Обговорення Вікіпедії:Проект:Біологія

Активні обговорення
Портал: Біологія Обговорення порталу Проект: Біологія Обговорення проекту Учасники проекту
Хочете поговорити? Ласкаво просимо обговорити питання:
Будь-які з біології Про риб Про комах і павуків Про білки й гени Про птахів

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11


Неавторитетні видання у біологічних статтяхРедагувати

Раніше вже піднімали цю тему, але без конкретного рішення. Користувач Shynkar продовжує додавати до біологічних стаей посилання на якісь енциклопедії. Наприклад, у статті Баранець великий він вперто додає два посилання. Кожне з яких має аж по одному реченню про предмет статті з помилками. Зокрема, вказано, що це водоплавний птах. Такі додавання посилань є масовими. Вважаю, що вони не несуть корисної інформації, не додають інформативності статтям, тому є спамом. Прошу висловитись щодо цього. --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 09:44, 3 травня 2020 (UTC)

Не бачу сенсу додавати універсальні словникові енциклопедії та їм подібні, якщо є спеціалізовані енциклопедії. --Submajstro (обговорення) 10:22, 3 травня 2020 (UTC)
там потрібно підсумувати в кнайпі, бо те що робиться навіть суперечить ВП:КОНС. Я прохав його не продовжувати додавати ці посилання, але вже наступного дня після мого прохання користувач продовжив. Також я думаю, щодо й статей як Баранець великий. Краще почитати опис ув біол. книзі, чим одне речення в загальній. Книг багато, а стаття одна, усіх не вмістить. П.С.: і не додавайте книги до посилань. Дет. ВП:ССС--Fosufofiraito Обг. 11:54, 3 травня 2020 (UTC)
Такі посилання, звісно, не мають сенсу. Я подивився статтю Баранець великий. З "посиланнями" там взагалі якась плутанина. Зокрема, лишається незрозумілим, звідки узято всю інформацію. На мою думку, це мали б пояснювати саме посилання на джерела, що мають бути в Примітках. Але тут у примітках підтверджується дріб"язок - щодо ареалу птаха. Можна припустити, що решта інформації узята з джерел, перелічених у розділах "Джерела" та "Література". Але що звідки узяте? Сенсу у такому поданні "посилань" - ніякого, це взагалі не посилання на джерела. Справжнє посилання у статті одне - те, що у примітках (але й воно не відкривається). І, до слова, хто пояснить, яка, по суті, різниця між розділами "Джерела" та "Література"? В. Николов (обговорення) 12:16, 3 травня 2020 (UTC)
Посилання на словник може бути потрібним лише щоб підтвердити назву таксона. Якщо ж назва підтверджена іншими джерелами, то посилання на словник зайве. To В. Николов: у моєму розумінні література це книги й статті, а джерело — більш широке поняття, ним може бути інтернет-сайт. Як сказано в ЕСУМ: Література це сукупність наукових, художніх та ін. творів[1].
Це я розумію. Вибачте, я помилився у запитанні. Хотів спитати різницю між розділами "Посилання" й "Література" у тій самій статті про Баранець великий. Як на мене, різниці нема, треба обидва джерела ставити в один розділ.В. Николов (обговорення) 14:37, 3 травня 2020 (UTC)
не знаю як нині, але при моїй пам'яті від нас вимагали Список джерел (ресурси, що використовувалися для написання статті) і Список додаткової літератури (ресурси, що поглиблено розкривають тему, але не використані як джерела для статті). Тобто ті ж вікіпедійні Джерела й Література. Як нині це все записують, то потрібно дивитися ДСТУ. Але, на мою думку читач, користувач завжди повинен розуміти, які ресурси використовувалися для написання статті. --Fosufofiraito Обг. 17:38, 3 травня 2020 (UTC)
У загальному сенсі те, що зараз робить Shynkar (бездумно розставляє посилання на різної якості словники) краще ніж те, що він робив раніше (творив копівіо). Але в біологічні статті він здебільшого вставляє малокорисні посилання. Проблема в тому, що з користувачем дуже важко спілкуватися, а єдиним методом заборонити це робити є його безстрокове блокування.--Brunei (обговорення) 18:02, 3 травня 2020 (UTC)
Якщо погане краще, ніж дуже погане, то варто махнути на це рукою? Не можу на таке дивитись спокійно, адже Вікі задяки таким правкам перетворюється на нікому не потрібний смітник. Пропоную додати про нефахові джерела у Вікіпедія:Біологічні статті та, нарешті, зробити ці рекомендації правилом. --Maxim Gavrilyuk (обговорення) 18:53, 3 травня 2020 (UTC)
Ні, махати рукою не потрібно. Я просто спілкуюся з користувачем уже 6 років і ділюся ширшою перспективою подій. Якщо спільнота вирішить, що треба блокувати, так і буде. Підтримую прийняття Вікіпедія:Біологічні статті як настанови. --Brunei (обговорення) 13:27, 4 травня 2020 (UTC)
  • Знову зустрів біологічну маячню. У статті УСЕ "Сколопендри" стверджується, що ці тварини належать до класу павукоподібних. Це свідчить, що в редакції не було біологів, а значить, це джерело не відповідає ВП:НАД для біологічних статей. То підсумуємо, що вилучити такі посилання? --Brunei (обговорення) 11:22, 23 липня 2020 (UTC)
а ЧКУ -- це авторитетне видання? в ній скорпіон (як і сольпуга) -- це "Клас — Ракоподібні (Crustacea)" (с. 55 і в інет-версії також), а в вікі -- павукоподібні (Скорпіони) :) -- отже, і сколопендра може покращити своє систематичне положення. покращення на марші. --ursus 12:01, 23 липня 2020 (UTC)
Принаймні Костянтину Євтушенку я схильний довіряти   й списати проблему на редакторську помилку. До речі на сайті ЧКУ в каталозі вони віднесені до павукоподібних.--Brunei (обговорення) 14:46, 23 липня 2020 (UTC)

