Обеліск Слави (Керч)
Обеліск Слави Безсмертним Героям на горі Мітридат — монумент, присвячений рядовим, сержантам, офіцерам і генералам Окремої Приморської Армії, морякам Азовської військової флотилії і всім воїнам, які загинули у боях за звільнення Криму (листопад 1943 року — квітень 1944 року). Обеліск розташований у місті Керч, (Крим, Україна) на верхів'ї гори Мітридат.
| Обеліск Слави на горі Мітридат | |
|---|---|
 | |
|
45°21′02″ пн. ш. 36°28′14″ сх. д. / 45.3507194° пн. ш. 36.4706361° сх. д.Координати: 45°21′02″ пн. ш. 36°28′14″ сх. д. / 45.3507194° пн. ш. 36.4706361° сх. д. | |
| Тип | пам'ятник і Обеліск |
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини Росіїd |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Керч, АР Крим, Україна |
| Автор проєкту | О. Д. Кисельов |
| Архітектор | М. Я. Гінзбург |
| Будівник | 9-й мотоінженерний батальйон |
| Матеріал | виготовлений з каменю та мармуру |
| Засновано | 8 жовтня 1944 |
| Будівництво | 9 травня 1959 |
| Встановлено | 8 жовтня 1944 |
| Стан | задовільний |
| Ідентифікатори й посилання | |
  Обеліск Слави (Керч) (Росія) | |
 | |
 Обеліск Слави у Вікісховищі | |
Історія монументаРедагувати
У 1944році на верхів'ї гори Мітридат за проектом архітекторів О. Д. Кисельова і М. Я. Гінзбурга було встановлено обеліск Слави, який став теперішнім символом міста-героя Керч. (О. Д. Кисельов також є автором обеліска військової Слави на Сапун-горі у Севастополі). Для будівництва монумента використовувались камні від Троїцького собору (1832) рік., которий в ті часи був головним храмом Керчі.[1] Монумент був відкритий 8 серпня 1944 року і став першим пам'ятником, присвяченим подіям німецько-радянської війни на території СРСР.[2]
Пам'ятник був споруджений воїнами 9-го мотоінженерного батальйону підполковника Ф.І. Кіневського.[3] Тригранний 24-х метровий обеліск встановлено на багатоступеневому постаменті. На схилі, звернутому до міста, укріплено макет Ордену Слави. Суворий із світло-сірого каменя пам'ятник видно з відстані до 20 км. На постаменті, неначе охороняючи обеліск, стоять три 76-мм гармати. Поряд — велика меморіальна дошка у вигляді розгорнутої книги, виконана із мармуру.[4] Обеліск Слави було відкрито 8 жовтня 1944.
Вічний вогоньРедагувати
Пізніше на верхів'ї гори Мітридат було споруджено Вічний вогонь, який запалав на пам'ять про загиблих воїнів 9 травня 1959 року.[5]
Списки пам'ятіРедагувати
У меморіалі наведені списки 146 Героїв Радянського Союзу, відмічених вищими нагородами Батьківщини у боях за місто Керч. Також наведено перелік 21 військової частини, вшанованих почесного найменування «Керченська».
ГалереяРедагувати
Обеліск Слави (вигляд з верхів’я гори)
Вічний вогонь на горі Мітридат
Меморіальні плити біля Обеліску Слави
,_Kerch,_Crimea,_Ukraine.jpg)
_Kerch,_Crimea,_Ukraine.jpg)
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статьи - История Керчи. Собор Святой Троицы. «Православная Керчь». Архів оригіналу за 2012-04-02. Процитовано 2012-07-22.
- ↑ Керчь, город-герой. «Герои Страны». Архів оригіналу за 2012-04-02. Процитовано 2012-07-22.
- ↑ Сайт Сальникових. Фото часів будівництва
- ↑ По партизанским тропам Крыма. Onixtour.com.ua. Архів оригіналу за 2012-04-02. Процитовано 2012-07-22.
- ↑ Сайт Віртуальний тур по Криму (рос.)
Джерела та літератураРедагувати
- Гармаш П. Е. Путівник по Криму. — Сімферополь, 1996.
- Крикун Е. В. Архітектурні пам'ятники Криму. — Сімферополь, Таврія, 1977.