Відкрити головне меню

Овчинникова Люсьєна Іванівна

російська акторка

Люсьє́на Іва́нівна Овчи́нникова  — радянська, російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1973).

Люсьєна Овчинникова
рос. Овчинникова Люсьена Ивановна
Плита колумбария актрисы Люсьены Овчинниковой.jpg
Ім'я при народженні Люсьєна Іванівна Овчинникова
Народилася 10 вересня 1931(1931-09-10)
Олевськ, УРСР, СРСР
Померла 8 січня 1999(1999-01-08) (67 років)
Москва, Росія
Поховання
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність актриса театру і кіно
Alma mater Російський університет театрального мистецтва (1955)
Заклад Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Ashgabat Russian Drama Theatre named after Pushkin[d] і Державний театр кіноактора
Роки діяльності 1955—1997
Чоловік актор Валентин Козлов
IMDb ID 0653781
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Актриса Люсьєна Овчинникова)

ЖиттєписРедагувати

Народилася 10 вересня 1931 р. в м. Олевськ (Україна) в родині прикордонника. Закінчила акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва імені А. В. Луначарського (1955, курс Народного артиста РРФСР Григорія Конського).

У різні роки працювала в Московському академічному театрі імені Володимира Маяковського, Московському літературно-драматичному театрі Всеросійського театрального товариства (ВТТ), в Державному російському драматичному театрі ім. О.С. Пушкіна (м. Ашхабад) та в Державному театрі кіноактора в Москві.

Дебютувала в кінематографі в картині режисера Л. Куліджанова «Батьківський дім» (1959). Знімалась у кінофільмах провідних радянських режисерів — Сергія Герасимова, Михайла Ромма, Олексія Германа, Петра Тодоровського, Олександра Мітти, Віталія Мельникова, Ролана Бикова, Олександра Прошкіна, Іллі Фреза, Володимира Грамматикова та ін. Втілювала на екрані привабливий образ простої жінки-трудівниці з народу. Добре співала.

Популярність і любов глядача принесли ролі в картинах «Дівчата» (1961) і «Мама вийшла заміж» (1969).

Грала в українських стрічках кіностудії ім. О. Довженка та Одеської кіностудії: «Повість про Пташкіна» (1964, реж. Б. Крижанівський), «Вірність» (1965), «Віра, Надія, Любов» (1972, реж. І. Шмарук), «Увімкніть північне сяйво» (1972), «Любі мої» (1975), «Камертон» (1979, реж. В. Новак), «Трень-брень» (1994, реж. Р. Василевський).

Працювала на озвучуванні мультфільмів: «Мауглі. Ракша» (1967), «Мауглі. Повернення до людей» (1971), «Фока — на всі руки дока» (1972), «Дитинство Ратибора» (1973), «Мауглі» (1973), «Персей» (1973), «Скарби затонулих кораблів» (1973), «Лисиця і ведмідь» (1975), «Остання пелюстка» (1977).

Померла 8 січня 1999 р. в Москві. Похована в колумбарії Введенського кладовища Москви.

Пам'ятьРедагувати

Життю і творчості актриси присвячені: глава 55 документально-біографічного циклу передач Леоніда Філатова «Щоб пам'ятали» і документальний фільм «Люсьєна Овчинникова. Життя в очікуванні любові» (2008, Останкіно).

ФільмографіяРедагувати

Зіграла близько 60 ролей в кінофільмах, серед яких:

ЛітератураРедагувати

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.303;
  • Раззаков Ф. Досьє на звезд: Их любят, о них говорят. М., 1999. — С.680—683.

ПосиланняРедагувати