PhylonymsРедагувати

Недавно вийшла книжка "Phylonyms: A Companion to the PhyloCode", яка встановлює деякі назви таксонів згідно з en:PhyloCode/en:Phylogenetic nomenclature. Чи маємо ми використати ці назви як основні (наприклад, ред.№ 28444366)? --AS 01:44, 1 червня 2020 (UTC)

"Філокодекс" і "Філономенклатура" розробляються і пропагуються з 1990-х років. Цей підхід претендує на радикальну заміну традиційної "ліннеєвської" номенклатури і охоплення єдиними правилами іменування практично всього світу живих істот. Докладніше про це тут: [2]. Однак більшість біологів тримається принципів і правил,закріплених традиційними "Кодексами номенклатури". Тож вікіпедістам квапитися з переходом на "модернові рейки" не варто. У нас при створенні й редагуванні статей і без цього вистачає проблем із назвами організмів.В. Николов (обговорення) 17:56, 1 червня 2020 (UTC)
цілком підтримую. відмовлятися від множинного концепту немає сенсу. переводити все у пари "рід-вид" (комахи -- рід, жуки -- вид", "жуки -- рід, туруни -- вид" і т.д.) поки ніхто не готовий. і немає сенсу все зводити до самої лише кладистики і родоводів. та й не все можна пояснити родинністю, екоморфологічні типи і парафілетичні групи ніхто не відміняв. та й еволюція -- це не лише родовід, але й схожість, відмінність, мінливість, конвергенція, паралелізми, гібридизація та інше, що не має стосунку до монофілії. не монофілією єдиною... --ursus 11:58, 3 червня 2020 (UTC)

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 268. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/nomencl5.htm

Правопис видів, родів, родин і т.д.Редагувати

Варто звернути увагу на один орфографічний нюанс у статтях про біологічні види. Позаяк усі назви видів, родів, родин, класів є загальними назвами, їх слід писати з малої літери. Тим часом, часто зустрічаються написання з великої літери. Це стосується лише українських назв, латинських, очевидно, ні. MaryankoD (обговорення) 13:56, 4 червня 2020 (UTC)

@MaryankoD:, Ви праві. В нас вже було тут обговорення на цю тему. Учасники проекту дотримуються цієї норми. Назви з великої літери трапляються, в основному, у давніх статтях або статтях новачків. Подібне однозначно потрібно виправляти.--Стефанко1982 (обговорення) 15:09, 4 червня 2020 (UTC)

ФауниРедагувати

Вітаю. Копирсаючись у своїх богомолах, виявив, що в нас усього близько дюжини узагальнюючих статей про фауни країн (поскидав їх у корінь сюди). Як на мене, вони дуже корисні, оскільки можуть бути центрами, що об'єднують списки різноманітних тварин, які регулярно створюють наші користувачі. Тому в мене з'явилася ідея написати добру статтю, яка би була зразком, за яким можна створювати такі статті. На фауні України тренуватися важко, бо країна в нас велика, й знаємо ми тут усі про неї досить багато (хоч усе одно недостатньо). То я тут започаткував для конкурсу статтю про країну поменше - Фауна Албанії. Конкурс промайнув, тепер прошу допомогти порадами (та/чи редагуваннями), як з неї зробити такий зразок.--Brunei (обговорення) 16:13, 5 червня 2020 (UTC)

