Відкрити головне меню

Обеліск Слави Безсмертним Героям на горі Мітридат — монумент, присвячений рядовим, сержантам, офіцерам і генералам Окремої Приморської Армії, морякам Азовської військової флотилії і всім воїнам, які загинули у боях за звільнення Криму (листопад 1943 року — квітень 1944 року). Обеліск розташований у місті Керч, (Крим, Україна) на верхів'ї гори Мітридат.

Обеліск Слави на горі Мітридат
Obelisk of Glory, Kerch, Crimea, Ukraine.jpg

45°21′02″ пн. ш. 36°28′14″ сх. д. / 45.3507194° пн. ш. 36.4706361° сх. д. / 45.3507194; 36.4706361Координати: 45°21′02″ пн. ш. 36°28′14″ сх. д. / 45.3507194° пн. ш. 36.4706361° сх. д. / 45.3507194; 36.4706361
Тип пам'ятник
Обеліск і Об'єкт культурної спадщини Росії[d]
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України і Об'єкт культурної спадщини Росії[d]
Країна Україна Україна
Розташування Керч, АР Крим, Україна
Автор проекту О. Д. Кисельов
Архітектор М. Я. Гінзбург
Будівник 9-й мотоінженерний батальйон
Матеріал виготовлений з каменю та мармуру
Засновано 8 жовтня 1944
Будівництво 9 травня 1959
Встановлено 8 жовтня 1944
Стан задовільний
Обеліск Слави (Керч). Карта розташування: Росія
Обеліск Слави (Керч)
Обеліск Слави (Керч) (Росія)

Обеліск Слави у Вікісховищі?

Історія монументаРедагувати

У 1944році на верхів'ї гори Мітридат за проектом архітекторів О. Д. Кисельова і М. Я. Гінзбурга було встановлено обеліск Слави, який став теперішнім символом міста-героя Керч. (О. Д. Кисельов також є автором обеліска військової Слави на Сапун-горі у Севастополі). Для будівництва монумента використовувались камні від Троїцького собору (1832) рік., которий в ті часи був головним храмом Керчі.[1] Монумент був відкритий 8 серпня 1944 року і став першим пам'ятником, присвяченим подіям німецько-радянської війни на території СРСР.[2]

Пам'ятник був споруджений воїнами 9-го мотоінженерного батальйону підполковника Ф.І. Кіневського.[3] Тригранний 24-х метровий обеліск встановлено на багатоступеневому постаменті. На схилі, звернутому до міста, укріплено макет Ордену Слави. Суворий із світло-сірого каменя пам'ятник видно з відстані до 20 км. На постаменті, неначе охороняючи обеліск, стоять три 76-мм гармати. Поряд — велика меморіальна дошка у вигляді розгорнутої книги, виконана із мармуру.[4] Обеліск Слави було відкрито 8 жовтня 1944.

Вічний вогоньРедагувати

Пізніше на верхів'ї гори Мітридат було споруджено Вічний вогонь, який запалав на пам'ять про загиблих воїнів 9 травня 1959 року.[5]

Списки пам'ятіРедагувати

У меморіалі наведені списки 146 Героїв Радянського Союзу, відмічених вищими нагородами Батьківщини у боях за місто Керч. Також наведено перелік 21 військової частини, вшанованих почесного найменування «Керченська».

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статьи - История Керчи. Собор Святой Троицы. «Православная Керчь». Архів оригіналу за 2012-04-02. Процитовано 2012-07-22. 
  2. Керчь, город-герой. «Герои Страны». Архів оригіналу за 2012-04-02. Процитовано 2012-07-22. 
  3. Сайт Сальникових. Фото часів будівництва
  4. По партизанским тропам Крыма. Onixtour.com.ua. Архів оригіналу за 2012-04-02. Процитовано 2012-07-22. 
  5. Сайт Віртуальний тур по Криму (рос.)

Джерела та літератураРедагувати

  • Гармаш П. Е. Путівник по Криму. — Сімферополь, 1996.
  • Крикун Е. В. Архітектурні пам'ятники Криму. — Сімферополь, Таврія, 1977.

ПосиланняРедагувати