Облога Смоленська (1404)

Дата:	1404
Місце:	Смоленськ
Результат:	Перемога ВКЛ

Облога Смоленська
	Мініатюра, Лицевий літописний звід; Мініатюра, Лицевий літописний звід
	Координати: 54°46′57″ пн. ш. 32°02′42″ сх. д. / 54.78277777702777485° пн. ш. 32.04527777702777769° сх. д.
Дата:	1404
Місце:	Смоленськ
Результат:	Перемога ВКЛ
Сторони
Велике князівство Литовське	Смоленське князівство
Командувачі
Вітовт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Облога Смоленська.

Облога Смоленська 1404 року - двомісячна облога Смоленська військом великого князя литовського Вітовта, підтриманого загонами свого двоюрідного брата, короля польського Ягайло.

Передісторія ред.

Користуючись дружнім нейтралітетом свого зятя, московського князя Василя I Дмитровича, Вітовт, уклавши мир з Тевтонським орденом, вперше захопив Смоленськ в 1395 році. Однак на допомогу смоленському князю Юрію Святославичу прийшов його тесть, рязанський князь Олег. Розгром Вітовта ординським військом в битві на Ворсклі дозволив Олегу відвоювати Смоленськ в 1401 році. Олег, засмучений полоном сина свого Родослава, що потрапив у руки литовцям в бою під Любутськом, помер у Рязані 5 липня 1402 р.

Смоленськ управлявся віче бояр і серед них не було одностайності, кому має належати місто.^[1]

Хід облоги ред.

«Бояри-зрадники великому князю Юрію Святославичу Смоленському відчинили Вітовта місто Смоленськ. Він же, увійшовши в місто, велику княгиню, дружину князя Юрія Святославича, дочку Олега Івановича Рязанського, взяв у полон »

Литовське військо знову обложило Смоленськ в 1404 році і протягом двох місяців безуспішно обстрілювали його з гармат. В результаті тривалої облоги армія Вітовта відступила від міста. Це дозволило Юрію Святославичу від'їхати в Москву, щоб спробувати заручитися там військовою допомогою Василя I Дмитровича, або навіть підкоритися його владі, щоб не бути завойованим «поганою Литвою» ^[2]. За відсутності князя в результаті змови невдоволених його владою бояр, міські ворота були відкриті для знову покликаного Вітовта.

Наслідки ред.

Після взяття міста було остаточно ліквідовано Смоленське князівство і Смоленськ протягом наступних 110 років опинився у владі Великого князівства Литовського. Москва, що зіштовхнулася з реальною загрозою завоювання литовцями північноруських земель, розірвала союз з Литвою і відкрито виступила проти неї на стороні Пскова і Новгорода.

Див. також ред.

Стояння на річці Угрі (1408)

Примітки ред.

↑ Борьба за Смоленск в XV веке. cyberleninka.ru. Процитовано 4 вересня 2020.
↑ Соловьёв С. М. История России с древнейших времён. Глава 1. Княжение Василия Дмитриевича (1389-1425). Процитовано 10 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1] Борьба за Смоленск в XV веке. cyberleninka.ru. Процитовано 4 вересня 2020.

[2] Соловьёв С. М. История России с древнейших времён. Глава 1. Княжение Василия Дмитриевича (1389-1425). Процитовано 10 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1]

[2]