Одрадне (Дворічанський район)

Одра́днесело в Україні, у Дворічанському районі Харківської області. Населення становить 183 осіб. Орган місцевого самоврядування — Колодязненська сільська рада.

село Одрадне
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Дворічанський район
Громада Колодязненська сільська рада
Код КОАТУУ 6321882004
Облікова картка Одрадне 
Основні дані
Засноване 1890
Населення 183
Площа 0,054 км²
Густота населення 3388,89 осіб/км²
Поштовий індекс 62713
Телефонний код +380 5750
Географічні дані
Географічні координати 50°03′43″ пн. ш. 37°43′27″ сх. д. / 50.06194° пн. ш. 37.72417° сх. д. / 50.06194; 37.72417Координати: 50°03′43″ пн. ш. 37°43′27″ сх. д. / 50.06194° пн. ш. 37.72417° сх. д. / 50.06194; 37.72417
Середня висота
над рівнем моря
187 м
Місцева влада
Адреса ради 62713, Харківська обл., Дворічанський р-н, с.Колодязне, вул.Центральна,5а, тел. 7-44-16
Сільський голова Перепелиця Олександр Васильович
Карта
Одрадне. Карта розташування: Україна
Одрадне
Одрадне
Одрадне. Карта розташування: Харківська область
Одрадне
Одрадне
Одрадне. Карта розташування: Дворічанський район
Одрадне
Одрадне
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село Одрадне знаходиться за 4 км від кордону з Росією. Навколо села кілька невеликих лісових масивів, у тому числі урочища Дубовий Ліс, Сергіївка, Дробашин Ліс, Крутий Ліс.

НазваРедагувати

Назва села походить від маєтку Відрадне (по російськи Отрадное), який в середині XIX століття був в поселенні Проходи (Проходіха) заснував М. ​​Ф. Курченінов. В документах XIX - початок XX століття для позначення даного населеного пункту іноді використовувалися назви: Проходи, Отрада, Відрадне

ІсторіяРедагувати

  • Згідно сільських переказів дворянин М. Ф. Курченінов (Курчанінов) в XIX столітті отримав землю в Куп'янському повіті Харківської губернії і заснував тут маєток Одрадне. Для заселення маєтку в Полтавській губернії були придбані кріпаки. Так з'явилося українське село Одрадне.
  • В 1862 році у Одрадному була побудована дерев'яна Успенська церква. На кошти родини Курченінових до початку XX століття в селі Одрадне були побудовані: великий поміщицький будинок з прилеглим до нього парком, господарські будівлі, цегляний завод, кам'яна церква, школа. Син М. Ф. Курченінова дійсний статський радник С. М. Курченінов організував в маєтку високорозвинене сільськогосподарське підприємство [1].
  • Відносини поміщиків Курченінових і селян села Одрадне були далекі від ідилії. У роки Першої революції в Російській імперії селяни Одрадного спалили поміщицький корівник. Для захисту маєтку у Одрадному знаходився військовий загін. Після революцій 1917 року садиба Курченінових була розграбована і зруйнована.
  • Надалі село Одрадне переживало події, пов'язані з історією Радянської України. Створення колгоспу в селі супроводжувалося жорстоким голодом у 1932-1933 роках. У роки Німецько-радянської війни бойові дії біля Одрадного не велися, село перебувало під німецькою окупацією з липня 1942 по січень 1943 року. Понад п'ятдесят жителів села загинули на війні.
  • Наприкінці 50-х років у Одрадне була зруйнована Успенська церква. День Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) у Відрадному вважається головним сільським святом. На початку 70-х років в Одрадне переселили мешканців ліквідованого села Водяне. У 70-80-ті роки в селі Одрадне були побудовані клуб з бібліотекою, дитячий садок, фельдшерський пункт, два магазини, село було з'єднане дорогою з твердим покриттям з районним центром селищем міського типу Дворічна. У середині 80-х років село Відрадне було газифіковано.

ЕкономікаРедагувати

  • В 70-80-ті роки XX століття село Одрадне було ділянкою великого колгоспу «Комуніст» (центр колгоспу - село Колодязне). У ці роки поруч з Одрадним працював великий вівчарський комплекс.
  • В селі є молочно-товарна ферма.
  • Пункт перетину кордону Новопетрівка -Одрадне.

ЕкологіяРедагувати

Село потерпає від зсувів, які, за останні 20 років, значно змінили зовнішній вигляд північно-східної околиці Одрадного.

ПриміткиРедагувати

  1. Росія. Повний географічний опис нашої Батьківщини. Том сьомий. Малоросія (Репр. вид. 1903) - Х.: Вид-во САГА, 2008, с.260

ПосиланняРедагувати