Обговорення:Український кінематограф

Додати тему
Активні обговорення
Ця стаття є частиною Проєкту:Український кінематограф (рівень: 1, важливість: найвища)
Вікіпедія:Проєкт:Український кінематограф Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українським кінематографом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I
(повна)
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Український кінематограф має рівень «майже повна стаття».

Найвища

Важливість цієї статті для проєкту Український кінематограф: «найвища»
Чим допомогти:
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 25 квітня 2008 року.


Кінематограф України / Український кінематографРедагувати

Кінематограф України (перенесено з СО Oleksandert)Редагувати

Чому ви скасували мої оновлення статті Кінематограф України?--piznajko (обговорення) 03:07, 27 січня 2019 (UTC)

Перепрошую, не мав часу прокоментувати одразу. Проте буду змушений скасувати ваші виправлення повторно, якщо ви не внесете їх в коректний спосіб.
По-перше, стаття не вимагала такої кількості втручань і переписувань, до котрих ви вдалися.
По-друге, в ваших правках простежується спроба переписати історію українського кіно на свій суб’єктивний смак. Відкриваємо Вікіпедія:П'ять основ, читаємо: «Вікіпедія … Це не місце для викладу вашої особистої думки, особистого досвіду або особистих переконань».
Стаття ж в її історичній частині писалася по виданням по історії українського кіно (Госейко, Тримач, Брюховецька, Миславський – всі джерела подано внизу). Ви ж, як мені здалося, зробили спробу вилучити з історії неприємні чи незручні вам імена та назви, чим суб’ктивізували зміст статті.
Що за зайвий новотвір Генеза українського кінематографа? Давайте притримуватись класичної структури, відкриваємо https://en.wikipedia.org/wiki/Cinema_of_the_United_Kingdom або https://fr.wikipedia.org/wiki/Cinéma_français бачимо вступний абзац – далі історія – далі індустрія сьогодні.
Куди поділися з переліку основних режисерів українського кіно: Муратова, Чардинін, Соболєв, Мащенко, Биков решта? Це вже переписування історії, або якщо хочете: вандалізм
Що це за журналістські кліше «Радянська імперія» замість офіційної назви держави? Читайте бодай Історія України.
Про кіно на території України окупованою Німеччиною краще в такому вигляді дати в статті Українське кіно 1930-1940-х років, тут дати коротко.
Не варто всюди особливо в заголовках додавати про російськомовне кіно. Мова фільму не є його сутнісною характеристикою. Жоден зі згаданих джерел, по яким писалася стаття, таку конструкцію не вживає. До вашого відома значна частина фільмів дублювалася різними мовами для різних регіонів УРСР (не кажу вже про стилістичне обтяження від цього епітету, давайте тоді писати всюди: «українське радянське російськомовне кіно зняте чоловіками» – це теж буде правда, але так ніхто не каже).
Куди подівся абзац про розквіт неігрового кіно? Чи він на ваш смак також надто російськомовний? Тож до вашого відома знімали його українці в Україні та на українські гроші.
Мовчу вже про стилістично неоковирні конструкції «сукупність усіх компонентів кіноіндустрії та кіномистецтва України в сучасному та історичному розвитку», але це вже дрібниці.
Внесіть, будь ласка, свої виправлення коректно, а не в заідеологізований ненауковий спосіб, як зараз. --Користувач:Oleksandert (обговорення) 16:15, 27 січня 2019 (UTC)
Вітаю, дякую за розлогу відповідь. Не згоден з вами загалом - у попередній версії стиль мови був "радянський" (чого тіки варто «У 1970-80-ті роки справжній розквіт переживало українське неігрове кіно. Київська кіностудія науково-популярних фільмів зняла величезний масив стрічок, серед яких зустрічалися справжні шедеври жанру («Мова тварин», «Чи думають тварини?», «Сім кроків за обрій» режисера Фелікса Соболєва та ін.). » - це типовий "хвальобний" текст якоїсь радянської енциклопедії (укрвікі такою не має бути). Також щодо мови - ви дуже помиляєтеся, це основний критерій причетності того чи іншого фільму до кінематографа окремої країни; особливо в країнах-імперіях до яких входило багато колоній (якою була Радянська імперія, колоніями якої були Україна, Литва тощо).
Про розділ кіно в II світову війну - текст в ньому було перенесено з окремої статті (яку незрозуміло нащо було створено), хоча наприклад не було окремої статті про "Українське поетичне кіно" (я таку статтю створив до речі).
Щодо «Стаття ж в її історичній частині писалася по виданням по історії українського кіно (Госейко, Тримач, Брюховецька, Мисливський», то щось не схоже на це - я коли створював статтю Українське поетичне кіно користувався в основному статтями з історії укркіно Брюховецької, і там такої штампової радянщини як «У 1970-80-ті роки справжній розквіт переживало українське неігрове кіно.» не бачив.
Щодо вашої тези «Не варто всюди особливо в заголовках додавати про російськомовне кіно. Мова фільму не є його сутнісною характеристикою. Жоден зі згаданих джерел, по яким писалася стаття, таку конструкцію не вживає. До вашого відома значна частина фільмів дублювалася різними мовами для різних регіонів УРСР » - вона хибна і неправдива - в СРСР велася політика інтернаціоналізації та русифікації, і дублювання мовами окремих країн-колоній у своїй масововості не велося. Ознайомтеся будь-ласка зі статтею Дубляж українською, там де говортиься про період УРСР - ви можете багато чого дізнатися нового для себе звідтам.
Також трохи лікнепу на тему що є і що не є "українським фільмом" Український фільм це за визначенням повністю україномовний фільм (або на 90%+ україномовний і решта <10% може бути іншомовною, оскільки дозволяється невелика кількість іншомовних реплік для художнього ефекту.) Детальніше яка кінопродукція підпадає під визначення "український національний фільм" (під словом "фільм" розуміється будь-яка відеопродукція, тобто художній фільм, телевізійний фільм, телевізійний багатосерійний фільм тощо див. Закон України про кінематограф ось повна цитата « Визначення «національний фільм» згідно статті 3, Розділу I Закону України «Про кінематографі»: «національний фільм — створений суб'єктами кінематографії фільм, виробництво якого повністю або частково здійснено в Україні, основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською або кримськотатарською мовою, та який при цьому набрав необхідну кількість балів відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої цим Законом. За мотивованим рішенням Ради з державної підтримки кінематографії на підставі звернення суб'єкта кінематографії, якщо це виправдано художнім, творчим задумом авторів фільму, в основній (базовій) версії національного фільму (крім дитячих та анімаційних фільмів) допускається використання інших мов в обсязі, що не може перевищувати 10 відсотків загальної тривалості всіх реплік учасників фільму. Під час демонстрування національного фільму в Україні такі репліки мають бути дубльовані або субтитровані українською мовою»; ».)--piznajko (обговорення) 17:17, 27 січня 2019 (UTC)
А чого тільки варте речення у старій версії статті « У ці часи, попри політику націоналізації, централізованого держуправління та цензури кінематографу, українське кіно пережило кілька хвиль свого найбільшого розквіту » - це взагалі сукупна брехня (СРСР вела політику націоналізації!!! у кінематографі, це просто ницо таке казать). В СРСР велася політика інтернаціоналізації та русифікації, і навпаки вичавлювали всі прояви національного колориту з фільмів. Знову ж таки ознайомтеся з Дубляж українською у розділі УРСР.
Щодо невключення Муратова, Чардинін, Соболєв, Мащенко, Биков - то ці режисери розвивали російський/російськомовний радянський кінематограф, а не український/україномовний Вони до речі як були так і є у статі - нічого не змінилося (наприклад згадується Муратова тощо, просто їх не згадується у вступі тощо бо ці режисери розвивали російський/російськомовний радянський кінематограф, а не український/україномовний; тобто вони згадуються як рижисери що творили в Україні на українських кіностудіях, але як не як режисери що зробили вклад саме в український кінематограф. --piznajko (обговорення) 17:09, 27 січня 2019 (UTC)