Користувачі на рецензії вже трохи допомогли зі статтею Фауна Албанії, дякую також Mr.Rosewater. То буду номінувати на добру. Прошу за можливості користувачів @Maxim Gavrilyuk, Zag та В. Николов: та Sehrg глянути хоча б по діагоналі, чи нема грубих ляпів чи чогось дуже важливого пропущеного. Заздалегідь дякую!--Brunei (обговорення) 12:19, 10 липня 2020 (UTC)
Є ремарка до фрази "близько 400 видів наземних і прісноводних молюсків (і ця кількість може зрости)" — пропоную додати, за цим же джерелом, що майже половина з них є вузькими ендеміками. По-друге, написати замість "і ця кількість може зрости" — "і резонно очікувати, що ця кількість зросте" (так і ближче до джерела і очікуванням). По-третє, якщо мовиться про невелику відстань чи відрізок часу чи схожість, то вживається слово «близько», якщо ж мовиться про приблизність, то вживається слово «приблизно». --Sehrg (обговорення) 12:54, 10 липня 2020 (UTC)
Дякую!--Brunei (обговорення) 17:31, 10 липня 2020 (UTC)
загалом стаття гарна. але в таких і подібних матеріалах завжди не вистачає щось типу топ-10 регіональних раритетів. за ідеями, які я сповідую, до таких варто відносити не те, що залізло краєм (3/4 червоних регіональних списків -- це саме такі боком причетні до регіону види), а те, що тільки тут (ендеми) або тут і ще трохи по сусідах, але не широко, поширені... таких би додати. з досвіду топ-10 маю таке: >>>> (у вікі -- Раритетна фауна Луганщини). --ursus 21:37, 10 липня 2020 (UTC)
Дякую. Якраз дивився статтю з теріошколи про принципи визначення раритетів. Але гарної узагальнюючої праці нема (як, наприклад, у македонців), Червона книга недоступна. Ендеміків у країні повно, рельєф сприяє. Ссавці неендемічні, птахи, наскільки зрозумів, теж. Вказав жабку, двох риб, комах, равликів. Хто з них най-най - незрозуміло, виокремлювати мені - то буде ОД.--Brunei (обговорення) 22:28, 10 липня 2020 (UTC)
трохи орієнтуюся лише у ссавцях. може, допоможе щось з результатів ЕМА2007. тут є гарні мапи. і на цьому сайті є те саме + інші групи. --ursus 07:18, 11 липня 2020 (UTC)
1. По ідеї всі ендеміки Албанії є раритетами. Тоді всі 180–190 відомих видів ендемічних молюсків є раритетами. 2. Ще не згадали що в прибережних водах Албанії проживає приблизно 249 видів риб. --Sehrg (обговорення) 07:34, 11 липня 2020 (UTC)
Точно, морську фауну риб і безхребетних треба додати.--Brunei (обговорення) 11:22, 11 липня 2020 (UTC)

Зауваження до статті є, але несуттєві. 1) Слід уникати вживання терміну «фауна» стосовно групи тварин — через виникнення неоднозначності. «Фауна ссавців» — це паразити, що живуть у їх шкірі, хутровому покриві, гельмінти і т. і. Термін слід вживати лише стосовно певної території або акваторії. Правильно: фауна прісних водойм (а не фауна прісноводних тварин); орнітофауна (а не фауна птахів), «видовий склад (а не фауна) безхребтних». 2) Dorcadion та Vadonia — це вусачі, а не рогачі; 3) ймовірно, варто дати посилання на статті Комахи, Амфібії, Плазуни, Риби, Лускокрилі, Бабки, Мурашині леви. 4) У розділі "Безхребетні" замість "описано" (скарабеоїдних) треба сказати: "знайдено, зареєстровано". В. Николов (обговорення)

Дякую! --Brunei (обговорення) 11:22, 11 липня 2020 (UTC)

Тиждень птахівРедагувати

Запрошую Вас взяти участь у тижні птахів. Він триватиме до 25 червня. Найактивніші учасники отримають сувеніри з логотипом Вікіпедії та проєкту «Вікі любить Землю». --EleNte (обговорення) 06:10, 9 червня 2020 (UTC)

Терміни для списку плазунів ЄвропиРедагувати

Усім привіт! Прохання до біологів, допомогти мені з певними термінами. Я по суті розумію про ще йде мова, але не знаю як гарно написати.

