Обиходи
село в Житомирській області, Україна
(Перенаправлено з Обиходи (Коростенський район))
Обихо́ди — село в Україні, у Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 230 осіб. Село було евакуйоване на нове місце на Вінниччину та назване Нові Обиходи, де на чистому місці було побудовано 300 будинків за одним проектом.[1]
| село Обиходи | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Коростенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060090310099087 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1617 |
| Населення | 230 |
| Площа | 0,399 км² |
| Густота населення | 576,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11531 |
| Телефонний код | +380 4142 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°01′03″ пн. ш. 28°58′51″ сх. д. / 51.01750° пн. ш. 28.98083° сх. д.Координати: 51°01′03″ пн. ш. 28°58′51″ сх. д. / 51.01750° пн. ш. 28.98083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
164 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11531, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Обиходи |
| Карта | |
  Обиходи | |
 Обиходи | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Історія ред.
У 1906 році село Татароиновицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 32 верст, від волості 16. Дворів 190, мешканців 1469[2].
9 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Обиходи проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки[3].
Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село входить до зони безумовного (обов'язкового) відселення[4].
Примітки ред.
- ↑ Як Обіходи тікали від радіації: усім селом перебралися на Вінниччину люди з Чорнобильської зони. vn.20minut.ua. 20 Хвилин. 26 квітня 2016. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106. ВРУ. Процитовано 3 січня 2016.