Обговорення:Системологія

Найсвіжіший коментар: Олексій Гейленко у темі «Системний підхід» 14 років тому

Системний підхід ред.

Системний підхід та теорія систем були донауковим періодом до системології. Підставви: всі науки проходили нонауковий період рецептурників, підходів, кілька "теорій", а по суті гіпотез, рецептурники описового характеру. В новітнійх напрямках пошук рішень та асоціацій в архівах, в т.ч. Гуглі - бесплідне. Наука починається там де базові положення науки і її категорій дають воднозначну визначеність і дозволяють виписувати їх без припущень чи обумовленості особливих умов. Навіть застосування назви СИСТЕМОЛОГІЯ в переводному томі математика Кліра було довільним перекладом і доповненням до матмоделювання, як і у Хакена в його СИНЕРГЕТИЦІ. Пригожин критичносприймав назву дану хакеном, бо був ближче до розуміння природничого характеру СИСТЕМОЛОГІЇ. СИСТЕМОЛОГІЯ походить не від систем, хоч такі об'єкти є підпорядковані їй, а саме СИСТЕМНІСТЬ і СИСТЕМОГЕНЕЗ є оснвними базовими визначеннями СИСТЕМОЛОГІЇ. СИСТЕМОЛОГІЯ виписана відчизняними та російськими авторами. Зверніть увагу, що Урманцев займаючись цим все життя спромігся назвати свою узагальнюючу працю - Еволюціоніка. Системологія поглинає теорію систем, синергетику, еволюціоніку, матмоделювання та інше...

Не шукайте чорну кішку в темній кімнаті, коли її там немає. СИСТЕМОЛОГІЯ

Пошук по google слова «Системологія» на першій же сторінці дав посилання на книгу Из истории теории систем и системного анализа. Системотехника или системология?:

первоначально термин «системотехника» понимался в расширенном смысле как прикладная теория систем, системная инженерия. … Однако большинство из участников этих симпозиумов развивало системотехнику для технических систем или для систем человек-техника. А для других приложений вскоре более широкое распространение получил термин системология . Этот термин в философской литературе был введен в 1965 г. Игорем Борисовичем Новиком, а для названия области теории систем был впервые использован в 1971 г. Валерием Тимофеевичем Куликом, который в Киеве проводил симпозиумы по системологии. … Бенцион Семенович внес значительный вклад в теорию систем. Он одним из первых связал системологию как прикладную теорию систем с периодами развития науки, назвал целостное восприятие мира в античный период наивной системологией и обосновал необходимость возврата от механицизма средних веков и физикализма эпохи возрождения к античной методологии в форме современной парадигмы — системологии.

В заключній частині книги Из истории теории систем и системного анализа.Заключение:

Заключение
Таким образом, к середине 70-х гг. сложился ряд междисциплинарных научных направлений, возникших между философией и узко специальными дисциплинами, которые можно расположить примерно так, как показано в табл. 3.

Направления Наиболее известные ученые
Текстология А. А. Богданов (Малиновский)
Теория систем Л. фон Берталанфи, Дж. ван Гиг, М. Месарович, В. Г. Афанасьев, В. С. Тюхтин, В. Н. Садовский, А. И. Уёмов, Ю. А. Урманцев и др.
Системный подход И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин, С. П. Никаноров, Э.Квейд, С. Янг и др.
системология И. Б. Новик, В. Т. Кулик, Б. С. Флейшман, Б. Ф. Фомин и др.
Системный анализ С. Оптнер, Д. Клиланд, В. Кинг, Н. Н. Моисеев, Ю. И. Черняк, Е. П. Голубков, Ф. И. Перегудов, В. Н. Сагатовский, Ф. П. Тарасенко, В. З. Ямпольский, С. А. Валуев, В. Н. Волкова, Ю. И. Дегтярев, А. А. Емельянов, В. Н. Козлов, Д. Н. Колесников, и др.
Системотехника Г. Гуд, Р. Макол, Ф. Е. Темников, А. Холл, Г. Честнат, В. В. Дружинин, Д. С. Конторов, В. И. Николаев
Информационный подход к анализу систем А. А. Денисов
Ситуационное моделирование Д. А. Поспелов, Ю. И. Клыков, Л. С. Болотова (Загадская)
Синергетика И. Пригожин, Г. Хакен
Кибернетика Н. Винер, У. Р. Эшби, А. И. Берг, Л. П. Крайзмер, М. Б. Игнатьев, Л. Т. Кузин, Л. А. Растригин, Н. Е. Кобринский, Е. З. Майминас и др.
Исследование операций У.Черчмен , Р.Акофф, М.Сасиени, Т.Саати, Е. С. Вентцель и др.

В таблице приведены также наиболее известные ученые, предложившие или развивающие эти направления. В середине расположен системный анализ, так как он использует примерно в одинаковых пропорциях концептуально-методологические представления (что характерно для философии и теории систем) и формализованные методы и модели (что характерно для специальных дисциплин). Теория систем и системология в большей мере оперируют философскими понятиями и качественными представлениями. Исследование операций, кибернетика, системотехника, напротив, имеют более развитый формальный аппарат, но менее развитые средства качественного анализа и постановки сложных задач с большой неопределенностью и активными элементами.

Продивившись книгу можна зрозуміти, що маємо різні терміни одного і того ж наукового напрямку а саме практичне застосування теорії систем (Системний підхід). Різниця в назвах пов'язана з тим, що існувало декілька наукових шкіл і ніхто не хотів поступатися першістю в відкритті нового наукового напряму (від чого можливо залежали наукові звання, нагороди, фінансування і т. д.).

