Обговорення користувача:Helgi/Сіль у цікавинках (07.11.2010—07.11.2010)

Повний архів: Обговорення_користувача:Helgi/АвтоАрхів
Обговорення: Обговорення_користувача:Helgi

Сіль у цікавинках ред.

То в цікавинці анонсується кухонна сіль чи хлорид натрію? Якщо останнє, то треба якось перефразувати цікавинку --AS 11:03, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Кухонна сіль — це брудний хлорид натрію, грубо кажучи. Нехай читач, який перейде з цікавинок, це зрозуміє. Але він це зрозуміє, лише коли перейде на статтю хлорид натрію. --Pavlo Chemist 11:08, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти
(А чо' брудний, якщо "хлорид натрію, чистота якого має бути не менше 97%"?) У цікавинці йдеться про харч, а хлорид натрію є тільки складовою їжі (бо в необробленому вигляді він, здається, не призначений для споживання. Чи призначений?). Принаймні, до Категорія:Харчові продукти статтю не віднесено) --AS 11:23, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Переформульовано: Побутовий хлорид натрію або просто сіль — єдиний харчовий продукт, термін придатності вживання якого вимірюється мільйонами років. Зауваження ? --IgorTurzh 11:38, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Наче нормально. (Тільки не віриться, що це справді єдиний такий продукт. А, наприклад, вода?) --AS 11:57, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Ігорю: дякую за вдале формулювання. АС: термін споживання води насправді дуже не тривалий, оскільки в ній швидко заводяться всілякі бактерії, пліснява тощо. А у випадку із сіллю - вона вбиває бактерії. --Pavlo Chemist 12:05, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти
  • «Брудний» (саме в кавичках, я ж написав, що грубо кажучи), бо в надчистому стані, наприклад з 99,9999% NaCl, він нікому не треба для побутового використання. В необробленому вигляді не призначена для вживання хіба що дуже брудна сіль, де NaCl менше 97%. А надчистий хлорид натрію можна вживати, але оскільки це нікому не треба, бо було би дуже дорого очищати сіль, то під кухонною і розуміється сіль, де NaCl не менше 97%. --Pavlo Chemist 12:14, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Але як у нас неспеціалісти люблять сперечатися з фахівцями!!! З одного боку це добре, бо той, хто не сумнівається - нічого нового не відкриє, а з другого боку казати дипломованому спеціалісту-практику, що він щось там не розуміє нагадує дитячий садочок. Для того і видають авторитетні університети документ (диплом) який підтверджує, що цій людині в даному фаховому питанні можна вірити на слово - універ «зуб дає». А хто має звання PhD - той має ще більшу довіру, оскільки йому довіряє не тільки універ, але і всі провідні фахівці галузі знань (ВАК). Це, правда, в ідеалі. Реальне життя далеке від ідеалу, але все ж-таки не перетворюймо вікі-товариство на дитсадок. Я зумисно на своїй СК подав своє прізвище, освіту, фах і навів кілька наукових праць тля того, щоб всі бачили хто я, і хто мене вчив, і чи можна мені довіряти в царині геології і геохімії --Helgi 14:58, 7 листопада 2010 (UTC)Відповісти
Повернутися на сторінку користувача «Helgi/Сіль у цікавинках (07.11.2010—07.11.2010)».