Обговорення:Слобода (Народицький район)

Шановні слобожани !!! Ми з Вами, наші діти і внуки повинні знати історію своєї родини, пишатися своєю сім'єю та своєю Батьківщиною. Прийшов час увічнити память наших родів і нас самих. Тому всіх небайдужих, вихідців з Слободи, запрошую стати співавторами написання історії Батьківщини наших дідів та прадідів - історії Слободи Вислоцької.

Пропоную наступний план роботи:

1. Переодично на сторінку Вікіпедії - Слобода (Народицький район) буде викладатися новий розділ по новій темі.
2. Прошу прочитати цей розділ та надати свою додаткову інформацію, пропозицію, зауваження, поправки, ... і інше, щодо цього розділу. Надаючи свою інформацію не забудьте вказати джерела її отримання (книга, газета, документ архіву, чия розповідь ...) та викласти її на сторінці "Обговорення".
3. Опрацьована Ваша інцормація буде перенесена у відповідний розділ на сторінку "Стаття".
4. Маю надію, що серед вихідців з Слободи знайдеться знавець української філології, який буде згоден редагувати вже готові розділи.

На даний час на сторінці Вікіпедії вже викладено кілька розділів, щодо історії Слободи Вислоцької. Чекаю Ваших відгуків.

З повагою,

--PPavloP (обговорення) 19:13, 31 жовтня 2014 (UTC)

Будь ласка, перечитайте Вікіпедія:Чим не є Вікіпедія і вимоги до джерел. Наразі стаття виглядає жахливо. Але зрушення вже є. --Fessor (обговорення) 20:47, 22 січня 2021 (UTC)

• За цією статтею слідкують вже більше 50 внуків, правнуків бувших мешканців слободи Вислоцької, що живуть в Україні, Росії, Білорусії, Казахстані, Польщі, … Вони надають розповіді, коментарі, старі фото. На даний час, вони надіслали ще біля 100 старих фото та с десяток розповідей. Кожний з намагається залишити згадку про своїх предків, а деякі тільки з цієї статті дізналися про свої корні, та знайшли тут своїх дідів, прадідів та пра-прадідів.

1. А ви викинули перелік Слобожан, що проживали в слободі Вислоцькій. Цей перелік ми складали по розповідям, архівним документам, домашнім документам десь років 15. При цьому, що село було виселено ще в 1991 році.

2. Ви викинули перелік слобожан та їх фото, які воювали підчас Німецько-радянської війни. Багато з них загинуло. А скільки повернулося каліками? В статті ветеранів було 53, а ви залишили 10.

3. Ви викинули прізвища хлопців і дівчат, що були примусово вивезені на каторжні роботи. Деякі з них там загинули, деякі повернулися з хронічними хворобами, а деяких посадили, вже в СРСР, як ворогів народу.

4. Ви порізали розділ «ВІЙНА» і цей розділ втратив всякий сенс. Тому його потрібно просто видалити.

5. Тепер, розділи «Заснування та заселення поселення Вислоцького», «Походження пращурів мешканців села Слобода», «Життя та традиції мешканців слободи Вислоцької на початку ХІХ століття», «Окупація. Громадянська війна 1917—1921 роки», … побудовані на згадках старожилів села Слобода, які вже давно померли. Тому і їх потрібно видалити.

6. Ви викинули ілюстрації по темі, що вказана в розділі. Навіщо?

Але хочу вказати, що сучасне молоде покоління і їх батьки на 95 % - «жители земли». Тобто не знають історії своєї сім’ї, свого роду і зовсім цим не цікавляться. Вони в цьому не винні це спадщина совдепії.

В цій статті ми звели всі дані (розповіді, архівні документи, особисті сімейні документи, …) в єдину історію села Слобода Вислоцька, де кожний нащадок слобожан може знайти свої корні.

До редагування потрібно підходити більш стримано, а не різати по живому. Якщо ви чи хтось інший хоче допомогти, а не заробити більше балів то давате почнемо все спочатку - розглянемо поправки по кожному розділу окремо. Якщо розділ втрачає сенс то його видаляємо. А можливо необхідно буде видалити всю статтю та шукати для неї інший сайт. Поверніть статті колишній вигляд щоб її можна було скопіювати, далі при необхідності я її видалю. --PPavloP (обговорення) 20:27, 23 січня 2021 (UTC)

Ви можете скопіювати будь-яку версію статті з її історії. Наприклад, цю версію. Тут ніщо безслідно не пропадає.--Brunei (обговорення) 21:17, 23 січня 2021 (UTC)

• PPavloP, доброго вечора. Вікіпедія не є місцем публікації непідтвердженої джерелами інформації. У статті має залишитися лише те, що описано в надійних вторинних джерелах. Будь ласка, пошукайте опубліковані, неархівні джерела про історію села. Це можуть бути книжки чи газети. Усна історія та опис архівів - це не для Вікіпедії. Опублікуйте записи усної історії та скани архівів на своєму сайті та запросіть когось з істориків описати це в науковій статті чи науково-популярній публікації. Я можу допомогти з пошуком істориків. Просто без пояснень відкидати зміни, внесені іншими користувачами, неправильно. --Brunei (обговорення) 17:42, 23 січня 2021 (UTC)

Редагування статті Слобода Вислоцька (Народицький район)

Добрий вечір Brunei, Fessor. Вище вже викладені мої зауваження-побажання щодо правок розділів статті. Мені вже за 60 і половину життя я пропрацював викладачем по технічним дисциплінам. Тому мені не тяжко розібратися з правилами викладення інформації в Вікіпедії. Але так довго ми збирали і зводили всі дані (розповіді, архівні документи, особисті сімейні документи, фото, …) в єдину історію села Слобода Вислоцька, що відмовитися від викладеного в статті дуже тяжко. Ми мали надію, що це буде енциклопедія села наших батьків. Тому підкажіть, як можливо зберегти більше інформації в цій статті. В тому вигляді розділи, що залишилися після редагування Fessor, а саме: "Війна", "Слобожани, які були примусово вивезені на роботи до Німеччини", Фотографії слобожан періоду 1941—1945 років", "Слобожани — учасники Німецько-радянської війни 1941—1945 років" вже потрібно видалити. В них нема ні якого сенсу. Що далі робити?