Отже, видовий статус різних гадюк часом суперечливий. От. наприклад, що пишуть про V. lotievi:

  • The other clade is highly diversified and includes three major groups: (1) V. renardi (with V. shemakhensis, V. lotievi and V. altaica nested within it)... — як гарно перекласти оте nested within? Чи можна у такому випадку написати, що V. lotievi входить у видовий комплекс V. renardi?
  • V. orlovi, is an admixed population of V. kaznakovi and V. renardi — можна admixed population перекласти, як «змішана популяція»?

Дякую!--З повагою, TnoXX parle! 11:24, 22 червня 2020 (UTC)

я би переклав розлого як "які наразі розглядають у складі цього виду" (вкладені в нього) як мотрійка :) --ursus 23:10, 22 червня 2020 (UTC)
Сполучення admixed population я би переклав як «популяційна домішка» («домішана популяція» — це вже близько до новотвору). --В.Галушко (обговорення) 00:59, 26 червня 2020 (UTC)

Список плазунів ЄвропиРедагувати

Вітаю! Я завершив роботу над списком і хотів би його поступово номінувати на ВС. Перед тим хотів би отримати якість поради, настанови чи конструктивну критику від учасників цього проєкту.--З повагою, TnoXX parle! 16:38, 25 червня 2020 (UTC)

Хотілося б для прикладів зі вступних розділів побільше джерел.--Brunei (обговорення) 17:39, 25 червня 2020 (UTC)
Неясно за порядком: чому хамелеони серед змій? І ще, наскільки пам'ятаю, в Албанії був принаймні один вид сцинків, тут для жодного не вказано Албанії як території.--Brunei (обговорення) 17:49, 25 червня 2020 (UTC)
Там де потреба в прикладах, я додам. Про B. marie та B. rufus інформація наведена в статті від SEH, яка власне була основою для вікіпедійної статті. Я думав, що у такому випадку немає сенсу додавати ще й примітку на неї. У тій же статті є інформація про всі таксономічні зміни. Щодо послідовності, то у всіх списках я подавав лускатих відповідно до латинського алфавіту. Можливо не зовсім класичне подання, але будь-яке подання має свої плюси та мінуси. Щодо сцинку з Албанії, то виправився. Чомусь у статті, присвяченій герпетофауні Албанії, ні слова про гологолова--З повагою, TnoXX parle! 18:16, 25 червня 2020 (UTC)
Як читач я не знав, на основі якого джерела написано статтю й що таке SEH. А поки читав вступні розділи, захотілося подивитися, коли й ким було зроблено такі серйозні таксономічні зміни. Думаю, що для такої великої статті, яка насправді довідкова й не призначена для повного прочитання, якнайбільше виносок - виправданий принцип. А взагалі список просто фантастичний! --Brunei (обговорення) 10:23, 26 червня 2020 (UTC)
Хороший список. Всі пояснення докладні, але по ділу. Виправте: «точко на південно сході», «переключилися» → перейшли, «дискутабельним» → дискусійним, «виокремлення окремих» → виокремлення деяких або виокремлення певних; термін vagrant species одного разу перекладено як мандрівний вид, а три рази як бродячий вид. На мою думку найбільше би підійшло «епізодичний вид», але це суб'єктивна думка.--Sehrg (обговорення) 10:52, 26 червня 2020 (UTC)
@Sehrg:, дякую. Я писав статтю десь два місяці, тому я вже не бачу ніяких помилок. Все наведене виправив. @Brunei:, я додав посилання, в майбутньому може додам під кожен приклад, але це вже в процесі номінації.--З повагою, TnoXX parle! 14:25, 26 червня 2020 (UTC)

ЗобРедагувати

Слово зоб має в українській тільки одне значення, тому в Зоб (хвороба) уточнення зайве. У статті Мурашки багато помилок, серед іншого, із вжитком цього терміна. Слова *зобик у словниках знайти не вдалося, у бджолярській літературі є тільки «воло». Прошу ентомологів взяти статті з помилками на контроль. З повагою --В.Галушко (обговорення) 00:55, 26 червня 2020 (UTC)

ЄнотРедагувати

Шановні біологи. Зверніть увагу на ось це. Дякую. --Flavius (обговорення) 11:00, 27 червня 2020 (UTC)

Повернутися на сторінку проекту «Проект:Біологія».