А ось наступна книга, в якій автор не розрізняє терміни системологія і Системний підхід і вважає їх синонімами що відповідають напрямку практичної методології вирішення складних задач керування Мельников Г.П. Системология и языковыe аспекты кибернетики (М.: Сов. радио, 1978):

В этом свете особое значение приобретают работы по теории систем или системология (чаще называемой «системным подходом», который, собственно, и возник в связи с потребностью решения задач подобной степени сложности). … В первой части книги автор детально разбирает сущность системного подхода, но второй применяет его к решению наиболее общих семиотических проблем кибернетики


Пропоную перенаправити статтю Системологія на статтю Системний підхід з зазначенням в останній, що її синонім Системологія
Дивіться також Системный подход(рос), Systems thinking(анг) --Олексій 13:45, 19 лютого 2010 (UTC)Відповісти

навіть не знаю, що відповісти. Слід переглянути літ-ру. Ставте на ВП:ПС--Albedo 19:39, 19 лютого 2010 (UTC)Відповісти
Не можу зрозуміти який буде переклад англійською мовою поняття "Системологія". Згадувана книга Мельнікова перекладається як "Systemology ...". В англомовній wiki згадок Systemology в контексті "науки про системи" нема. Можливо мається на увазі Systems science (Portal:Systems science). Коли в google задав пошук "Systems science", то перше випадково вибране посилання розповіло, що "Systems science" іншими словами "Загальна теорія систем" (General systems theory). Здається маємо справу з ще несформованою, і такою, що не є загальновизнаною термінологією? --Олексій 20:35, 20 лютого 2010 (UTC)Відповісти

Категорія: Системологія ред.

Основне визначення науки СИСТЕМОЛОГІЯ поглинає всі донаукові спроби визначення головного питання і головного спрямування пошуку і практики. Спроба в минулому найти адекватне визначення неможливо просто за відсутнолсті як такого. Тому тре5ба мати глузд і поставити загальне визначення як саме науку, щоб фахівці мали можливість позначати окремі питання як історія пошуку та різні гіпотези наукового пошуку. СИСТЕМОЛОГІЯ


Категорія:Системологія — ця категорія в іншомовних WIKI посилається на категорію, що відповідає терміну «Загальна теорія ситем» (Теорія систем)

Відповідно потрібно змінити назву цієї категорії на «Категорія:Теорія систем»
Між іншим в російськомовній WIKI є стаття Системология, вона не має власної категорії а знаходиться в Категория:Системотехника разом саме з статтєю Системотехника (лише 2 статті?).

--Олексій 13:45, 19 лютого 2010 (UTC)Відповісти

Слід визнати переваги визначень з питання профилю СИСТЕМОЛОГІЇ як основної корінної категорії, що поглинає усі інші науково-практичні напрямки та питання пов`зані з з ситемами та системністю, через основні, базові положення системології та матиме розгалуджену структуру та ієрархію за систематикою наук точних, природничих, гуманітарних та прикладних.

Що до посилань на іншомовні джерела, то слід врахувати приоритетність формування системології на теренах відчизняної наукової школи (СРСР,Росія, Україна) та саме походження поняття СИСТЕМОЛОГІЯ саме серед відчизняних вчених, бо в черговий раз ми поступаємося переписування науки з приоритетами западних шкіл, нехтуючи відчизняними перевагами та приоритетами. Навіть синергетика поглинається системологією, як матмоделювання систем, що визнавав нобелівський лауреат Ілля Пригожин.


Через природу поступового сприйняття корінних принципових змін нових знань пов`язаних з світоглядністю та парадигмалністю методологічних реформ в систематиці наук та наукових напрямків, через консерватизм старої школи методології в філософському обструктизму (обмеженності, закорінілості,конформізму) за основи пошуку компромісів, системологію з її природного первинного положення в світобудові часто не сприймають та відносять до вихолощених практицизмом схемотехніки, системного підходу. Якщо системотехніка ще якось дає варіативність компонувань модельного типу, то системний підхід часто використовують на рівні множини, масиву чи локуса, типу ситема гір, система композиції, чи взагалі, купа піску. тож можна погодитися з багатьма посиланнями, на системну світоглядність, але системність світу є істинна світобудова, яка є системно пов`язана матерія через системність її основ функціонально пов`язані матерія, інформація, в просторі та часі. Тож все інше є наслідком первинного системогенезу основ (рос.- основания) як базових ккатегорій. Тож поняття системологія є основнив і базовим науковим напрямком що містить в собі: теорію пізнання, системність світобудови і методологію формалізованого опису та аналізу її фундаментальних категорій, системні методи аналізу та застосування. Синергетика Хакена, за визначенням Пригожина і сторонників природнього системогенезу, е лише матмоделюванням кооперативних процесів, що надає спрощеному (ідеалізованому) моделюванню можливість математичному формалізованому опису надати пристойну визначеність процесів. Саме відсутність в біофізиці складних систем, а це саме і є робота з реальними натурними моделями складних систем у визляді організмів та біоценозів визначних джерел після системрогенезу та теорії функціональних систем П.К. Анохіна показує складність та основоположну роль системології в розвитку їїконкретних напрямків. Саме тому найбільш самокритичні автори, як Урманцев Юнир Абдуллович більше твердять про системну світоглядність та утруднення формулювання загальної теорії систем ЗТС (рос. ОТО).

Повернутися до сторінки «Системологія»