З повагою, --PPavloP (обговорення) 21:24, 23 січня 2021 (UTC)

• Дивіться, у Вікіпедії стаття має бути енциклопедичною і відповідати правилам. Тому тут буде залишено те, що складе енциклопедичну статтю про село Слобода. Разом з тим, у історії статті буде й далі зберігатися зібраний Вами матеріал. Наприклад, у цій версії. Цей більш повний матеріал Ви зможете переглянути в будь-який час. Але я б радив Вам потихеньку створити сайт з повною історією села. Це може бути окремий сайт, а можна пошукати іншу платформу. Я готовий пошукати істориків, які б з цим допомогли. Що скажете?--Brunei (обговорення) 21:31, 23 січня 2021 (UTC)
• @PPavloP: якщо у Вас технічна освіта, то тут все просто і зрозуміло. Є певні вимоги до інформації. Вікіпедія позиціонується як енциклопедія, а не власні блоги. Те що знаходите інформацію і намагаєтеся її зберегти це дуже похвально, але тут так не можна. Вікіпедія не створює нового, вона лише фіксує наявне. Тобто все те що ви додаєте має підтверджуватися джерелами (книги, сайти), в іншому випадку цю інформацію неможливо перевірити і це фактично оригінальне дослідження (про що Ви самі вказуєте), що прямо заборонено і має бути вилучено. Таку інформацію краще розміщувати у блогах. Можливо звернутися до місцевих ЗМІ, інформація ж цікава. Також є ж місцеві краєзнавці, впевнений вони знають як зберегти та опублікувати. Ще прошу подивіться на оце ВП:ЧНЄВ, хоча у Вікіпедії як онлайн-енциклопедії немає обмеження в папері, але ж все ж таки не потрібно додавати абсолютно все що Ви знайшли. Це не прикрашає, а навпаки засмічує статтю. Якщо є джерела на якусь тему і з цього може вирости добротна стаття, наприклад, «Слобода Вислоцька у Другій Світовій війні», то краще написати окрему статтю, а у статті про населений пункт додати головну інформацію і написати: Детальніше див. .... Повірте це лише полегшує перегляд. Стаття про населений пункт у 700кб!! це занадто, тим паче це ваші власні дослідження, на які немає підтвердження. Зрозумійте, лише Ви знаєте що це правда, але це неможливо перевірити. Це відкриває шлях до створення «псевдо-статей». Я не кажу про Вас, я кажу загалом, якщо таке пропускати, то кожен хто що придумав про те і писатиме. Це правило з'явилося не на порожньому місці. Щодо користувача Fessor, то він є адміністратором Вікіпедії і почав редагувати статтю з добрими намірами та у відповідності до вимог та правил. Спільнота довірила йому такі важливі обов'язки не на порожньому місці, тому будь ласка прислухайтесь до порад. --Artem Lashmanov (обговорення) 21:49, 23 січня 2021 (UTC)

• У най блищу неділю буду намагатись максимально почистити та відредагувати дану статтю. Але за умови щоб кожний розділ мав якусь логічну послідовність викладення інформації та в загалі сенс. В іншому випадку деякі розділи потрібно буде викинути бо офіційна інформація щодо маленького поселення Слобода майже відсутня. Збереглись тільки розповіді старожилів Слободи. Маю надію, що через неділю побачу ваші зауваження. З повагою, --PPavloP (обговорення) 08:56, 24 січня 2021 (UTC)

• якщо історія є досить детальною, то можна розглянути версію зі створенням окремої сторінки про історію.--『Gouseru』 ^Обг. 09:52, 24 січня 2021 (UTC)
• Так, це гарна ідея: зробити з поточної статті меншу (десь 90±10 кілобайт, щоб статтю можна було відкрити на повільному інтернеті), а решту перенести до окремої про історію села. Такі розділення практикуються і вітаються. Тим паче, що у Вікіпедії ніщо не зникає назавжди і в історії статті все є. До речі, чорно-білі фото шикарно пасуватимуть до статті про історію. --Fessor (обговорення) 12:18, 24 січня 2021 (UTC)

• Розділ «Розташування села Слобода» є зайвим (також ОД) - наявні географічні координати і цього досить. Можна в преамбулі (чи деінде в тексті) вказати відстань від повітового, волосного, районного та центру сільради. --Юрко (обговорення) 12:24, 24 січня 2021 (UTC)
• В решті статті необхідно залишити виключно те, що стосується власне села та підтверджене АД. Не може бути жодних ОД, тим паче, розповідок діда Юзепа, не може бути жодних припущень та уявлень. Теж і з світлинами. Мапи: немає на мапах села - не мають жодного змісту для статті. Після всього цього можна буде й номінувати на добру.--Юрко (обговорення) 12:32, 24 січня 2021 (UTC)
• Саме по собі має зникнути й розділ «Коментарі», котрий є примітками до розповідок. Не місце тут і світлині з розпиванням напоїв, сучасних світлин з відкритими обличчями людей, на що, мабуть, треба окремий дозвіл.--Юрко (обговорення) 12:47, 24 січня 2021 (UTC)

• Добрий день AlexKozur, Fessor! Цю сторінку я відредагую згідно вимог. А от як створити окрему сторінку про історію Слободи Вислоцької і яку інформацію на ній можливо буде викладати. Дозволено буде: розповіді, згадки фото, ілюстрації, ... Це дуже принципово. Наприклад: мені на даний час потрібно буде вилучати інформацію, щодо ветеранів Першої та другої світових війн на яких відсутня інформація в літературі та архівах. Але є їх військові фото, солдатські книжки, повістка, листи з фронту, і інше, що підтверджує їх участь у цих війнах. Як бути? --PPavloP (обговорення) 13:41, 24 січня 2021 (UTC)

  @PPavloP:Вибачте, що відповім замість них, можливо, вони згодом нададуть тлумачення. Вимоги до написання статей у вікіпедії однакові, тобто, все має підтверджуватись джерелами. Вікіпедія не може містити оригінальних досліджень. Щодо створення окремої статті, то можете перейти за цим посиланням Історія села Слобода (Народицький район).--Юрко (обговорення) 15:07, 24 січня 2021 (UTC)

  Дякую. Тоді як і чим можуть відрізнятись ці статті - Слобода (Народицький район) та Історія села Слобода (Народицький район). --PPavloP (обговорення) 15:19, 24 січня 2021 (UTC)

  Розміром (МБ) та шириною висвітлення теми. Так роблять: коли тема є доволі широкою, окремі її розділи стають статтями. Див. Народицький район та Адміністративний устрій Народицького району.--Юрко (обговорення) 16:13, 24 січня 2021 (UTC)

• Цитати іноземною, що стосуються села, мають бути перекладені та обгорнуті у відповідні шаблони.--Юрко (обговорення) 05:11, 25 січня 2021 (UTC)
• @AlexKozur:, чи не мають світлини порушення АП? Мені вважається, що мають: скани з фото, де не минуло 70 літ. Крім того, відсутні дозволи на поширення від осіб на світлинах. Та й що вони ілюструють - невідомо. --Юрко (обговорення) 21:13, 25 січня 2021 (UTC)

  не можу констатувати факт, але наче користувач отримував токен на ці фото, + бот UWCTransferBot їх переносив на Вікікомонз. Але я не в курсі, яка реальна ситуація з 2015 року. --『Gouseru』 ^Обг. 09:11, 26 січня 2021 (UTC)

• До Юрка! Чому походження слобожан не має відношення до самої Слободи Вислоцької? І я не розумію чому не можна викладати інформацію підтверджену джерелами. А розділ Походження пращурів мешканців села Слобода десь на 80% підтверджений джерелами. Скажи, що я порушив? Я просив, раніше, дати час щоб розібратися і самому відредагувати статтю. Традиції слобожан не проходять то я розділ Життя та традиції мешканців слободи Вислоцької на початку ХІХ століття вже видалив. Напиши, якщо є зауваження, а не відколупуй то тут то там без пояснень. --PPavloP (обговорення) 22:07, 25 січня 2021 (UTC)

