Відкрити головне меню

Облога Полтави — облога Полтавської фортеці 8-тисячним шведським контингентом головної армії Карла XII під час його походу на Москву. Відбувалася з 6 квітня 1709 і до Полтавської битви 8 липня 1709. Закінчилася безуспішно для шведської сторони.

Облога Полтави
Велика Північна війна
Дата: 6 квітня – 8 липня 1709
Місце: Полтава
Результат: Зняття облоги
Сторони
Sweden-Flag-1562.svg Шведська імперія
Flag of the Cossack Hetmanat.svg Військо Запорозьке
Прапор В.З..png Військо Запорозьке Низове
Flag of Russia 1668.png Московське царство
Flag of the Cossack Hetmanat.svg Військо Запорозьке
Командувачі
Sweden-Flag-1562.svg Карл XII
Sweden-Flag-1562.svg Карл Ґустав Реншильд
Sweden-Flag-1562.svg Адам Левенгаупт
Sweden-Flag-1562.svg Карл Густав Рос
Hetmanate Army flag.png Іван Мазепа
Flag of Russia 1668.png полковник Олексій Келін
Військові сили
8 000 6 000

Зміст

ІсторіяРедагувати

З кінця лютого 1709 року головні сили шведського війська стояли між Пслом та Ворсклою, а їхня штаб-квартира була у Будищах. Навесні 1709 шведський король Карл XII вирішив вести свою армію на Москву через Харків і Білгород. При цьому важливе стратегічне значення для шведського війська мало оволодіння Полтавою[1].

Між тим, стратегічна ініціатива вже була в руках московитів. Напади Карла на кілька укріплених поселень в Україні взимку, наприклад, спроба взяти приступом Веприк, при якій полягло понад тисячу шведів, засвідчили його безпорадність і відсутність конкретного плану. Його рішення взяти Полтаву в облогу виходило не зі стратегічних розрахунків, а з відсутності вибору дій. Просування до Москви було неможливим, відхід на територію Польщі блокували головні сили московської армії. Його власне військо було сильно ослабленим нещадною зимовою війною, у якій тисячі шведів просто замерзли. Схилити козаків на свій бік, що теж було метою шведів в Україні, також не вдалося. Не відбулося і вступу у війну Османської імперії. Зате армія Петра залишалася цілою і неушкодженою та, зміцнена свіжими силами, чекала вирішального моменту.

ПеребігРедагувати

 
 
Облога Полтави
Положення побойовища

Після зими 1708/1709 рр., відомої в історії за її нечувані морози як «зима тисячоліття», шведська армія 6 квітня 1709 року спільно з вірними Мазепі козаками почала облогу Полтавської фортеці, яка являла собою місто, укріплене земляними валами і частоколами, під командуванням полковника О. С. Келіна. Він перед тим провів роки у шведському полоні і, відповідно, був досить вороже налаштованим проти шведів. Гарнізон складався з 4 тисяч московських вояків, підкріплених 2 тисячами козаків і 2,5 тисячами місцевих жителів. Фортеця слугувала базою московському війську і мала великі запаси всього необхідного, так що оборонці могли триматися кілька місяців. Також вони заздалегідь полагодили і підновили фортецю.

Шведам почала даватися взнаки нестача забезпечення. Поряд із харчами не вистачало пороху для гармат і мушкетів. Облогу шведи проводили лише на півсили. Вони зосереджувалися на збереженні блокади та періодичній стрільбі по фортеці, хоча вчинили і кілька нападів обмеженими силами на бастіони фортеці. Обложені, залучивши всі наявні сили, змогли їх відбити. Оборонці також відхилили кілька шведських пропозицій про капітуляцію.

Під час облоги запорожці, які перейшли на бік Карла XII, зводили облогові споруди навколо Полтави, брали участь в обстрілах та атаках на місто. На лівому березі Ворскли перебували компанійські та городові козаки Мазепи, які мали завдання здійснювати розвідку та відбивати московитські рейди[1].

Тим часом, після безуспішних спроб звільнити Полтаву від облоги без битви московити 27 (за старим стилем — 16) червня прийняли рішення про генеральну битву, якої раніше уникали[1]. Головне військо московитів наблизилося до Полтави, спорудивши оборонні позиції за п'ять кілометрів від міста. 8 липня 1709 року на них пішла в наступ головна армія шведів, зазнавши при цьому нищівної поразки.

НаслідкиРедагувати

Після Полтавської битви шведи зняли облогу. Залишки шведської армії відступили на південь до Дніпра і більшість із них там була захоплена у полон.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Станіславський В. В. ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709 [Електронний ресурс] // — Режим доступу: www.history.org.ua/?termin=Poltavska_bytva_1709

ДжерелаРедагувати

  • Peter Hoffmann: Peter der Grosse als Militärreformer und Feldherr, Peter Lang, 2010 (нім.)