«Також щодо мови - ви дуже помиляєтеся, це основний критерій причетності того чи іншого фільму до кінематографа окремої країни; особливо в країнах-імперіях до яких входило багато колоній (якою була Радянська імперія, колоніями якої були Україна, Литва тощо). » - це ваша особиста думка. Історики українського кіно так не вважають, та ж Брюховецька поруч з книгою про поетичне кіно видає книги і про ВУФКУ і про Бикова і про актора українського російськомовного кіно Тимошина. Не кажуче вже про інших. Як і ніхто з ключових істориків українського кіно (Тримбач, Госейко, Миславський) в джерелах не виносить за межі українського кіно Муратову, Чардиніна, Соболєва, Мащенко, Бикова. «ці режисери розвивали російський/російськомовний радянський кінематограф, а не український/україномовний » - це ваша особиста думка, адже на думку істориків кіно існує не лише український україномовний, але також і український радянський російськомовний.
«Український фільм це за визначенням повністю україномовний фільм» - це ваша особиста думка. Закон прийнятий в 2017 році, українське кіно якось існувало і до нього і до вашого народження. Законом України не можна замінювати наукові висновки і вважати його джерелом остаточних дефініцій, не закон, а наука вирішує чи існує земна гравітація і з чого складається наше тіло. Більше того закон описує поняття "український національний фільм", а не "український фільм" і робить це не в історичній перспективі, а кажучи про реалії сучасного кіновиробництва.
Вікіпедія забороняє оригінальні дослідження, а ваша версія статті була майже побудована на ваших особистих інтерпретаціях історії з русофобним, як здалося, цензуруванням всього немилого вам. Тож вимушений прибрати ваші виправлення --Користувач:Oleksandert (обговорення) 15:30, 28 січня 2019 (UTC)
Вітаю. Нажаль стара версія була дуже кволою (і по змісту, і по наповнення, і по розмітці), тож я її оновив. Прохання не відкочувати всі оновлення, а робити правки з нової версії - якщо вам не подобаються певні фор улювання (російськомовні фільми тощо), то редагуйте ті окремі формулювання. Дяки. --piznajko (обговорення) 15:23, 28 січня 2019 (UTC)
@Piznajko: Створіть окремо Кінематограф українською мовою / Українськомовний кінематограф (як en:Yiddish cinema), а то так дійде до того, що й німому кіно (на кшталт «Землі» Довженка) не знайдеться місця в статті, бо ж неукраїнськомовне. --ZxcvU (обговорення) 20:38, 28 січня 2019 (UTC)
Навіщо цей форк? У даному випадку краще мати одну більш повну статтю, ніж дві, які будуть дублювати одне одну відсотків на 70-80. Просто стаття має бути організована таким чином, щоб вміщувати як кіно за «територіальною» ознакою (відзняте на території України), так і за «мовною» ознакою — україномовне кіно світу. Мені видається, що при бажанні статтю можна написати таким чином, і вона зберігала б при цьому цілісність. --VoidWanderer (обговорення) 21:11, 28 січня 2019 (UTC)
Погоджуюся. --Користувач:Oleksandert ZxcvU (обговорення) 03:19, 29 січня 2019 (UTC)
Навіщо ці перекручення? Ви хоч 2гий параграф статті дивилися - там згадуються німі фільми Довженка створені в еру ВУФКУ як одні з найбільших здобутків українського кінематографа (а "Земля" згадується як один з найвизначніших фільмів укр. кінематографу).--piznajko (обговорення) 02:34, 29 січня 2019 (UTC)
@Piznajko: Власне, я читав преамбулу. Це я перекручую? Ви ж самі написали, що український фільм це за визначенням повністю україномовний фільм. Німі фільми не є українськомовними. Висновок (за вашою логікою): «Земля» та інші німі фільми Довженка не є українськими фільмами. --ZxcvU (обговорення) 03:19, 29 січня 2019 (UTC)

Український кінематограф (перенесено з ВП:ЗДА)Редагувати

Панове, прошу втручання в поверненні стабільної версії статті. Останні кілька днів користувач piznajko активно псує багаторічні напрацювання кількох авторів в статті Кінематограф України, вже навіть назву змінив на Український кінематограф. Стаття писалась за підручниками та основними книжками про історію українського кіно (Любомира Госейка, Сергія Тримбача, Володимира Миславського, Лариси Брюховецької). piznajko вважає, що йому історики ні до чого і він може сам робити висновки в таких фахових питаннях як історія українського кіно, порушуючи одну з основ діяльності вікіпедистів одну з основ діяльности вікіпедистів. В своїх діях piznajko поступово звужує статтю з історії українського кіно до історії україномовного кіно, ототожнюючи «українськість» виключно з мовою (чи варто говорити, що жоден з істориків українського кіно в такому ексклюзивному ключі його не описував). Питання, як ви розумієте політичне, сперечатися тут можна довго. Але на консенсус опонент також не йде. Стаття є важливою, тож прошу зважено віднестись до цієї справи створити стабільну версію статті до етапу останніх цензорських втручань Piznajko. Oleksandert (обговорення) 15:10, 28 січня 2019 (UTC)

Я не кінознавець, але назви розділів від пана Пізнайка, наприклад, такі як: «Перші кінознімання на території Східної України підконтрольній Російські імперії (1893—1921)», «Перші кінознімання на території Західної України підконтрольній Австро-угорській імперії (1896—1939)», «Кінематограф на території України підконтрольній Радянській імперії (1922—1991)» — на мою думку, виглядають дуже безглуздо й смішно. Краще вже повернути стару версію.--Парус (обговорення) 15:28, 28 січня 2019 (UTC)
Що саме вам пане Парус не подобаються в цих заголовках? Що тут смішного що Україна була колонією різних імперій 4 з гаком століття? П.С. Якщо не подобаються ці три заголовки - ВП:Будьте рішучі і міняйте їх, але відкочувати сотні корисних оновлень заради кількох заголовків - безглуздо. --piznajko (обговорення) 15:41, 28 січня 2019 (UTC)
@piznajko Я хочу сказати, що (персональний випад приховано). Тут не майдан, а інтернет-енциклопедія. Навіщо підкреслювати, що Україна була чиєюсь провінцією у статті про кіно?-- (обговорення) 19:16, 28 січня 2019 (UTC)
Перейменуйте назад, а правки відмініть (я зараз не маю часу цим займатися), номінуйте на ВП:ПС та стврпіть обговорення на СО статті. Додам, що я підтрииую Oleksandert.-- Mon2711 17:07, 28 січня 2019 (UTC)
Димон2711, ви хоч дивилися до/після оновлень? Там безліч оновлень було зроблено, як можна казати "відмініть всі правки" навіть не глянувши шо було оновлено. А щодо назви "Кінематограф України" чи "Український кінематограф" - імхо це лінгвістичний звороти, просто "український кінематограф" більш поширена форма за "кінематограф України"; і якщо глянути на шаблон {{Українська культура}} то там всі розділи култури за галуззю починаються з "Українська ..."--piznajko (обговорення) 18:00, 28 січня 2019 (UTC)

Відносно назви я можу підтримати обидві сторони питання. Ми можемо зупинитися на перенаправленні. Хоча, український кінематограф це далеко не кінематограф України. Але навіть тут можна сперечатися і сприймати по-різному. Що стосується спірних заголовків і визначень України як колонії багато сотень років — це вже націоналістичний суб'єктив. Я, відверто, досить близький до націоналістичних поглядів враховуючи ряд подій, але це моє особисте. Для енциклопедії подібне не є прийнятним. Але і важливу інформацію, яка подається в широкому форматі прибрати зі статей не можна. Пропоную колегам вичитати статтю, зупинитися на якомусь консенсусі з урахуванням ВП:НТЗ і закрити це питання. З повагою та побажанням розважливості, GC 007 (обговорення) 18:29, 28 січня 2019 (UTC)

@GC 007 Я не редагую ваші повідомлення, то ж не треба редагувати мої, тим паче що ви не адміністратор!--Парус (обговорення) 19:30, 28 січня 2019 (UTC)
@Парус: Персональні випади заборонені. Доступні адміндії може вести не адміністратор. Наприклад, від підсумків щодо перейменування - до попереджень. Тим більше це не є адміндією. Можете звернутися з цим до адмінкорпусу, якщо здається порушенням моє коригування. Успіхів. --GC 007 (обговорення) 19:39, 28 січня 2019 (UTC)

"прикметникові" назви є неенциклопедичні, бо неоднозначні, є "розмовні", оскільки замість очікуваного та окрім "території", є ще означеннями "мовними", "етнічно-національними".--Користувач:Oleksandert, Парус, ZxcvU,Di Avatar6 (обговорення) 19:54, 28 січня 2019 (UTC)