  @PPavloP:, найперше просив би дртримуватись етикету відповідно до ВП:Е. Щодо моїх редагувань, то я надаю пояснення в описі, Ваше ж скасування відбулось без опису, що також є порушенням. Далі. Про шляхетські герби пишемо в статтях про ці герби, вони всі існують, про Овруцький повіт пишемо у відповідній статті, а тут пишемо про зникле село Слобода. Якщо в джерелах йдеться про село, тоді так, але я цього не помітив. Далі. Ваші твердження з посиланнями "фонд...опис.." є оригінальним дослідженням і цього не має бути у вікіпедії.--Юрко (обговорення) 06:01, 26 січня 2021 (UTC)

• Щодо фото. Майже всі фото, що викладені в статті належать нашій сім'ї та нашій рідні. На фото в основному вся моя ближня і дальня рідня. При цьому більшості з них вже нема. А після війни фото знімали мій батько, один дядько, другий дядько, старші брати, а з початку 70 майже всі фото мої. --PPavloP (обговорення) 22:20, 25 січня 2021 (UTC)

  @PPavloP:І яку цінність для статті мають ці світлини? Що доводить світлина, на котрій четверо людей п'ють щось із пластикових шклянок? Або людина з грибом у руці? Що там ростуть гриби чи що це Ваш родич? Або якісь мисливці. Про що це? Крім того, як Ви сам себе фотографували у 1977 році на болоті з гвинтівкою? Тут же масові порушення АП. Ви є лише співавтором, але не автором світлини, та й більшости з них, як Ви вказуєте. Що доводить світлина із жінкою з єфрейторськими погонами? І я не відщипую, а поступово приводжу статтю до прийнятного стану. Я, зайшовши до статті, маю читати підтверджені АД факти про село, а не зібрання світлин про Вашу родину, Вікіпедія не призначена для цього і на це Вам неодноразово вказували вище. Якщо ж Ви й надалі просуватимете тут власний блог, буде змушений просити заборони для Вас на редагування цієї статті.--Юрко (обговорення) 08:08, 26 січня 2021 (UTC)

• На фото зображені тільки слобожани їх діди та прадіди - покоління за поколінням, а також природа навколо села. Окремих фото по природі дуже мало. А то що я є на кількох фото ... - я слобожанин. У мена два діда, баба, батько й мати уродженці цього села, та більша частина цього села моя рідня. Мені здавалося, що слобожани це і є Слобода. Та бог з ним. Прошу відповісти на питання: 1.Які розділи не підходять в статті "Слобода (Народицький район)" і їх потрібно повністю вилучити, а з яких залишити частково інформацію в загальному описі. 2. Чи потрібні фото в статті "Слобода (Народицький район)"? 3. Вилучені і виправлені розділи та фото можливо буде вкласти в новостворену статтю "Історія села Слобода (Народицький район)" вказану вами? 4. Посилання в викладеній інформації на архіви не проходять, але вся ця інформація викладена на сайтах "Памяти героев Великой войны 1914-1918", "Память народа 1941-1945" і іншіх. Як бути? --PPavloP (обговорення) 09:29, 26 січня 2021 (UTC)

  Не йдеться про розділи, а йдеться, зокрема, про ВП:ОД, ВП:НЕБЛОГ. Вже не раз наголошувалось вище - вся інформація без АД, інформація, що не стосуються статті, файли, що не ілюструють нічого, має бути видалене зі статті. Звідки я можу знати, хто зображений на тих файлах? Щодо природи, то вчора те видалили Ви, я природу залишив, видаливши тільки світлини, що не ілюструють теми статті, нп, люди з келихами, грибами і тд. Можливо, ВП:В Вам допоможе.--Юрко (обговорення) 10:36, 26 січня 2021 (UTC) Відповідь на питання 2 - потрібні, але ті, що ілюструють тему статті та не містять порушень АП. Відповідь на 3. Не можна, якщо немає АД та світлини не ілюструють теми. Відповідь на 4. Посилайтесь на ці сайти. До речі, зі статті "Історія..." Ви створили копію, так не можна.--Юрко (обговорення) 15:09, 26 січня 2021 (UTC)

Добрий вечір! Всі ваші редагування це повний вандалізм. Село це не місцевість де стоїть хатка під соломою. Село це люди, які мають своє походження, свої традиції, свої прізвища, свої традиційні імена, свій рівень моралі обличчя на фотографіях, події навколо … Я розумію, що все це, згідно вимог Вікіпедії показати не можливо, але по можливості … Ви вирішили, що походження мешканців села це не потрібно. І не скоротили розділ до розумного мінімуму, а викинули зовсім. Хоча викладений там матеріал мав посилання на необхідні джерела. На фото, що ви видалили, зображені слобожани. Село не мало свого фотографа і люди фотографувалися рідко по можливості, коли були в районі, в області, підчас свят у родичів, в санаторіях, на семінарах і т.д Тому фото не всі вони зняті в селі на городі чи біля хати, але всі вони слобожани. Не важливо, що дехто з них в костюмі, при пагонах чи з грибом. І не коректно комусь вирішувати кого залишать, а кого видаляти. Бог тобі суддя. Видаляєм … значить видаляєм всіх. В тому, порізаному і недопрацьованому вигляді розділи: Окупація. Громадянська війна 1917—1921 роки, Колективізація та розкуркулення 1929—1932 роки, Війна, не мають відношення до села, тому я їх вилучаю. Розділ Життя та традиції мешканців слободи Вислоцької на початку ХІХ століття не проходить по вимогам Вікіпедіі тому, майже весь видаляється.--PPavloP (обговорення) 00:38, 27 січня 2021 (UTC)

Там було описано походження шляхецьких родів, а не мешканців села, а для цього є статті про роди, нп, Виговські. Слобожани знають, де шукати інформацію про походження, це не блог села Слобода.--Юрко (обговорення) 04:56, 27 січня 2021 (UTC)

Не згоден. Це розділ "Походження пращурів мешканців села Слобода", шодо походження мешканців шляхетського села (на 100%) з шляхетськими прізвищами. Перелік прізвищ згадуються у всіх підтверджених джерелами інформації. Шляхетскі прізвища слобожан згадуються в контракті Казиміра Згурського з шляхтичами, щодо оренди землі на правах чиншового користування. А при чому тут Виговські? Якщо Виговські згадуються в витягах з документів разом з нашими родами то їх потрібно просто прибрати та провести додаткові правки. А слобожани не знають де шукати свої корні. Це я з ними спілкуюсь.--PPavloP (обговорення) 07:29, 27 січня 2021 (UTC)

Виговські як приклад. Добре, Ви й надалі вважаєте, що це блог села, а не енциклопедія.--Юрко (обговорення) 08:07, 27 січня 2021 (UTC)

Конфліктна ситуація з користувачем Юрком Градовським

Мене тут трохи заблокували за спілкування з Юрком. Тепер давайте далі розбиратися. Як можливо найти якусь спільну мову з адміністратором Юрком Градовським коли він все робить по принципу – «Я так хочу». Самостійно без номінації на вилучення, без обговорення їм були вилучені десятки фотографії, мап та багато іншої історичної інформації. І тільки вчора він виставив чотири фото на номінацію на вилучення, хоч давно ці фото вилучив. Мабуть щоб показати, що він згоден до консенсусу.

