Лука Каленикович (Костянтинович) Обушний (1894(1894), село Воронинці Золотоніського повіту Полтавської губернії, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — 1965, місто Харків) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Молдавського обкому КП(б)У, 1-й секретар Полтавського міськкому КП(б)У, голова Дрогобицької обласної ради професійних спілок. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в 1934—1937 р.

Обушний Лука Каленикович
Народився 1894
Воронинці, Чорнобаївський район, Україна
Помер 1965
Харків, Українська РСР, СРСР
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Біографія ред.

Народився в родині селянина. У березні 1907 — грудні 1914 р. — коногон, кріпильник, вибійник Лихманівського рудника у місті Кривому Розі.

У грудні 1914 — серпні 1917 р. — рядовий 18-го Сибірського стрілецького полку російської імператорської армії.

У серпні 1917 — січні 1918 р. — політичний боєць Ташкентської групи Червоної гвардії.

Член РСДРП(б) з грудня 1917 року.

У січні 1918 — січні 1919 р. — політичний працівник загону червоних партизан в Полтавській губернії. У січні — червні 1919 р. — секретар Золотоніського повітового революційного комітету Полтавської губернії.

У червні 1919 — липні 1923 р. — військовий комісар бригади 41-ї стрілецької дивізії 14-ї армії РСЧА.

У липні 1923 — січні 1927 р. — студент Київського інституту народного господарства. У січні 1927 — липні 1928 р. — студент правничого факультету Харківського інституту народного господарства, здобув спеціальність юриста.

У липні 1928 — вересні 1929 р. — старший інспектор, заступник начальника Управління професійної освіти Народного комісаріату освіти Української РСР.

У вересні 1929 — січні 1931 р. — секретар партійного комітету КП(б)У Харківського заводу сільськогосподарського машинобудування «Серп і Молот».

У січні 1931 — березні 1933 р. — завідувач організаційного відділу Харківського міського комітету КП(б)У.

У березні 1933 — жовтні 1934 р. — 2-й секретар Молдавського обласного комітету КП(б)У.

У січні 1935 — грудні 1936 р. — ректор Комуністичної сільськогосподарської школи в місті Харкові.

У грудні 1936 — травні 1937 р. — 1-й секретар Полтавського міського комітету КП(б)У Харківської області.

У червні — листопаді 1937 р. — завідувач Харківського обласного відділу народної освіти. У листопаді 1937 — січні 1938 р. — арештовувався органами НКВС, перебував під слідством.

У січні 1938 — жовтні 1941 р. — начальник відділу збуту, начальник планового відділу, заступник директора Харківського заводу сільськогосподарського машинобудування «Серп і Молот».

На початку німецько-радянської війни евакуйований у східні райони СРСР. У листопаді 1941 — вересні 1942 р. — начальник штабу місцевої протиповітряної оборони Саратовського заводу «Серп і Молот». У вересні 1942 — березні 1943 р. — начальник політичного відділу машинно-тракторної станції в селі Дмитріївці Макаровського району Саратовської області. У квітні — червні 1943 р. — начальник політичного відділу Солянської машинно-тракторної станції № 2 Первомайського району Саратовської області.

У червні — грудні 1943 р. — курсант 30-го артилерійського полку офіцерського складу в місті Челябінську.

У січні — червні 1944 р. — заступник директора Харківського заводу № 75 в місті Харкові. У червні — вересні 1944 р. — політичний працівник резерву Дрогобицького обласного комітету КП(б)У на 1-му Українському фронті.

У вересні 1944 — серпні 1945 р. — 1-й секретар Журавнівського районного комітету КП(б)У Дрогобицької області.

У серпні 1945 — червні 1946 року — 1-й секретар Самбірського міського комітету КП(б)У Дрогобицької області.

У липні 1946 — листопаді 1948 р. — секретар Партійної колегії при Дрогобицькому обласному комітеті КП(б)У.

У листопаді 1948 — липні 1951 р. — голова Дрогобицької обласної ради професійних спілок.

У липні 1951 — серпні 1955 р. — помічник з кадрів директора Харківського заводу сільськогосподарського машинобудування «Серп і Молот». У серпні 1955 — грудні 1956 р. — заступник начальника відділу праці і зарплати Харківського заводу «Серп і Молот».

З грудня 1956 року — персональний пенсіонер у місті Харкові, де й помер у грудні 1965 року.

Нагороди ред.

Джерела ред.

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)