонічні — Гейгелем, Aggol, Гьойгьоль [d];
  • Лагунні — Гумусован, Акзібіркала [e];
  • Карстові — Гобустан, Гакінохурда, Джейранчельське;
  • Озерно-річкові — Атачай, Сумгаїтчай, Гірдиманчай [f];
  • Реліктові — Масазире, Боюкшорське, Кердахані [g];
  • Рукотворні — озера й ставки та водосховища [h].

В господарстві республіки майже всі озера використовуються для побутових потреб населення — водозабезпечення жителів навколішніх поселень. Лише окремі з них мають ще кілька застосувань:

  • більшість гірських озер використовують і для вдоволення спраги худоби та свійської птиці;
  • Гаджігабул, Сарису, Аггель - для рибальства і частково зрошення;
  • соляні озера Абшерона - для отримання хімічних речовин, а також застосовується грязей в лікувальних цілях;
  • озера в верхніх стоках річок — стали штучними водосховищами і влітку забезпечують річки додаткової водою[3].

Список озер (більше 10 км³)Редагувати

Більшість природніх озер країни є мілководними та невеличкими, лише з десяток цих водойм мають площу водної гладі більше 1 км² та об'ємом більше 10 км³:

Назва Площа, км² Об'єм, км³
1. Сарісу (Sarısu) 65,7 59,1
2. Аґгьоль (Ağ göl) 56,2 44,7
3. Великий Шор (Böyük Şor gölü) 16,2 27,5
4. Агзибірчала (Ağzıbirçala) 13,8 10,0
5. Джандаргьоль (Candargöl) 10,6 51,0
6. Гаджикабул (Hacıqabul gölü)' 8,4 12,1
7. Великий Алагьоль (Böyük Alagöl) 5,1 24,3
8. Ашиг-Гара (Aşıq-Qara) 1,76 10,2
9. Гьойгьоль (Göygöl) 0,79 24,0
10. Карачук (Qaraçuq) 0,45 2,53

КоментаріРедагувати

  1. водойми, які придатні хоч на мінімальне господарське використання
  2. розташовані в межах високогір'я
  3. в заплаві річки Кура
  4. в межах Малого Кавказу
  5. на узбережжі Каспію
  6. знаходяться в басейнах річок
  7. розташовані, в основному, на Апшеронському півострові
  8. створені людьми для їх потреб у накопиченні води

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати