Відкрити головне меню

Ива́н Никола́евич Оболе́нский (1841—1920[1]) — вчений-терапевт. Перший завідувач кафедри госпітальної терапії Харківського університету. Таємний радник.

Оболенський Іван Миколайович
Народився 1841
Помер 1920
Харків, Українська СРР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність лікар
Галузь медицина
Alma mater Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Заклад Харківський національний медичний університет
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

У 1862 році вступив в Імператорську медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі, в якій з відзнакою закінчив курс в 1868 році. У 1869 році став доктором медицини, в 1870 році приват-доцентом та прозектором по кафедрі патологічної анатомії. Тоді ж відряджений за кордон для удосконалення, переважно в патологічної анатомії, загальної патології та клінічній медицині. З 14 травня 1871 був екстраординарним професором, з 2 березня 1872 — ординарним професором по кафедрі загальної патології у Харьковському університеті. Зведен у чин статського радника (зі старшинством з 2 березня 1872). У 1886 році перейшов на кафедру приватної патології і терапії, в тому ж році отримав чин дійсного статського радника (28 грудня). З 1888 року ординарний професор, з 30 травня 1896 заслужений ординарний професор кафедри терапевтичної факультетської клініки. Одночасно член Ради міністра народної освіти, таємний радник (1 січня 1914 року).

На власні кошти придбав «карету негайної допомоги» у Харкові[2].

НагородиРедагувати

  • Орден Святої Анни 2-го ступеня (1878 рок)
  • Орден Святого Володимира 4-го ступеня (15 травня 1883 року)
  • Орден Святого Володимира 3-го ступеня (1891 рок)
  • Орден Святого Станислава 1-го ступеня (1 січня 1894 року)
  • Орден Святої Анни 1-го ступеня (1 січня 1911 року)

ПублікаціїРедагувати

Оболенским опубліковано російською та німецькою мовами до 26 самостійних робіт:

  • «О влиянии перерезки семянного нерва на яйцо» («Centralblatt für die med. Wissenschaft», 1867),
  • «Папиллома Гайморовой полости в клиническом и патологоанатомическом отношениях» («Медиц. Вестник», 1868),
  • «О гнойных формах воспаления мягкой мозговой оболочки у человека и животных» (1868),,
  • (нім.) «Ueber das Mucin» («Arch. f. Phisiologie», 1871);
  • (нім.) «Ueber d. Mucin ans der Submaxillar Drüse»(ib.),
  • «О влиянии желчно-кислых солей на животных и человека» («Журнал» Руднева, 1876),
  • «Diabetes insipidus и его лечение» (1884),
  • «О вытяжении n. ischiadicus при tabes dors.» («Медицинское Обозрение», 1885),
  • «Каломель при гипертрофическом циррозе» (ib., 1888),
  • (нім.) «Nеrvus vagus und Angina pectoris» («Berlin. Klin. Woch.», 1889; «Врач», 1889),
  • «Копайский бальзам, как лечебное средство» («Медицинское Обозрение», 1890),
  • «О невралгиях сифилитического происхождения» («Ученые записки Харьковского Университета», 1893),
  • «О внутрибрюшных сращениях, их патогенез и диагностика» («Медицинское Обозрение», 1895) и другие.

Під керівництвом Оболенського, численними його учнями, з яких багато зайняли кафедри, був опублікований ряд цінних досліджень.

ПриміткиРедагувати

  1. О. И. Шушляпин «Кафедре госпитальной терапии Харьковского государственного медицинского университета — 125 лет»
  2. Сумцов М. Ф. Слобожане: історично-етнографична розвідка / Микола Федорович Сумцов ; Під ред. Дмитро Іванович Багалій . — Харків: Союз, 1918 . — С. 179—180.

ПосиланняРедагувати

Г. М. Г.: Оболенский, Иван Николаевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)