Одрехова

лемківське село Підкарпатського воєводства Республіки Польща, Сяноцького повіту, гміни Заршин.

Одрехова (пол. Odrzechowa) — лемківське село в Польщі, у гміні Заршин Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1417 осіб (2011[1]).

Село
Одрехова
пол. Odrzechowa

Координати 49°32′37″ пн. ш. 21°58′48″ сх. д. / 49.54361111113888683° пн. ш. 21.98000000002777909° сх. д. / 49.54361111113888683; 21.98000000002777909Координати: 49°32′37″ пн. ш. 21°58′48″ сх. д. / 49.54361111113888683° пн. ш. 21.98000000002777909° сх. д. / 49.54361111113888683; 21.98000000002777909

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Заршин
Населення 1417 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-530
Автомобільний код RSA
SIMC 0362915
GeoNames 763402
OSM r6968467  ·R
Одрехова. Карта розташування: Польща
Одрехова
Одрехова
Одрехова (Польща)
Одрехова. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Одрехова
Одрехова
Одрехова (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Знаходиться на відстані 4 км на південний захід від Заршина, 11 км на захід від Сяніка і 52 км на південь від Ряшева.

Історія ред.

До 1772 р. село входило до Сяніцької землі Руського воєводства, з 1783 року — до Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини[2].

У 1733 році в Одреховій було сформовано парафію, яка входила до складу до Риманівського деканату Перемиської єпархії УГКЦ. У 1777 пожежа знищила значну частину села, а заодно і церковні записи. До 1817 року у селі було дві дерев'яні церкви, коли замість них була зведена мурована церква св. Івана Предтечі, яка функціонує досі.

У 1873 епідемія холери знищила велику кількість мешканців села.

У 1785 році Одрехові належало 36,44 км² земель та нараховувалось 1333 мешканці:

  • греко-католики — 1270 осіб
  • римо-католики — 40 осіб
  • євреї — 23 особи

У 1840 році — 1628 греко-католиків, 1859 — 1599 греко-католиків, 1879 — 1710 греко-католиків, 1899 — 2006 греко-католиків, 1926 — 2305 греко-католиків. У 1936 році — 2469 греко-католиків, 57 римо-католиків і 3 євреї.

Село було центром діяльності на Лемківщині українського спортивно-руханкового товариства Січ. На чолі був Володимир Бучацький, він пригадував, як працював над розбудовою української свідомости мешканців:

Треба було перших кроків до цього: зайшовши в село, я знайомився з молоддю і виголошував доповіді з нашої історії. Згодом був в селі театральний гурток, який давав вистави "Невольник", "Верховинці", "Наталка Полтавка"… За гроші з тих вистав я спроваджував з книгарні НТШ у Львові книжки, які дуже причинилися до ширення національної свідомости села. Минав час і вкінці удалося мені оснувати у вісьмох селах читальні "Просвіти". Так поволи підготовляв я грунт для основання "Січей"[3].

У період 1934—1947 років місцева парафія увійшла до складу так званої Апостольської адміністрації.

В вересні 1944 року радянські війська заволоділи селом. Радянські окупанти примусово мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів вбила в селі щонайменше 6 українців. У результаті депортацій 1944—1946 та операції «Вісла» 1947 року переважна більшість українського населення села була переселена до УРСР та понімецькі землі Польщі. Найбільшу частину лемків переселили в село Личківці, майже всі прізвища з наведених нижче нині можна зустріти у селі Личківці, навколишніх селах

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 691 143 479 69
Жінки 726 171 406 149
Разом 1417 314 885 218

Мешканці ред.

Згідно даних Йосифинської метрики від 1787 року в Одреховій мешкали родини: Барна — 5 сімей, Бек — 2 сім'ї, Бенчик — 3 сім'ї, Бренкач (Брекач), Бурштин, Бухвак — 2 сім'ї, Верней — 3 сім'ї, Вовк — 3 сім'ї, Воробель (Вробель), Воробчик, Галько — 2 сім'ї, Гараус (Гарагус), Гнатик — 4 сім'ї, Голутяк, Гринчак, Груб'як, Гуска, Гута, Драч — 3 сім'ї, Дуцяк, Завойський — 4 сім'ї, Зиньо, Зинчак, Зіник, З'ятик — 3 сім'ї, Кавовчик, Капраль, Кастранець, Кияк — 3 сім'ї, Ковальчик, Коник — 5 сімей, Конкевич — 4 сім'ї, Коруць (Коруц), Костик, Котик, Кушнір, Кушнірчук, Лаб'як — 4 сім'ї, Лайтар, Лико, Мадара — 4 сім'ї, Майчик, Мигаль — 4 сім'ї, Мідян, Милян — 6 сімей, Милянчик, Митрусик, Одрехівський — 2 сім'ї, Олеяр, Палиця — 5 сімей, Пельчар, Пінчар, Понтус, Поточак, Русин — 3 сім'ї, Семків, Серединський — 6 сімей, Сивик — 5 сімей, Скробала — 4 сім'ї, Скробалишин, Скробаляк — 2 сім'ї, Слюсар, Стецюк, Страхоцький, Фецик, Цап — 3 сім'ї, Цапик — 2 сім'ї, Цеплій — 2 сім'ї, Цимбала, Цуприк — 6 сімей, Шафран — 5 сімей, Яцканин, Яцканич.

Церква ред.

У 1817 році в Одрехові було збудовано муровану греко-католицьку церкву св. Івана Предтечі. Храм зберігся досі і тепер використовується як римо-католицький костел.

Парохом в селі був о. Іван Лаврівський — брат Юліана Лаврівського. Дружиною о. І. Лаврівського була сестра Митрополита Сембратовича.[5]

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одрехова

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Центральний державний історичний архів України (Львів), Фонд 37
  3. Трильовський, Петро (1965). Гей, там на горі "Січ" іде!.. Пропам'ятна книга "Січей" (Українська) . Winnipeg, Manitoba, Canada: Trident Press Ltd. с. 293.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  5. Boniecki A. Ławrowscy h. Sas // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1912. — Cz. 1. — T. 15. — S. 236. (пол.)

Джерела ред.