Обеліск Слави Безсмертним Героям на горі Мітридат — монумент, присвячений рядовим, сержантам, офіцерам і генералам Окремої Приморської Армії, морякам Азовської військової флотилії і всім воїнам, які загинули у боях за звільнення Криму (листопад 1943 року — квітень 1944 року). Обеліск розташований у місті Керч, (Крим, Україна) на верхів'ї гори Мітридат.

Обеліск Слави на горі Мітридат

45°21′02″ пн. ш. 36°28′14″ сх. д. / 45.3507194° пн. ш. 36.4706361° сх. д. / 45.3507194; 36.4706361Координати: 45°21′02″ пн. ш. 36°28′14″ сх. д. / 45.3507194° пн. ш. 36.4706361° сх. д. / 45.3507194; 36.4706361
Тип пам'ятник і обеліск
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1][2]
Країна  Україна
Розташування Керч, АР Крим, Україна
Автор проєкту О. Д. Кисельов
Архітектор М. Я. Гінзбург
Будівник 9-й мотоінженерний батальйон
Матеріал виготовлений з каменю та мармуру
Засновано 8 жовтня 1944
Будівництво 9 травня 1959
Встановлено 8 жовтня 1944
Стан задовільний
Обеліск Слави (Керч). Карта розташування: Україна
Обеліск Слави (Керч)
Обеліск Слави (Керч) (Україна)
Мапа

CMNS: Обеліск Слави у Вікісховищі

Історія монумента ред.

У 1944 році на верхів'ї гори Мітридат за проєктом архітекторів О. Д. Кисельова і М. Я. Гінзбурга було встановлено обеліск Слави, який став теперішнім символом міста-героя Керч. (О. Д. Кисельов також є автором обеліска військової Слави на Сапун-горі у Севастополі). Для будівництва монумента використовувались камені від Троїцького собору (1832) рік., який в ті часи був головним храмом Керчі.[3] Монумент був відкритий 8 серпня 1944 року і став першим пам'ятником, присвяченим подіям німецько-радянської війни на території СРСР.[4]

Пам'ятник був споруджений воїнами 9-го мотоінженерного батальйону підполковника Ф.І. Кіневського.[5] Тригранний 24-х метровий обеліск встановлено на багатоступеневому постаменті. На схилі, звернутому до міста, укріплено макет Ордену Слави. Суворий зі світло-сірого каменя пам'ятник видно з відстані до 20 км. На постаменті, неначе охороняючи обеліск, стоять три 76-мм гармати. Поряд — велика меморіальна дошка у вигляді розгорнутої книги, виконана із мармуру.[6] Обеліск Слави було відкрито 8 жовтня 1944.

Вічний вогонь ред.

Пізніше на верхів'ї гори Мітридат було споруджено Вічний вогонь, який запалав на пам'ять про загиблих воїнів 9 травня 1959 року.[7]

Списки пам'яті ред.

У меморіалі наведені списки 146 Героїв Радянського Союзу, відмічених вищими нагородами Батьківщини у боях за місто Керч. Також наведено перелік 21 військової частини, вшанованих почесного найменування «Керченська».

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Постановление Кабинета Министров Украины № 928 от 03.09.2009
  2. Распоряжение Правительства Российской Федерации № 2073-р от 17.10.2015
  3. Статьи - История Керчи. Собор Святой Троицы. «Православная Керчь». Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 22 липня 2012. 
  4. Керчь, город-герой. «Герои Страны». Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 22 липня 2012. 
  5. Сайт Сальникових. Фото часів будівництва
  6. По партизанским тропам Крыма. Onixtour.com.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 22 липня 2012. 
  7. Сайт Віртуальний тур по Криму [Архівовано 13 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела та література ред.

  • Гармаш П. Е. Путівник по Криму. — Сімферополь, 1996.
  • Крикун Е. В. Архітектурні пам'ятники Криму. — Сімферополь, Таврія, 1977.

Посилання ред.