А подивіться, що він робить з розділом «Адміністративно-територіальний устрій (історичний огляд)»:

1. Приклад його редагування – 18 березня 1921 року, за Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею, Волинська губернія увійшла до складу Української Соціалістичної Радянської Республіки[15].

• По перше - Волинська губернія увійшла до складу УСРР під час створення республіки, тобто 6 січня 1919 року.
• По друге - а договором від 18 березня 1921 року, вже існуючу, Волинську губернію поділили між Польщею і УСРР.
• По трете - в цьому, виправленому Юрком, пункті ця подія, важлива в історії України, не вказана доля слободи Вислоцького (назва поселення на той період).

Вся ця інформація була надана в моїй редакції, де все ясно викладено: 18 березня 1921 року, за Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею, Волинська губернія була поділена: Новоград-Волинський, Житомирський, Овруцький, Ізяславський, Старокостянтинівський та частина Острозького повітів увійшли до складу УСРР, решта західних повітів відійшла до Польщі. Остання утворила з них Волинське воєводство[22]. На той період слобода Вислоцького входила до складу Базарської волості Овруцького повіту Волинської губернії Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР).

Які порушення правил Вікіпедії в моїй редакції цього пункту?

2. Інший приклад виправлення Юрка: 12 (23) грудня 1796 року, замість Волинського намісництва була утворена Волинська губернія[14], куди, в складі Овруцького повіту, увійшло й поселення Вислоцького.

• По перше – не замість Волинського намісництва утворена Волинська губернія. Згідно джерел Волинське намісництво було ліквідоване. Частину його території вилучено, а на іншій - створено Волинську губернію.
• По друге – в цій редакції Юрко викинув назву волості. … куди, туди … один булка … А більш точно і зрозуміло написати не можна? Як було написано в моїй редакції – 12 (23) грудня 1796 року, указом імператора Павла I, Волинське намісництво було ліквідовано[20]. Територію Радомисльського повіту включено до Київської губернії, решту повітів — до новоствореної Волинської губернії. Поселення Вислоцького увійшло до складу Базарської волості Овруцького округу (повіту) Волинської губернії Російської імперії.

Які порушення правил Вікіпедії в моїй редакції цього пункту?

3. Юрко Градовський, по своїй прихоті, зовсім викинув пункти, що складають періоди історії цього села, а саме:

• 07.03.1923 року Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ

Волині» встановлено окружні (повітові) центри і округи (повіти) на території Волині. Цією постановою були скасовані повіти та волості й затверджений поділ Волинської губернії на округи та райони.[24] По новому адміністративно-територіальному розподілу слобода Віслоцька у складі Калинівської сільської ради увійшла до складу Базарського району Коростенського округу Волинської губернії Української СРР.

• 03.06.1925 року Постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію губерень й перехід на

трьох ступеневу систему управління» адміністративно-територіальний поділ УСРР на губернії скасований з 01.08.25.[25] Після переходу на трьох ступеневу систему управління (район — округа — центр) слобода Віслоцька у складі Калинівської сільської ради входить до Базарського району Коростенського округу Української СРР.

• 13.07.1927 року Віслоцькій сільській раді підпорядковані с. Малінка Недашківської сільської ради[28] та х. Меленівці[23] чи х. Маленівці Калинівської сільської ради.[29]
• 13.06.1930 року Постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про реорганізацію округ» розформовано Коростенську округу територію якої приєднано до Волинської округи.[30] Після реорганізації Віслоцька сільська рада входить до Базарського району Волинського округу Української СРР.
• 02.09.1930 року Постановою ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління» скасовано адміністративно-територіальний поділ УСРР на округи. З 15.09.30 р. встановлено 503 окремі адміністративні одиниці.[31] Після переходу на двоступеневу систему управління (центр — район) Віслоцька сільська рада входить до Базарського району Української СРР.

Не зрозуміло!! Які порушення правил Вікіпедії в моїй редакції цих пунктів?

Волинська губернія після адміністративного поділу 1923 року (Адміністраційна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки, надр. 1923 року)

4. Чим Юрку не догодила мапа Волинської губернії 1923 року, що він викинув? На мапі показані, згідно нового адміністративного поділу, межі Волинської губернії, Коростенського округу та районне містечко Базар. Візуальне доповнення до пункту і пересічному читачу все ясно. Хочу зазначити, що всі викинуті мапи показували адміністративний поділ якогось конкретного періоду.

Які правила Вікіпедії ці мапи порушували?

5. В одних пунктах він викинув накази чи постанови згідно яких були проведені зміни адміністративного поділу даного регіону. В інших залишив. Не зрозуміло. Мабуть знову підхід – «Я так хочу».

6. Об’єднав два пункти в один і викинув одне посилання – інформація джерелом не підтверджена.

7. Ця стаття про Слободу, а не про Калинівську сільраду і вирази Юрка в кількох пунктах – «… Калинівську сільську раду, з с. Слобода у складі, було передано до складу …» потрібно починати з Слободи, як в моїй редакціїї, а саме – «… с. Слобода у складі Калинівської сільської ради …»

Навіщо це було міняти? Чи знову - Так хочу?

Наголошую, що в результаті цих виправлень цей розділ вийшов обрізаним з неповними даними, з частково зрозумілою інформацією. Тобто якщо кому щось не зрозуміло то шукайте ще деінде. І це Юрко Градовський називає – « … зробити читабельний текст …». При цьому він нічого до цієї статті свого не додав і тільки її ріже і паскудить.

Питання до всіх адміністраторів - які порушення правил Вікіпедії мав розділ «Адміністративно-територіальний устрій (історичний огляд)» до його редагування Юрком?

В Вікіпедії існує перевірка правок адміністраторів? На даний час складається враження, що редагування проходить по принципу – що хочу то і роблю. … основна мета Юрка-адміністратора заробити більше балів. … та писати на своїй сторінці – «Цей користувач зробив понад 34000 редагувань в українській Вікіпедії». Потім 50000 і т.д. --PPavloP (обговорення) 18:52, 31 січня 2021 (UTC)

PPavloP, він не адміністратор. Перелік адміністраторів можна подивитись тут. --Salween (обговорення) 19:13, 31 січня 2021 (UTC)

Salween, дуже Вам дякую. Я думав, що він адміністратор, бо так безцеремонно ріже матеріал - роботу кількох років. Від статті залишилося процентів 5-10. З повагою, --PPavloP (обговорення) 20:02, 31 січня 2021 (UTC)

Для людей, які погано вчилися у школі та купували дипломи про вищу освіту. Повідомляю, що при географічних, будівельних, геодезичних, … мапах та схемах завжди присутні додаткові дані, це умовні позначення, описи, пояснювальні записки. Тому, наголошую, що при мапі - «Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов», що друкувалась з 1826 року і викладена на десятках сайтів в інтернеті, присутня сторінка «Изъяснение знаковъ». На цій сторінці вказані позначення поселень по кількості мешканців. Також ці позначення вказані і на самій мапі – знизу.

Тому не зрозуміло чому Юрко вилучив пункт – 1821—1839 рр. -  дєрєвня Вислоцького мала від 5 до 20 дворів. 

Чому в 1821-1839 рр., а тому, що роботи по складанню листа мапи ХL проводилась з 1821 по 1939 рік. Як кажуть - читай Юрко мат.часть.--PPavloP (обговорення) 19:14, 1 лютого 2021 (UTC)

PPavloP, чи існує якийсь довідник, де сказано, що кількість дворів була від 5 до 20? Будище увійшло до складу Слободи?--Юрко (обговорення) 20:48, 1 лютого 2021 (UTC)

Історико-демографічний розвиток поселення

Добре така інформація виглядає у таблиці:

Текст опису

Рік	Двори	Чоловіки	Жінки	Текст заголовка
1821—1839	5-20	Приклад	Приклад	Приклад
Приклад	Приклад	Приклад	Приклад	Приклад
Приклад	Приклад	Приклад	Приклад	Приклад

• Як варіант. --Roman333 (обговорення) 20:10, 3 лютого 2021 (UTC)

  Була таблиця, користувач переробив, я не заперечую. Питання: де АД на ті 5-20--Юрко (обговорення) 20:27, 3 лютого 2021 (UTC)

@Юрко Градовський. Існують дві категорії користувачів: 1) яким Вікіпедія цікава в цілому; 2) яким цікавий невеликий фрагмент. Інколи це лише одна сторінка. Користувачам 2-ї групи відстоювати складніше свої погляди. Наприклад, я зацікавився цією сторінкою, тому що побачив «Запити до адміністраторів». В таких ситуаціях потрібно повідомляти про це опонентів (щоб вони мали змогу своєчасно висловити свою позицію).

Стосовно дворів. Ви вважаєте джерело інформації неавторитетним і поставили відповідний шаблон. Основний автор має протилежну думку і в нього виникає питання: «З чого ви взяли, що атлас неавторитетне джерело? Ви його тримали в руках?» Все таки першоджерелом для всього інтернету є друкована інформація. І різниця в тому, що одну інформацію перенесли в «павутину», а інші — ні. В кожному конкретному випадку потрібно зважувати, що має прерогативу. Якщо б від кількості дворів залежала дата заснування — то одна справа. Є інші зацікавлені користувачі для розбудови цієї сторінки? Тут можна зробити перерву на місяць-другий, для уточнення. Можливо Brunei знайде інформацію. У будь-якій книзі бувають опечатки. Їх потім виправляють. Будь ласка, не треба так загострювати ситуацію.

Щоб там не писали правила Вікіпедії про рівність, але українцям завжди була притаманна повага до старших. Я і ви відносимось або до молодшого покоління, або знаходимось на різних кордонах одного з паном PPavloP. Давайте прислухаємося до думки старшого, а з часом підправимо або доповнемо. --Roman333 (обговорення) 07:46, 4 лютого 2021 (UTC)

P.S. Можливо у вас виникне бажання приєднатися до Вікіпедія:Вікімарафон 2021/Патрулювання/Список статей. Там потрібна допомога. --Roman333 (обговорення) 07:49, 4 лютого 2021 (UTC)

@Roman333:,це, що є тепер, ноу проблем. Перегляньте версії статті до моїх редагувань: оповідки діда Юзепа, баби Теклі та гостя з Житомира, весь родинний альбом невідомих та відомих осіб, включно з грибами та розпиванням напоїв в пластикових шклянках при дорозі. Суперенциклопедичність. Друге. Я також побачив запит і після цього прийшов сюди, кілька днів спостерігав - зрушень не було, лише зміни "фонд/опис" на "фонд/опис". А прийшов я сюди, бо системно працюю над покращенням статей щодо АТУ, зокрема Житомирщини. Щодо кількости дворів 5-20: то 5, 7 чи 13? Що це за енциклопедія? Якщо старші люди, то чи дає це їм право оприлюднювати персональні дані опонента, побажати йому здохнути, звинувачувати в купленому дипломі? Звичайно ж ні. Ну і щодо патрулювання вікімарафону, то мене туди ніхто не запрошував, а, пам'ятаючи попередній рік, то не дуже й бажання виникає ще й там встрявати в суперечки щодо очевидних речей.--Юрко (обговорення) 08:04, 4 лютого 2021 (UTC)

@Юрко Градовський:. Звичайно, образи це погано.

У мене є довідник «Країни світу». Там наведена кількість мешканців у найбільших містах кожної країни згідно останнього перепису населення. Також у мене є географічний атлас світу. Там зображені міста точками різного діаметру, в залежності від кількості населення. Кожному діаметру відповідає певний діапазон: до 10 000; 10 000 — 30 000; 30 000 — 100 0000 тощо. Виходячи з цього, я інформацію про 5-20 сприймаю нормально (це не припущення чи вигадки, а зазделегідь заданий діапазон).

Картографія не перепис, тут інші завдання. Навіщо уряд Російської імперії найняв Шуберта? Більш за все, для військово-стратегічних завдань. Наприклад:

1. у разі необхідності визначення зимових квартир
2. найкращих шляхів пересування і стоянок підрозділів. Більше село — більше харчів і даху над головою.
3. відтіснення ворожих частин у більш малолюдну місцевість, де менша кількість провіанту.

При цьому Шуберт отримав завдання позначити всі населенні пункти по групам: 5-20 дворів, 20-50 дворів, 50-100 дворів... За моєю логікою — тут все нормально.

Стосовно вікімарафону було загальне оголошення. У тиких випадках не присилають персональних запрошень. Я запропонував, а вам вирішувати — потрібно це чи ні. Кожен витрачає тут час на власний розсуд. --Roman333 (обговорення) 11:26, 4 лютого 2021 (UTC)

@Roman333: Дякую. Намагаюсь не влазити куди не просили та що мене не стосується, бо потім претензії: йому кажеш - тут НЕБЛОГ, а він тобі - щоб ти здох. Так і з вікімарафоном: доказуй потім про ті машинні переклади. Щодо мапи, то це не є АД, тим паче, діапазон 20 років та 15 будинків. Але не наполягаю: піду куплю ще один диплом, якраз Гамерика грошенят підкинула.--Юрко (обговорення) 12:35, 4 лютого 2021 (UTC)

@Юрко Градовський: Щось пінги не працюють. Не треба так сприймати. Атлас Шуберта — єдина інформація про той період. Можете вважати АД чи ні, то ваша справа. Трохи поспілкувались. Ставимо на цьому крапку. Добре? --Roman333 (обговорення) 13:31, 4 лютого 2021 (UTC)

@Roman333: Ви вважаєте мапи Шуберта первинним чи вторинним джерелом? Кількісні показники потребуть потребують джерел та часової мітки, списування з мапи - ОД. Хоча хай собі вже буде, з часом дооформлю тут. До речі, окремх запрошували на патрулювання вікімарафону особисто. --Юрко (обговорення) 18:15, 4 лютого 2021 (UTC)

@Юрко Градовський: чесно сказати я не знаю, первинне чи вторинне. Бажано б мати додаткове джерело, щось подібне до «Житомирщина. Енциклопедичний довідник». Я зіштовхувався по інших регіонах, там коротка історія кожного НП області. Стосовно Вікімарафону. Пишуть, що одним з ініціаторів був молодий юнак, який загинув під час Революції Гідності. Тому в цьому проєкті я намагаюсь постійно брати участь. Мабуть, персонально запрошують постійних учасників або знайомих в реальному житті. Ще є якесь правило про розсилку повідомлень. Якісь там обмеження. Якщо реально дивитися на речі: навіщо присилати запрошення користувачеві, який не бере участі в таких заходах? Мабуть спочатку потрібно два-три рази завсітитися там. Мені достатньо загального оголошення, хоча інколи отримую запрошення. Розумієте, я інколи відсутній по декілька місяців або роблю мінімальну кількість редагувань у цей час. Прийшов-пішов, забули-згадали. --Roman333 (обговорення) 20:31, 4 лютого 2021 (UTC)

@Roman333: Ось і я про це намагаюсь донести - довідник має бути як підтвердження до чисел. Мапою можна ілюструвати, координати надати, а намагатись підтвердити якісь цифри (навіть назву) - ОД.--Юрко (обговорення) 20:39, 4 лютого 2021 (UTC)

Походження пращурів села Слобода. ЗАБРОДСЬКІ Згідно Гербовника білоруської шляхти (Т.7. Літери З-І, / Я.Глінські і інші - Мінск: Буларусь, 2020. - 799 с.: ISBN 978-985-01-1347-4, абсолютно всі Забродськ які проживали в Слободі, були нащадками ротмістра Станіслава. Або по лінії Александра або по лінії Іоахіма. МІНСЬКЕ ДДЗ

Від АЛЕКСАНДРА (Мінськ)

                                                       1 коліно

1) АЛЕКСАНДР 04.09.1669 року отримав декрет по справі проти Філіпа Жуковича, 30.08.1697 отримав декрет Слуцького замкового (гордського) суду по справі проти N.Барановського. Єдиний син АЛЕКСАНДРА - РОМАН АЛЕКСАНДР і РОМАН жили в застінку Городище (Гарадзішча) Слуцького князівства (1704) П коліно 3/1 РОМАН передав маєток синам (1716 р.): Казіміру, ЯНУ і Лукашу. 15.07.1704 отримав позив в Слуцький замковий суд від земянина застінка Городище Томаша Сивковича по справі про побиття.

Ш коліно 12/3 ЯН (брати Казімір (онуки Казиміра – Стефан Янович жив в Коростелівці, Габріель Янович – в Модельові) та Лукаш). Сини ЯНА – СЕМЕН і Стефан (24/12) 02.06.1760 р. ЯН поділив маєток між синами СЕМЕНОМ і Стефаном

IV коліно 25/12 СЕМЕН (SIMON), заповіт від 11.10.1788, яким залишив маєток синам: Антонію (21.03.1768 – отримав запис від тестя N.Севрука), Томашу (~1746, заповіт від 1783 року, який залишив маєток синам Філіппу (син Антон), Даніелю – 5 коліно (сини Даніеля – Міхал (ВДДС) і Захар (ВДДС)- 6 коліно) (Міхал жив в Слободі Вислоцькій) і Яну (Іван Фоміч – 5 коліно, ВДДС, син Семен – 6 коліно, ВДДС)), Базилю (заповіт від 10.01.1800, який залишив маєток синам Героніму, Андрію, 5 коліно - ВДДС (з сином Семеном, 6 коліно – ВДДС – жили в Модельові) , Якубу (син Леон ВДДС) і ПЕТРУ!!!!

Брат СЕМЕНА -  Стефан розділив свій маєток між синами Яном і Григором                                                      

Всі діти СЕМЕНА народилися в застінку Дзедавічи Слуцького князівства, хрестилися в Завшицькій православній церкві. Брати ПЕТРА СЕМЕНОВА - Антоній і Томаш за ревізією 1795 року записані серед «вільних людей».

V коліно 53|25 ПЕТР ~ 1761, заповіт від 20.05.1801, яким залишив маєток синам (ПЕТРУ, АНДРЕЮ ( та ЛЕОНУ), дружина МАРІЯНА (МАРІЯ) КАРАНЕВСКАЯ (~ 1768). Дочка ПЕТРА СЕМЕНОВА – Маріяна (Марія) ~1789 (жила в с.Чайківка)

          ПЕТР СЕМЕНОВ і брат його Томаш в 1796 році жили в застінку Дзедавічи Слуцького повіту. 

ПЕТР ПЕТРОВ – перший із наших ЗАБРОДСЬКИХ в Україні (1811 рік) В 1810 році разом з братом Андрієм судився з Радзівілами В 1832 році разом з братом Андрієм від імені всього роду Забродських подавав «прошеніє» до Волинських Дворянських Депутатських зборів.

VI коліно 108/53 ПЕТР ПЕТРОВ~(1784-1840), (1789) (МДДС, ВДДС) (свидетельство о рождении ПЕТРА и Андрея от Петра Семенова и жены его Марии (Караневской) в застенке Дзедавичи и крещению по Завшицкому приходу) (із дворянської справи, 1832 р., ) «Жив в слободі Коростелівці в 1832 році (вже в Слободі Вислоцькій!) Дружина ФТЕОФІЛА ГРИГОРІЄВА ПІЛЬКЕВИЧ (~1791)(1796).

      Сини: Федор (1817)-ВДДС, Фома (Тимофій) (1821)-ВДДС, АФТОНІЙ (1824), Марк (1830). 

Дочки: Ефросінія (1815), Феодора. Один із фундаторів СЛОБОДИ ВИСЛОЦЬКОЇ. Брати ПЕТРА ПЕТРОВА: Андрій (1793) –МДДС, ВДДС (сини Петр, Василий (1821) –7 поколін. ВДДС), Леон-МДДС, Фома – ВДДС.

     Сини Петра – Федор (1817), Фома (Тимофей) (1821), Афтоній (1824), Марк (1830). Дочка Єфросінія (1815) – вийшла заміж за Матвея (1805р.н.)  Григоровича Грінцевіча, син Матвія – Тимофій, батько Матвія – Григорій Федорович Грінцевич та мати – Марія.
      Федор - Григорій - Варфоломій - Володимир...
      Тимофій (Фома). Діти: Григорій Тимофійович:  Василь (Анна), Іван (Михайло, Ілля, Лука, Андрій, Ксенія); Іван Тимофійович: Григорій, Давид, Іван, Петро, Василь...
      АНТОН. Діти: Василь Антонов  (Микола Василів (Анна, Ольга)), ІВАН АНТОНОВ (1858) Сини: Дометій, Іван (США), Василь (Канада). Син Василя - Михайло Васильович Забродський (1919-2009), Міша Онисин. Дочки ІВАНА АНТОНОВА: МАРФА ІВАНІВНА (ЛЕВКОВИЧ) (1896) - село Фортунатовка, Анна Іванівна Кулаковська (дружина Степана Лукича Кулаковського), мати військового лікаря ММихайла Степановича Кулаковського...
      Мартін (Марцін). Діити: Іван (Антон, Петро, Василь, Серафіма, Антоніна), Павло (Іван, Арсеній, Георгій, Катерина), Петро (Дометій, Надія, Ксенія)...
      
       Від  ИОАХІМА (Мінськ)
                                                       1 коліно

2) ИОАХІМ жив в застінку «Сухія Лесішцы» Слуцького князівства (1688-1697), декретом (указом) Слуцького замкового суду від 31.01.1688 виправданий по справі про зниклих в Самуеля Мащинського гусях, предав сину Базилю 1/3 «каня» в застінку Сухі Лесішчі (варікальний запис від 14.06.1697) – до 28.08.1699, Дружина ФЕОДОРА ИВАНОВНА ЗАБРОДСКАЯ

    Мав синів: Базиль (отримав чин хорунжого), Ян-1-ий, Парфен, Ян-2-ий, ЯН-3-ій, Миколай та дочку Гальшку.

П коліно 8/2 – ЯН-3-ій - 28.01.1719 отримав від тестя N.ЖАВРИДА землю, дружина ЄВДОКІЯ БАЗИЛІВНА ЖАВРИД

      Не уявляється можливим визначити, до кого з Янів (5,7 чи 8) належать наступні відомості з виводу від 1802: 07.06.1680 набув у N.Кулаковского землю, 13.05.1749 отримав від N. Ільницького землю.
     Разом з братами 01.05.1698 отримав декрет (указ) по справі про землю їх батька.
     Разом з братами отримав декрет Слуцького гродського суду по справі проти N.Пушкаревича та інших.
    Представники роду 20.05.1644 отримали лист підстолія віленського Яна Сосновського  на землю, 30.10.1688 внесли в Слуцький гродський суд маніфест про спалення родових документів.

                                                              Ш коліно

20/8 – АЛЕКСАНДР, дружина – АНАСТАСІЯ СЕМЕНІВНА (Симонова)

IV коліно 39/20 – ГРИГОРИЙ~1721, заповіт від 30.06.1780, дружина ЕФРОСІНІЯ МИХАЙЛІВНА (Свідоцтво про народження ГРИГОРІЯ від АЛЕКСАНДРА та його дружини АНАСТАСИИ СИМЕОНОВОЙ по Прускому приходу (№ 2198) із справи 1/146/2424 ДАЖО «Дела Волынскаго Дворянскаго Депутатскаго Собрания о дворянстве рода Забродских» ) У Григорія було два сини – Яков (дружина Катерина Стефанівна Корзун) (Син Антон жив в Радимисльському уїзді) та ІВАН (ЯН).

V коліно 83/39 - ЯН~1766, дружина МАРЬЯНА (МАРИЯ) ИОСИФОВНА ПИЛЬКЕВИЧ~1771. Брати Яков та ЯН (ИВАН) хрестилися в Пруській православній церкві, жили в застінку РАДКОВА Слуцького повіту (1796). Свідоцтво про народження ИВАНА та його брата Якова від ГРИГОРІЯ АЛЕКСАНДРОВА та дружини його ЕФРОСИНИИ МИХАЙЛОВОЙ по Прускому приходу (№ 2181) із справи 1/146/2424 ДАЖО «Дела Волынскаго Дворянскаго Депутатскаго Собрания о дворянстве рода Забродских»

Були записані в розряд «вільних людей» - 1796. 

Діти ИВАНА ГРИГОРИЕВА – Стефан (~1789), Марианна (~1790), БАЗЫЛЬ (~1792), МИХАИЛЪ! (народився в застінку Радково, хрестився 12.07.1803 в Пруській православній церкві) Базиль (Василь) та МИХАЙЛО проживали в Слободі Вислоцькій.

VI коліно

176/83 Базиль (Василь) ~ 1792 МИХАИЛЪ! (народився в застінку Радково, хрестився 12.07.1803 в Пруській православній церкві) (Дружина Михайла – АННА ВАСИЛЬЕВНА ГРИНЦЕВИЧ)

У Михайла було два сини - Філіпп (1829) та АВКСЕНТІЙ (1841). У Філіппа два сини - Василь (1857) та Степан (1863). Діти Степана (Павло, Антон, Іван - старшина УНР, Кирило - староста села в 1941-43рр., Стефанида, Анна, Ольга).... Діти АВКСЕНТІЯ - Северин (Петро, Василь, Григорій, Олексій, Єлизавета, Александр), дочка Іуліанія Севрук, село Полідарівка, дочка Ірина, дружина Григорія Єфимовича Недашковського, ЕЛЕНА АВКСЕНТІЄВА (1867), дружина ІВАНА АНТОНОВА ЗАБРОДСЬКОГО.

   Пількевичі, які проживали в селі Слобода, герба ТРУБИ.

РОД КАРАФА-КОРБУТОВ герба «КОРЧАК» (4 ветвь) признан в дворянстве определениями Волынского ДДС 30.04.1827 г. и Минского ДДС от 02.04.1829 г. Не утвержден указом Сената

1. Дружина Антонія Петрова Забродського та мати Івана Антонова Забродського – ІРИНА ФЕДОРОВА ЗАБРОДСЬКА (із КОРБУТІВ). Батько – ФЕДОР ИВАНОВ КОРБУТ

Анатолий Статкевич-Чебоганов, т.1, (Карафа-Корбуты), IV ветвь Род Карафа-Корбутов герба «Корчак» утвержден Герольдией Сентат 12.09.1850 и 01.11.1854 гг. – П ветвь, 16.05.1873 г. – Ш ветвь, Легенда – стр. 482, том 1. «Род просителя Карафов-Корбутов, состоящий в Геоньском дворе, с тые берет свое начало из Неополитанского королевства от фамилии Караффов, подтверждает о том издание автора итальянского Aldemori под названием «Storia de lla familia Carafa» за 1691 год. Один из сей фамилии Павел Караффа в царствование короля польского Влыдыслава Ягеллы перешел в Польшу и, будучи при королевском дворе, вступил в военную службу и впоследствии проживал в Польше, оставил сына Матвея, который тоже, состоя на военной службе, в царствование Владыслава Ш, отличился в войне с турками, за что был награжден чином ротмистра и особо получил имение, прозываемое Корбутово, состоящее в Волынском воеводстве, в Хелмской земле, как удостоверяет первоначальное определение Виленского ДДС, и с того времени к своему прозванию принял другое, свойственное славянскому и литовскому народу, - Корбут…»

Павел Карафа, из рода князей венецианских. Переселился в Польшу во время правления короля Владислава Ягайло, был при королевском дворе, затем служил в войске, имел чин полковника, отличился в войне с крестоносцами. Жена – N.Донат.

Матей Карафа-Корбут. Остался в Польше, находился при дворе королей Владислава Ягайло и Владислава Ш, был в королевских полках ротмистром, хорошо себя зарекомендовал в первой войне с турками, после чего король назначил ему придомок Корбут от слова «кор» со славянского языка. Матей этот придомок взял как собственный и начал писаться Карафа-Корбут. В 1440 году получил от Владислава Ш имение в Хелминской земле Волынского воеводства и назвал имение Корбутова Воля. Был подполковником войска польского. Убит во второй войне с турками под Варной в 1444 году. Жена – N., дочь Базыля Жаровинского, полковника.

Якуб, жена Пянежковна (Сестры – Реина, Гелена (муж – Гарайский, судья земский хелминский).

