Оборона "трикутника" Мазярня Ваврикова-Грабова-Гута Полонецька
Оборона "трикутника" Мазярня Ваврикова-Грабова-Гута Полонецька – серія зіткнень між Українською Повстанською Армією та загонами польської самооборони з 1943-го по травень 1944 року. Бої точилися у "трикутнику" між селами Мазярня Ваврикова, Грабова та Гута Полонецька. В результаті затяжних боїв, сили УПА та місцеві німецькі частини ліквідували польські загони у трикутнику.
Оборона "трикутника" Мазярня Ваврикова-Грабова-Гута Полонецька | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга Світова війна та Польсько-українська війна (1939-1947) | |||||||
![]() | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
![]() |
![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
невідомо | Францішек Вороновський |
Передумови
ред.14 вересня 1943 року у Львові Францішек Вороновський отримав наказ від командування округу Львів Армії Крайової про організацію відділів самооборони у північно-західній частині колишнього Тернопільського воєводства. Операційним центром самооборони в цьому районі став "трикутник" між Мазярнею Вавриковою, Грабовою та Гутою Полонецькою. На території цього трикутника розташовувалися 17 сіл, повністю або частково заселених поляками, а саме села:[1][2].
- Лани Польські (нині Прибужани)
- Язениця Польська
- Будки Незнанівські
- Бербеки
- Пайонки
- Мазярня Гоголова
- Топорів
- Майдан
- Домброва
- Собашки
- Шльонзаки
- Вархоли
- Адами
Використовуючи ліси на схід від Мазярні Ваврикової як прикриття, «трикутник» зайняли три роти самооборони та резервний партизанський загін Армії Крайової[3][4]. В січні 1944 року між селами, контрольованими польською самообороною, виникли проблеми з комунікацією, а у лютому цього ж року територію трикутника повністю оточили сили Української Повстанської Армії[4].
Бої
ред.Операція в селі Грабова
ред.27 січня (за іншими даними, на початку лютого) загін Української допоміжної поліції атакував лісництво в селі Грабова, де перебували члени Армії Крайової та самооборони. В результаті нападу було вбито 9 осіб, з них 6 офіцерів та унтерофіцерів, зокрема Казимир Камінський та Станіслав Собанський, а командир польської самооборони в «трикутнику» назвав ці втрати «непоправними»[4][5].
Бій у Мазярні Вавриковій
ред.24 березня сили УПА почали масований наступ на Мазярню Ваврикову, що супроводжувався обстрілом селища. Солдати самооборони відступили на останню лінію оборони – до церкви та будівель навколо неї. Попри початковий успіх УПА, спроби штурму церкви обернулися для українців невдачею, штурм Мазярні Ваврикової зупинили приблизно о 4 годині ранку. Село майже повністю знищили, що змусило самооборону евакуювати поранених та мирних жителів до навколишніх сіл.
Ліквідація осередку польської самооборони
ред.Після провалу переговорів між Армією Крайовою та УПА, наприкінці квітня 1944 року, УПА, а також місцеві німецькі частини, розпочали скоординований масований наступ на позиції поляків у «трикутнику». Із заходу наступали німці, а з північного сходу УПА. За словами Вороновського, під час наступу були знищені форпости на заході центру самооборони: Язениця Польська, Будки Незнановські, Бербеки, Пайонки та їхні хутори, тривав опір у Мазярні Вавриковій, Гуті Полонецькій та Адамах. 3 травня німці остаточно знищили Мазярню Ваврикову, у той самий день було спалене село Вархоли[6].
Останні бої в трикутнику завершилися наприкінці травня 1944 р.
Примітки
ред.- ↑ Волчанський, 2006, с. 441-443.
- ↑ Марковський, 2023, с. 101.
- ↑ Волчанський, 2006, с. 444.
- ↑ а б в Марковський, 2023, с. 157.
- ↑ Волчанський, 2006, с. 446.
- ↑ Волчанський, 2006, с. 397.
Джерела
ред.- Юзеф Волчанський. Eksterminacja narodu polskiego i Kościoła Rzymskokatolickiego przez ukraińskich nacjonalistów w Małopolsce Wschodniej w latach 1939-1945. Materiały źródłowe, cz. I. — Краків, 2005. — ISBN 83-916412-2-8.
- Даміан Кароль Марковський. W cieniu Wołynia. „Antypolska akcja” OUN i UPA w Galicji Wschodniej 1943-1945. — Краків : Wydawnictwo Literackie, 2023. — ISBN 978-83-08-08166-2.
- Юзеф Волчанський. Eksterminacja narodu polskiego i Kościoła Rzymskokatolickiego przez ukraińskich nacjonalistów w Małopolsce Wschodniej w latach 1939-1945. Materiały źródłowe, cz. II. — Краків, 2006. — ISBN 83-916412-4-4.