Oleksandert. Я тут намагаюсь перечитати написане, примітилась ваша фраза "прикметникові" назви є неенциклопедичні, бо неоднозначні, є "розмовні". Чи можете ви більш розгорнуто обгрунтувати цю думку (можливо це вирішить назву статті), адже є купа інших аналогічних розмовних цілком енциклопедичних назв: — міський транспорт, а не транспорт міста; російський живопис а не живопис Росії; Гірські хребти, а не хребти гір, Український правопис, а не правипис України. — Alex Khimich 16:19, 4 травня 2019 (UTC)
  • Панове, грубих порушень, які вимагали б адміндію (блокування, захист, тощо) тут немає. Із того що я побачив, користувач Piznajko зробив як деякі дуже корисні правки (як-от ця ред.№ 24333353), так і чимало контраверсійних, зокрема у термінології, визначеннях та звуженні теми статті. Особливо важко усі їх відстежити, бо правок дуже багато, і зроблені вони буквально у період за тиждень. Piznajko, Oleksandert, я покладаюся на вашу здатність конструктивно співпрацювати як досвідчених користувачів. Спробуйте розібрати суперечності по одній, і перш ніж не розберетеся з однією, не переходити до іншої. Якщо обговорюватиме все цілком — результату не буде. --VoidWanderer (обговорення) 20:26, 28 січня 2019 (UTC)
  • я просто скажу: це жах. Пробачте. --『  』 Обг. 09:57, 29 січня 2019 (UTC)
@piznajko Тут принципове питання : українське кіно – це не лише україномовне кіно.
Не буду казати про те, що ототожнення української мови та українського кіно (в якому мова є лише одним з багатьох елементів), погляд меншовартісний та хуторянський (бо з такої логіки вийде що й російськомовні твори Шевченка – не частина української історії, і російськомовний Крим – не Україна?), скажу лише в котре, найбільша проблема тут, що такий погляд – антиісторичний. Не лише тому що це моя думка, не тому що українські російськомовні творці ідентифікують свої фільми як українські, а тому що таким є науковий консенсус в цьому питанні. І такі кострубаті конструкції як «Радянське російськомовне кіно періоду «Відлиги» вироблене в Україні» – ніхто крім вас не вживає. Це все – ненауковий суб'єктивізм.
А звідки ви взяли що Крим російськомовний - а чому ви повторюєте російську пропаганду що в Криму взагалі немає україномовних й забуваєте про україномовних громадян Криму? А щодо літератури - ознайомтеся зі статтею Українська література - там чорним по білому написано що це література українською мовою. --piznajko (обговорення) 14:56, 29 січня 2019 (UTC)
Додатково заявіть, що й українська фотографія - фотографія українською мовою, українська хімія - хімія українською мовою, український цирк - цирк українською мовою. А краще накидайте сюди ще більше посилань на вами ж відредаговані статті, щоб виглядати переконливіше. - Oleksandert (обговорення) 12:30, 05 лютого 2019 (UTC)
Тю, таке ви шось говорите. Якщо ви про моє редагування статті Українська література тут - та чи й не відредагував, вилучив пробіл. А щодо ващої хімії українською мовою - насмішили, добре що хоч почуття гумору не згубили ще.--piznajko (обговорення) 03:50, 6 лютого 2019 (UTC)
Вирішенням проблеми може бути лише створення вами окремої статті про україномовний кінематограф. Дана ж стаття – про історію та інфраструктуру українського кіно, який був багатомовним і виникав в різних політичних обставинах, і виділення мовних характеристик українського кіно не її основним предметом. Також погоджуюсь з товариством, що вирішенням буде узгодження обидвох точок в даній одній статті. Я згоден, що корисніше буде дискутувати окремі моменти статті, а не її загалом. Однак наразі ваші контраверсійні виправлення настільки кардинально змінили статтю, що відповідно працювати краще точково з її старою версією, ніж новою (я вимушений був її знову повернути). Також, на жаль, на даному етапі я не бачу вашої готовності співпрацювати і прислухатися до думки інших. Ви так палко боретесь з радянщиною, але ваша впертість і поспіх у виправленнях даної статті нагадує скоріше якісь тоталітарні сталінські методи, перепрошую. - Oleksandert (обговорення) 16:32, 29 січня 2019 (UTC)
Будь ласка не панікуйте Oleksandert. Текст статті зі старої версії практично не змінився - я додав нові розділи, перерозділив статтю більш логічно. У статті досі згадуються режисери (Муратова тощо) які творили радянські російськомовні фільми. Історія укр. кінематографу не має бути "головною" частиною статті - зараз 21-сторіччя і люди не цікавляться лише історією а більше цікавляться практичними речами: які кіноінституції є в укр. кінематографі, скільки екранів кінопрокату, топ кінокомпанії, топ прокатники, тощо тощо - все це я додав, а стара версія цього не мала. --piznajko (обговорення) 15:06, 29 січня 2019 (UTC)
«люди не цікавляться лише історією а більше цікавляться практичними речами» - краще не треба за всіх людей. Якщо не цікавитесь історією, пишіть, будь ласка, про сучасні процеси, а видаляти і переписувати історичні тоді не варто. - Oleksandert (обговорення) 12:31, 05 лютого 2019 (UTC)
Довжелезні розділи з докладним уточненням. Це не потрібно. Кожен повинен знати, що було з Україною. Нагадувати про це на кожній сторінці не потрібно. Щодо назви не знаю. Якщо взати проміжок часу як в постійна версія № 23711194, то це не лише в Україні, хоча більш схиляючи до назви з "України" чим "українське". Однак на той нижче «Списки українських фільмів» це жах. Це потрібно об'єднувати в історію і на відповідних сторінках, а не створювати списки ще й тут. Проблем багато і проблема комплексна. Якщо це стаття загальна, то вона повинна бути не такою. Трохи детальніше розберу пізніше. Спочатку потрібно навести лад в історії. П.С.: я згоден з думкою Oleksandert щодо історії. Якщо маєте якісь подібні думки, то зважте вони не можуть бути аргументами так як це лише Ваша думка і вона може бути інакшою в інших користувачів. П.С.: Також стажу дана стаття про український (чи України) кінематограф, а не Історія кінематографу України тощо. Думка думаю зрозуміла. --『  』 Обг. 02:23, 17 лютого 2019 (UTC)
Думка не зрозуміла, чогось конкретного від вас не почув. Я вибачаюсь але ваша теза вгорі схожа на якусь промову ніч на якісь конкретні думки як покращити статтю.--piznajko (обговорення) 05:31, 17 лютого 2019 (UTC)

Розділ "Джерела та примітки"Редагувати

Прохання хто може -> перетворити список джерел вкінці статті у примітки-у-тексті, тобто оформити їх так (за допомогою "ref name" для декількох), що можна було зрозуміти звідки певні параграфи статті черпали свою інфу. Дяки!--piznajko (обговорення) 04:41, 28 січня 2019 (UTC)