Петр, жена Гродзинская (брат –Станислав, сестра Ганна – муж Ходоровский)

I колено Петр, заложил наследственное имение Корбутова Воля Ржевуским, а сам переселился в ВКЛ, где взял в заклад имение Вишев Слонимского повета у Поклонских. За военную конную службу получил 03.09.1532 г. от короля Сигизмунда I Cтарого Бриковскую землю с дворищем и крестьянином Радюком в Слонимском повете. От князя Юрия Олельковича 03.01.1538 г. получил грамоту на землю Дубеи в Грозовской волости со всеми урочищами над рекой Уса с обязательством отбывать военную службу (актикация 17.02.1604 г. в новогрудовском гродском суде и 06.01.1794 г. в Слуцком уездном суде) Жена – Тржтинская П колено 2/1 Габриэль

                                                              Ш колено

3/2 Сидор (Исидор). Вместе с братьями Ильей, Григорием и Павлом разделил 15.10.1633 г. с Яном Дубковским, Матысом и Теодором Тышкевичами, Романом Свидом и др. земли в Слуцком княжестве (актикация 31.03.1635 г. в Слуцком гродском суде). Дети: Ян, Федор, Гавриил, Николай

IV колено 7/3 Ян. Купил 04.07.1670 г. у Мартина Круковского землю без запруды и строения в застенке Федоровщизна (Кулаки). Владел имением Издрашево, которое оставил детям. Жена София Свидянка V колено 13/7 Андрей. Вместе с братьями и сестрами унаследовал от родителей имение Издрашово, что подтверждал короборационный документ от 26.04.1770 г., в котором они своему младшему брату Кондрату Корбуту, как грамотному, все привилеи от короля и князя литовского Олелька на пожалованные деревни с подданными, квиты поборовые и пописовые, которые имели от предка их Габриеля Корбута, то все в депозит своему брату, на наследственных землях проживающему, отдали, и другие все документы совершенного раздела он должен сыскать у Яновичей Корбутов, владельцев Пуницких (братья Стефан, Михал и Кондрат).

VI колено 25/13 Михал VII колено 44/25 Ян (дед Ирины) (~1772) Был прихожанином Чижевичской церкви Слуцкого уезда Ревизские сказки 1811, 1816 годов по Чайковке

               (Братья – Матей (Матеуш)-42, Станислав-43, Стефан-45,Теодор-46).
         Жена – Параскевия Васильевна (первобрачная)

П-е венчание Яна Михайловича. Кто именно венчаны -1821 год, Сентябрь 6 Дня, Житель приселка Дубовина шляхтичь Иоаннъ Михайловъ КОРБУТЪ, вдовъ, имеющий от роду 49 летъ, изъ жителькою села Моделева…………….Терезою Иоанновою дочерью. По первому мужу вдовою Иоанну Гуриновичу, имеющей лет от роду 40. Венчаны иереемъ Федоромъ Войною Поручители: шляхтичи Михаилъ Павловъ Зеневичъ и Павелъ Иоанновъ Волоткевичъ VIII колено 76/44 Теодор (отец Ирины) (~1799) В 1822 году жил в деревне Чайковка.

          Жена – Анна Томашовна (из Гринцевичей) (1804)

Кто именно венчаны -1821 год, Мая 15 Дня, Житель села Чайковки шляхтичь Федоръ Иоанновъ КОРБУТЪ, имеющий от роду 23 летъ, с жителькою села Чайковки, умершего шляхтича Фомы Феодорова Гринцевича дочерью, девицею Анною, имеющей лет от роду 18. Венчаны иереемъ Федоромъ Войною Поручители: жители села Чайковка шляхта Антоний Васильевъ Кулаковский и Федоръ Станиславовъ Корбутъ (двоюродний брат – 73/43)

                                                    Братья Теодора:
          Двоюродные:

(72/42 – Ян Матеушев, 1797, 1. 73/43 – Теодор Станиславов (15.09.1795) 2. В 1820-22 гг. Жил в Чайковке, с 1824 – в Слободе Выслоцкой. В 1824 г. в Слободе Выслоцкой у Теодра Станиславова Корбута и жены его Терезии Ильиничны (Григорьевой)(Чернышевичъ) родился сын Лука. Восприемникъ – Федоръ Иоановъ Корбутъ (двоюродный брат 76/44). В 1819 г. в с. Чайковка Т.С.Корбут венчался с Прасковией (22) , дочерью Ильи Федорова Чернышевича. Поручители:Иоанъ Федоровъ Гринцевичъ и Иоанъ Иоановъ Сохаребский. Венчаны Федоромъ Войною 74/43 – Сымон Станиславовъ Определением ВДДС признан в дворянстве и занесен в 6-ую часть родословной книги

75/44 – Сымон Иоанновъ (1808), родной брат Ф.И., Определением ВДДС признан в дворянстве и занесен в 6-ую часть родословной книги) Семен Иоанов Корбут жив в с. Полідарівка (церква с. Розважева). В 1837 році С.И.Корбут вінчався з Парасковією (Тересою) Іванівною Салімською. Дочка Марія-1843 р.н. В 1858 році його син Данііл Семенов Корбут одружився з Агафією Іоанівною Волотовською. Рідна сестра (по батьку) Федора та Семена Івановичів – в 1837 році Марія Іванівна з с. Полідарівка вийшла заміж в Сл. Вислоцьку за Зіневича Андрія Іоанова (Поручитель – двоюрідний брат Федор Станиславов Корбут)

IX колено 105/72 – Ян, 106/72 – Александр Яновичи, 107/73 – Стефан (1820), 108/73 – Леон (1822), 109/73-Сымон, 110/73-Владислав Станиславовичи, 111/74 – Владимир Сымонович,

112/76. Якуб (брат Ирины) крестился 23.10.1820? г. в Чайковской церкви Радомысльского уезда, проживал в Слободе Выслоцкой (есть в документах 1857 и 1886 годов). В 1913 году в Слободе Выслоцкой проживал его сын Яков Яковлевъ Корбутъ (~1866), 47 летъ с женой Еленой Афанасьевной, 49 лет и детьми – Георгием, 15, Николаем, 7, Александрой, 13 и Анастасией, 6 летъ

   б/н     Ирина (Раина) Федоровна Корбут (Забродская), 1826 г.р. – Слобода Выслоцкая, венчание 12 июня 1850 г., Покровская церковь села Калиновки

Муж – Антон Петровъ Забродский (1824), дети: Василий (1851) и ИВАН (1858)

В 1825 р. шлюб – Федор Федоров Корбут і Марія Андрієва Корзун (Чайківка)

         Мати Ірини – Анна Томашовна із Гринцевичів. 

ГРІНЦЕВИЧИ герба «Пржегоня» из «Гербовника белорусской шляхты» «Г», (стр. 607-607) I колено 1. ЖДАН, получил от князя Юрия Олельковича привилей на 15 валок земли (1583). П колено 3/1. ТЭАДОР, от N.Веренского получил дарственный документ (1645).

                                                                    Ш колено

5/3. КЛЕМЕНС, завещанием от 15.02.1710 передал сыновьям 9-11 (Максиму, Самуэлю, Иоахиму) свою землю застенка Селища Новогрудского уезда. IV колено 10/5. САМУЭЛЬ

       V колено

13/10. ЯН VI колено 18/13. ТЭАДОР VП колено 29/18 – Рыгор (брат Томаша), делал вывод шляхетства в 1802 году, 30/18 – ТОМАШ – отец АННЫ КОРБУТ

    Elena.Dzhuryk@gmail.com