@Oleksandert: якщо ви дійсно бажаєте покращити статтю, то допоможіть оформити посилання на книжки у розділі "Джерела" як джерела-примітки у тексті статті. Так читачу легше буде зрозуміти звідки яка інфа була взята. Дяки!--piznajko (обговорення) 18:02, 28 січня 2019 (UTC)
@Piznajko: Ми тут всі дійсно бажаємо кращих статей. Втім я не готовий оформлювати книжкові посилання до ваших особистих думок, вибачте. Тож пропоную повернутися до старої версії статті, внести до неї ті ваші виправлення, щодо яких у нас немає конфлікту. Я ж внесу посилання на джерела щодо загальних історичних тез. Oleksandert (обговорення) 16:44, 29 січня 2019 (UTC)
Вітаю Oleksandert, текст зі старої версії зазнав мінімальних оновлень. Основне оновлення старої версії було у назвах заголовків так що повернення до старої версії немає ніякої необхідності (а якщо вам заголовки так муляйте ВП:Будьте рішучі і оновлюйте заголовки) - редагуйте будь ласка з оновленої версії. Свій новий текст я й не прошу вас підтверджувати джерелами - я й сам там вже додав джерела. Я вас прошу додати джерела до вашого тексту (який змін і так практично не зазнав).--piznajko (обговорення) 14:52, 29 січня 2019 (UTC)
@Oleksandert:--piznajko (обговорення) 14:23, 6 лютого 2019 (UTC) Можете будь ласка оформити свій список дежерел з розділу "Джерела та примітки" як джерела-примітки у середині тексту статті (за допомогою <ref name =""> ви можете згадувати одне й те ж джерело по кілька разів). Також це ви додали речення «Кількість глядачів у кінотеатрах стрімко зменшується від 552 мільйонів щорічно в 1990 році до 5 мільйонів — у 1999 році» - що є його джерелом??? Як може країна Україна з населенням у 50 мільйонів мати відвідування кінотеатрів за рік у 552 млн? - у нас що кожен кромадянини, (включно з новонародженими немовлятами та старезними дідуганами та бабиськами) в середньому ходили по 11 разів на рік у кіно??? Малоймовірно...--piznajko (обговорення) 04:10, 6 лютого 2019 (UTC)
@ZxcvU: Бачу ви поставили шаблон {{ОД}} та {{refimprove}}. Дивіться моє посилання вгорі - є велика кількість поважних книжок у розділі "Джерела та примітки" які просто скидані одним списком у тому розділі, але не оформлені як джерела-примітки. Прохання допомогти оформити ті джерела як джерела-примітки в тексті статті, дякую.--piznajko (обговорення) 03:44, 15 лютого 2019 (UTC)

Робочий підрозділ: Покращення джерел у статтіРедагувати

  • Вітаю @Alex Khimich: - дякую за ваш позитивний внесок в укрвікі. Пропоную просто вилучити усе речення «Кількість глядачів у кінотеатрах стрімко зменшується від 552 мільйонів щорічно в 1990 році до 5 мільйонів  — у 1999 році.» зі статті, бо воно теоретично не може бути правдою - аби в 1990 було 552 млн. глядачів, кожен з 50 мільйонів українців, включно з новонародженими та 100-чними стариганями та бабцями мали ходить у кінотеатр у середньму 11 разів на рік, що має ймовірніть що найближається до нуля . П.с. джерело яке зараз є устатті [1] - з ймовірністю 71.6% це копівіо з цієї самої статті, тож пропоную це джерело разом з реченням вилучити. Що думаєте? п.с. Можна замість «Кількість глядачів у кінотеатрах стрімко зменшується від 552 мільйонів щорічно в 1990 році до 5 мільйонів  — у 1999 році.» написати абстрактно «Кількість кінотеатрів в Україні й відповідно глядачів у цих кінотеатрах стрімко зменшилася у 1990-их»--piznajko (обговорення) 04:12, 11 квітня 2019 (UTC)

Оформлення джерел як джерел-приміток у тексті статтіРедагувати

Вітаю @Cinema22:! Дякую за ваш нещодавній внесок у статтю diff. Прохання замість тощо що ви зробили а саме просто додали величенький список праць Миславський Володимир Наумович у кінці статті, краще оформте ці джерела як джерел-приміток у тексті статті, так читачу легше буде зрозуміти звідки яка інфа була взята. На жаль Вікіпедія:Посилання на джерела не містить всіх деталей, але ви можете ознайомитися з повним описом настанов в даному випадку в англвікі en:WP:Wikipedia:Citing sources#General references. Якщо коротко - то правила вікі говорять що джерела слід оформлювати як примітки у тексті статті, тому що тоді читач може легко знайти яку саму інформацію підтверджує те чи інше джерело; правило говорить що коли джерело надається просто як посилання у розділі "Джерела" (а не оформлене як примітки у тексті статті) - це не бажано, і вказує на слабкий рівень статті і те що пізніше такі джерела (оформлені просто як посилання у розділі "Джерела") необхідно буде перероблювати пізнішими редакторами як як примітки у тексті статті.}} Дякую наперед за ваш внесок!--piznajko (обговорення) 01:13, 2 липня 2019 (UTC)

Список фільму українського національного фільмофонду - Довженко-центрРедагувати

Список фільму українського національного фільмофонду - Довженко-центр:--piznajko (обговорення) 04:15, 11 лютого 2019 (UTC)

ПитанняРедагувати

Користувач:Oleksandert, Парус, ZxcvU, Di Avatar6 бачу, що приймали участь в обговорені змісту статті, тож хочу вас спитати, з ким з вас досягнуто консенсусу, щодо назви спірного трактування "Український кінематограф" замість «Кінематограф України» та щодо вмісту статті, щодо обмеження українського кіна україномовним контентом, хто згоден з одізними змінами у статті, де Дзигу Вертова тепер названо російським режисером, Довженка названо чи не головним русифікатором українського кіно (винен бо не розстріляли і що хотів жити), Кіру Муратову вилучили взагалі, неукраїномовне українське кіно не причисляється до українського взагалі (де це бачено у світі?), а російськомовне, зняте в Україні та на українських студіях, взагалі виділено, ніби як чужорідний елемент, що не має стосунку до теми статті?

Не знаю за рахунок чого зріс розмір статті, розбиратися не хочу, проте для мене очевидно, що той варіант що видається Користувачем Piznajko за консесусну версію, не має нічого спільного з правдою та реаліями українського кінематографу, тож очевидно, що збільшення розмірів статті робилося з метою приховання контравесійних змін у статті і не можливості відділити додання нової інформації від антиукраїнських змін контексту теми і фону існуючої раніше збалансованої версії статті. Яка ваша думка, чи був досягнутий консенсус щодо наступних змін у цьому році? А поки повернув дійсно консесусну версію.--Yasnodark (обговорення) 15:32, 9 квітня 2019 (UTC)
Yasnodark твій постійний канвасінг інших користувачів не за призначенням, а аби отримати перевагу у обговореннях консенсусу виглядають м'яко кажучи дивно. У англвікі таке зветься "запрошення своїх друзів зі схожим світоглядом аби створити хибне уявлення "підтримки" думки користувача; дослівно «Other forms of inappropriate consensus-building [...] meat puppetry (bringing fictional or real outside participants into the discussion to create a false impression of support for your viewpoint), and tendentious editing. »--piznajko (обговорення) 05:29, 10 квітня 2019 (UTC)
Щодо твого коментаря - не знаю навіть де почати:
1) Де ти у статті знайшов що «Довженка названо чи не головним русифікатором українського кіно (винен бо не розстріляли і що хотів жити)»? Чи це ти про статтю про Студію Довженка? - так вона дійсно ще й як посприяла русифікації і саме через їх політику ми мали ту ситуацію коли до кінця 80-их ми перестали практично повністю виробництво україномовних фільмів фільму в Україні/УРСР; саме про цю русифікаторську політику і говориться у відповідній статті (а не у цій статті) і на це є АД), див. Кіностудія_імені_Олександра_Довженка#Внесок_студії_в_поширення_русифікації_в_Україні. А сам О. Довженко був сподвижником і одним з небагатьох хто намагався відновити поступ української мови в Україні, і Довженко особисто виступав проти політики русифікації українського кінематографа (див. частину статті де говориться «Значний русифікаторський вплив студії Довженка на український кінематограф визнавав і сам Олександр Доженко, у своєму листі до Голови Народного Комісаріату освіти УРСР Федіру Редькові Довженко отак описував русифікацію на Київській кіностудії у 1940-из роках після звільнення його з посади керівника студії: «…українська кіностудія [тепер] працює по-руськи — тобто як українська перестала існувати»»--piznajko (обговорення) 06:09, 10 квітня 2019 (UTC)
2) Щодо "Український кінематограф" VS. "Кінематограф України" => див. угорі мою відповідь, цитую «А щодо назви "Кінематограф України" чи "Український кінематограф" - імхо це лінгвістичний звороти, просто "український кінематограф" більш поширена форма за "кінематограф України"; і якщо глянути на шаблон {{Українська культура}} то там всі розділи култури за галуззю починаються з "Українська ..."»
3) Щодо "включення" Муратова та Вертова у список "найвидатніших українських кінемаграфістів" => то з якого дива? Дзиґа Вертов - це російський радянський режисер що творив певний час в Україні (і про це говорять поважні енциклопедії, наприклад УРЕ). Кіра Муратова - це українська та російська кінорежисерка (і про це говорять поважні енциклопедії, наприклад УСЕ). Хоч підкреслити, що сама статті абсолютно згадує як Вертова, так і Муратову але надає їм небагато місця (згідно з концепцією "належна вага"), бо вони не є на 100% українськими кінематографістами (у випадку Вертова - взагалі 100% російський просто деякий час працював в УКраїні, у випадку Муратової - вона і російська і українська) а там де стаття наводить приклади "найвизначніших українських кінематографістів" і мають згадуваться саме 100% українські, а не трохи російські / трохи українські. Почитайте кінематографічні праці Лариси Брюховецької, однієї з найвпливовіших українських кіно істориків України, - ви багато там про це можете дізнатися.
Вітаю. Yasnodark, дякую за запрошення до дискусії. Підтверджую, що стаття в жодному разі НЕ є консенсусною ні в своїй назві, ні багато де по змісту (переважно в преамбулі та історичній частині). Маємо, на мій погляд, досить незбалансовану суб'єктивну ("не є на 100% українськими кінематографістами" - це як взагалі вимірюється?) версію від piznajko з дещо незграбною етноцентричною спробою ототожненням українського та україномовного кіно. Чому цього в жодному разі не можна робити дуже багато писалося вище. Наразі в історичній частині статті брак інформації не лише про Муратова та Вертова (бо, бачте, надто російські), але й мало згадані Тасін, Кордюм, Кауфман, Луков, Донськой, Хуциєв, Биков, Соболєв, Балаян, Слабошпицький... На жаль, останнім часом зовсім не мав часу вносити виправлення, але статтю обов'язково треба допрацьовувати (поки ж принаймні змінити преамбулу). --oleksandert 12:19, 10 квітня 2019 (UTC)
Вітю oleksandert щодо Балаяна => див. його СО сторінку, там було чітко ідентифіковано джерела-енциклопедії де він вказується російським режисером Обговорення:Балаян Роман Гургенович. Щодо інших - не всіх знаю, але загалом слід послуговуватися концепцією Вікіпедії "належна вага" і віддвавати місце у статті різним кінематографістам згідно з їх внеском (наприклад для О. Довженка, І. Кавалерідзе, С. Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика => їм багато місця бо вони зробили фундаментальний вклад в український кінематограф; а от для тих хто лише проживав деякий час в Україні але збагачували російський кінематограф - їм менше місця).--piznajko (обговорення) 16:06, 10 квітня 2019 (UTC)
  • Назва "Український кінематограф" є більш широковживаною: зустрічається (30,000+ до 1,000+ по індеку гугла) тому, статтю варто було б залишити саме такою, а категорія повинна називатись "Кінематограф України", адже для категоризації присвійна форма звучить незручно та не може бути використана для країн з назвою-абревіатуро. — Alex Khimich 17:08, 10 квітня 2019 (UTC)
Шановний Piznajko, може досить абсолютизувати власну думку та церемонно видавати її за консенсус. У мене аж ніяк немає враження, що вікіспільнота вас підтримує в цьому питанні (див. бодай обговорення вище). Консенсусу тут немає. Ваші необ'єктивні русофобські ремарки та тунельний погляд на питання української культури вже і так перетворюють українську вікі в таку собі малоросійську, я про це вам вже неодноразово писав. В преамбулі статті дано посилання на опитування чотирьох десятків (!) експертів та експерток, які чітко артикулюють Балаяна, Муратову і Лозницю як українських режисерів. (обговорення) 12:29, 17 квітня 2019 (UTC)
oleksandert будь ласка ознайомтеся з моєю відповіддю вам вгорі та перегляньте СО Обговорення:Лозниця_Сергій_Володимирович, Обговорення:Балаян Роман Гургенович, Обговорення:Муратова Кіра Георгіївна - ці режисери вважаються "російськими режисерами" "режисерами російської культури" тощо, аж ніяк не українськими режисерами; єдиним вийнятком є Лозниця - зараз він згідно Консенсусу спільноти на СО вказується у статті як "укаїнський режисер" але як я зазначив угорі це старий консенсус (річної давнини) й беручи до уваги його останні українофобські заяви (про недоцільність україномовного дубляжу тощо) думаю думка спільноти скоро зміниться і його теж буде рекласифіковано на "російського режисера" у статті (так як це вказують АД які я навів на його СО)--piznajko (обговорення) 13:44, 17 квітня 2019 (UTC)
Це версія, яку просували ви, не підтримана жодним користувачем і що суперечить Енциклопедії кінознавства та іншим адекватним джерелам.--Yasnodark (обговорення) 12:52, 6 травня 2019 (UTC)

ред.№ 25050832Редагувати

Dimon2711. Прохання надати аргументи по кожному вилученому абзацу. — Alex Khimich 15:44, 4 травня 2019 (UTC)

@Alex Khimich: я не побачив консенсусу щодо того редагування і повернув доконфліктну версію--DiMon2711 15:46, 4 травня 2019 (UTC)
Вилучено купу різноманітної інформації, і не про консенсус справа. Раз ви прийняли участь у редагуванні, прошу відповісти на моє питання, або утримуйтесь від подібних правок, інструмент "скасування" є у всіх, допомога потрібна обговоренням. — Alex Khimich 15:53, 4 травня 2019 (UTC)
Доконфліктною є версія від 19:37, 29 грудня 2018 , все пізніше додане і викривлене саме і є ні з ким неузгоджена і глибоко конфліктна "модернізація" статті.--Yasnodark (обговорення) 12:50, 6 травня 2019 (UTC)

ред.№ 25030223Редагувати

Yasnodark. Прохання витратити трохи часу та по пунктам (1,2,3,4 І т.п.) висловитись, що у вилученому (60кБ) порушує консенсус, бажано так, як воно іде по абзацам у статті. Наразі я бачу збідніння тексту. — Alex Khimich 15:53, 4 травня 2019 (UTC)

Alex Khimich під наповненням тексту викрито явну спробу фальшувати зміст та сенси статті: низку найвидатніших українських кінодіячів вилучено під хибними та надуманими приводами, внесок іншим сутнісно викривлено: як то називати Довженка чи не головним русифікатором вітчизняного кіно. Не маю бажання копирсатися у цій прихованій антиукраїнській диверсії. Вважаю, що необхідно та варто повернути консесусну версію від 19:37, 29 грудня 2018, як я зробив. А потім опонент без зміни змістовної частини, хай поверне додатні зміни, і тоді можна шукати компромісу по змінах змістовних, а не кількісних. Бо саме шляхом прикриття кількісними змінами зміст статті суттєво погіршено і викривлено через наявність з-поміж них вдало захованих якісних (а якщо чесно вкрай неякісних змін), що кардинально змінюють сенси статті. Зараз відокремити одне від іншого просто неможливо. І не маю часу і бажання цим займатися, бо зміни робилися без жодних узгоджень з іншими учасниками проекту.--Yasnodark (обговорення) 12:48, 6 травня 2019 (UTC)
Прийдеться покопирхатися по кожному розділу. Як не Ви так хтось інший. Бо 60кБ тексту це не жарти. Друге як то стаття називається? Кінематограф України чи Український кінематограф? Бо шаблони не уніфіковані назвою.--『  』 Обг. 21:15, 9 травня 2019 (UTC)

Про вплив політики СРСР по "інтернаціоналізації" та "русифікації" на український кінематографРедагувати

Згідно з : Наталя Ховайба. Розділ 4: ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КІНОГАЛУЗІ У СВІТОВИЙ КІНОПРОЦЕС // Державна політика у галузі кінематографа УРСР (друга половина 1960-х - перша половина 1980-х рр.): дисертаці. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2015. 240 с.

  • (стор 172):
Кіномистецтво у другій половині ХХстоліття набувало все більшої популярності серед громадян, потіснивши літературу, живопис, музику. Ці, загалом сприятливі, тенденції для розвитку кінематографу базувалися на державно-політичних тенденціях до наднаціонального, загального та уніфікованого радянського кіно, схильного до інтернаціоналізації та політизації змісту. Пропагуючи «розквіт», «зближення», «злиття націй» і трансформацію всіх націй і народностей у єдиний «радянський народ», влада посилювала контроль за українським кіномистецтвом, розвиток і популяризація якого значно обмежувалася через централізаторський характер цього процесу та ідеологічну заангажованість керівних структур як на загальносоюзному, так і республіканському рівнях.


Базовими засадами державної політики розвитку радянського кінематографабули положення програми КПРС, прийнятої у 1961р., в якій, зокрема, йшлося про те, що національні форми не костеніють, а видозмінюються, удосконалюються та зближаються між собою, звільняючись від сього того, що застаріло та суперечить новим умовам життя. У документі наголошувалося, що розвивається спільна для всіх радянських націй інтернаціональна культура, культурна скарбниця кожної нації все більше збагачується творіннями, що набувають інтернаціонального характеру578. Інтернаціоналізація соціально-культурного будівництва виражалася в тому, що держава дозовано та вибірково підтримувала розвиток національних культур, жорстко контролюючи зміст і дозволяючи національну форму тільки в контексті концепції «злиття націй» та інтерналізації, денаціоналізації самобутнього суспільного та культурного життя народів СРСР.
Тому український контекст кіномистецтва владою розглядався перш за все як явище етнографічне, а тому вторинне, і таке, що підпорядковане загальноінтернаціональному змісту. Відомий в СРСР кінорежисер С.Герасимов наголошував, що скільки б ми не говорили про українське чи грузинське кіно –ми все одно маємо на увазі радянське

  • (стор 188):
Поняття «українське кіно» за кордоном не існувало, у свідомості зарубіжних глядачів воно було невіддільне від радянського кінематографу.

А згідно з Українське кіно в умовах тоталітарного режиму / Т. І. Самойленко // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер. : Історія. - 2010. - Т. 129, Вип. 116. - С. 32-36:

  • У 1935 році Українфільм заборонило показ культової стрічки Кавалерідзе "Прометей" {{text|Художньо-ідеологічну роботу тресту «Україн-фільм» спрямовувала художня рада, що діяла підголовуванням Народного комісара освіти УСРР. У1935 році цю функцію перебирає на себе Головнеуправління по контролю за видовищами тарепертуаром при Наркомосвіти УСРР, яке мало наметі здійснювати політично-ідеологічний, ху-дожній та військовий контроль, як попередній, такі наступний, за всіма видовищами та репертуаромна території УСРР. У пункті 5 Положення пройого діяльність зазначалося, що Головнеуправління забороняє прилюдне використання ірозповсюдження естрадних і музичних творів,кінофільмів, які: містять в собі агітацію абопропаганду проти радянської влади і диктатурипролетаріату, які оголошують державні таємниці,збуджують національний та релігійний фанатизм,є містичними, порнографічними, антихудожнімита ідеологічно не витриманими [17]. У цьому жроці Головне управління заборонило демонстра-цію 5 із 8 випущених картин «Українфільму»:«Інтриган», «Прометей», «Суворий юнак»,«Повінь», та «Застава біля чортового броду». Якнаслідок трест поніс збитки у сумі 6 млн руб.

Слід доповнити статтю цими даними.--piznajko (обговорення) 03:45, 22 липня 2019 (UTC)

п.с. також цікаво було б додати тези з цієї статті Війна й націоналізм у радянському кінематографі (1927—1941). Яковенко, Яків (2017)--piznajko (обговорення) 03:45, 22 липня 2019 (UTC)

За часів Радянського Союзу кінорежисери знімали дуже мало справжніх українських фільмів–таких, які б показували правдиву історію нашого народу, були україномовними, прославляли українську культуру тощо. Створюючи таке кіно, можна було легко стати звинуваченим у націоналізмі, за що в ті часи жорстоко карали.

Джерело: Тема 14.Вітчизняне кіномистецтво: 10 новинок українського кінематографа про війну (до Дня українського кіно)--piznajko 08:14, 9 березня 2020 (UTC)

'90% усієї кінопродукції, котра в 1944–1955 рр. демонструвалась у Льво-ві, були російськомовними. Така ситуація стала вигідною державі, яка на-магалася перетворити місто на центр «радянської культури». І це попри те, що, принаймні, половина львів’ян не володіла російською мовою.
За час правління й.Сталіна кількість вітчизняних фільмів та квота дубляжу українською мо-вою залишалися незмінно малими. Несміливі спроби збільшити її почали-ся хіба що за два роки після смерті диктатора. На початку травня 1955 р. заступник міністра культури УРСР І.Мазепа звернувся з доповідною за-пискою «Про стан кінообслуговування в УРСР» у відділ науки і культури цК КПУ. Він охарактеризував процес дублювання кінострічок українською мовою як незадовільний. Було встановлено, що питома вага таких копій у загальному фільмофонді УРСР дуже низька: із 35 тис. художніх стрічок, у тому числі 25 тис. радянських, лише 5 тис. їх продубльовано українською мовою; із них 4 тис. – на широкій і 1 тис. – на вузькій плівках
Здійснюючи русифікаторську політику, міністерство культури СРСР у 1955 р. встановило план дублювання українською мовою 21 фільму на рік, тоді, як виробнича потужність Київської й Одеської студій дозволяла організувати цей процес для 45 кінострічок. На них цілеспрямовано від-правлялися вихідні матеріали для дублювання фільмів із великим запіз-ненням. це призводило до того, що їх українські копії виходили на екран із затримкою до трьох місяців після випуску основного варіанту кіностріч-ки. Окрім того, великою вадою україномовного дубляжу було серйозне зни-ження якості вихідного матеріалу. Кольорові фільми з’являлися у прокаті в чорно-білому варіанті82. Відповідно, більшість глядачів переглядали їх у російському, чого і прагнула Москва

Джерело: http://web.archive.org/web/20200309112400/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/105614/09-Heneha.pdf --piznajko 11:32, 9 березня 2020 (UTC)

Повернутися до сторінки «Український кінематограф»