Обговорення:Назви Кропивницького

Найсвіжіший коментар: UeArtemis у темі «Єлисавет» 6 років тому
Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Назви Кропивницького
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 25 травня 2012 року.
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 22 червня 2012 року.
Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 13 липня 2012 року.

Ця стаття була кандидатом у вибрані статті. Див. сторінку обговорення (відправлена на доробку 8 вересня 2012 року).


Обговорення номінації:

Пропонує: стаття значно покращена з часу обрання доброю. Радо вітаються будь-які зауваження, пропозиції та допомога з покращення статті. Сподіваюсь, що досить незвична тема для статті не стане перешкодою для появи тексту на головній сторінці. :) --91.202.129.167 12:09, 1 вересня 2012 (UTC) +1 --Dolyn (обговорення) 14:51, 1 вересня 2012 (UTC)Відповісти

За кого/що Кількість голосів «За» Кількість голосів «Проти» Кількість голосів «Утримуюсь» %за Початок Тривалість Статус Закінчення
Назви Кіровограда 1 4 0 20% 1 вересня 2012 7 днів завершено 8 вересня 2012
  •  За:
  1. --— Голос користувача 91.202.129.167 не може бути врахованим, бо його внесок менший, ніж 50 редагувань у просторі статей на момент номінування статті на вибрану --Dolyn (обговорення) 14:51, 1 вересня 2012 (UTC)| --Dolyn (обговорення) 14:51, 1 вересня 2012 (UTC)|}}. 12:09, 1 вересня 2012 (UTC)Відповісти
  2. --Dolyn (обговорення) 14:51, 1 вересня 2012 (UTC)Відповісти
  •  Проти:
  1. Відразу помітно три недоліки. Перший — стаття коротка, другий — у неї дуже короткий вступ. Навіть нема що на Головній розмістити. І третій — містить «червоні» категорії.--Анатолій (обг.) 15:05, 1 вересня 2012 (UTC)Відповісти
  2. Перш за все кидається у вічі запит на джерело. Це неприпустимо навіть у добрій статті — NickK (обг.) 21:20, 1 вересня 2012 (UTC)Відповісти
  3. Я, чесно кажучи, не уявляю, як можна на таку вузьку тему написати вибрану статтю. А якщо і можна, то слід її дуже суттєво доповнити, донаписати вступ, оформити посилання відповідними шаблонами, додати вторинні джерела (їх зараз досить мало), якщо можливо, знайти ілюстрації і ще багато іншого. --Acedtalk 21:36, 1 вересня 2012 (UTC)Відповісти
  4. 1. Є такі помилки, як Російської имперії 2. Багато червоних посилань 3. Коротка стаття 4. Ця стаття не може стати цікавою для користувачів з усієї України, бо це про назву одного міста, яке не входить навіть до 10-ти найбільших --Oberhof (обговорення) 05:54, 2 вересня 2012 (UTC)Відповісти
  •  Утримуюсь:

Назва статті ред.

Зміст статті краще відповідає назві «Історичні назви Кіровограда», або щось подібне. --Tigga 10:23, 2 січня 2008 (UTC)Відповісти

Підтримую. Вибачайте за прямоту, але назва дебільна. Кіровоград від Кірова, що тут писати, а от історичні назви міста були різні і є що писати. Якщо автор сам не змінить цю дуристику, поставлю на перейменування--Kamelot 17:58, 17 липня 2009 (UTC)Відповісти
Автор статті — анонім, як міг, так і назвав. Пропонували перейменувати на Історія перейменувань Кіровограда, але дехто ідею не підтримав. В будь-якому разі така назва статті абсурдна — NickK 19:33, 17 липня 2009 (UTC)Відповісти

Querist 09:38, 31 січня 2010 (UTC) Наведіть назву хоч одного ДОКУМЕНТУ, щоби стверджувати, що місто мало назву Новокозачин, а потім уже пишіть про це як про факт. Думка Матівоса не є фактом.Відповісти

Подяка ред.

Дякую всім дописувачам. Дуже цікава стаття. Прочитав із задоволенням. --Mr.Rosewater 08:04, 11 лютого 2010 (UTC)Відповісти

Ресурси мережі ред.

цей внесок користувача Gvozdet можливо не зовсім креативний, але Коментар до нього цілком справедливий. За таких "ресурсів" стаття не може вважатися "найтральною".--Wanderer 21:00, 26 лютого 2010 (UTC)Відповісти

це ресурси до теми, а не до статті. Bulka

Кримська/турецька назва ред.

У краєзнавчих дослідженнях трапляються згадки про те, що у кримськотатарських (читай, турецьких) джерелах Фортеця святої Єлизавети фігурувала під назвою Їлдизбеш (крим.-тат., тур. Yıldızbeş), що перекладається як «[Фортеця] Земляної Зірки».

По-перше, у кримськотатарських чи все ж таки в османських (турецьких) джерелах, і що це конкретно за джерела?

По-друге, незрозуміле слово yıldızbeş перекладаеться дословно як «зірка п'ять» (yıldız — зірка, beş — п'ять). Не «п'ять зірок» (beş yıldız) і не «п'ята зірка» (beşinci yıldız), а саме «зірка п'ять». Нічого схожого на слово «земля» (тур. toprak, yer) в цій назві нема. Don Alessandro 20:50, 2 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Лизаветград ред.

Шкода, що ніхто не розглядає «децарований» варіант «Свято-Лизаветград».--ЮеАртеміс (обговорення) 12:31, 9 лютого 2015 (UTC)Відповісти

Зінов'євськ чи Зинов'євськ ред.

Мені здається, що через И більше відповідає правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:37, 13 лютого 2015 (UTC)Відповісти

Прізвище Зінов'єв, а не Зинов'єв. Тому в усіх джерелах вживається та є правильною назва Зінов'євськ через і. В статті Кіровоград теж так--Hard6ord (обговорення) 13:07, 2 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

Стаття потребує подальшого вдосконалення ред.

Інформація у статті неструктурована. Деякі твердження (у редакціях початку 2015 і раніше) застаріла. Ряд головних тверджень, на яких побудована стаття не містить посилань на АД.

Єлисавет ред.

Перенесено із обговорення користувача Агонк

1 ред.

Шановний Анатолію! Сподіваюсь, що я правильно назвав Ваше ім’я. Звертається до Вас мешканець Кіровограда Максим Сінченко. Я новачок в Вікі. Багато що не виходить, багато чого ще не знаю. Вчора я редагував статтю «Назви Кіровограда». Сьогодні ж я побачив, що всі мої зміни були відмінені Вами. Тому звертаюсь до Вас з питанням. Як правильно і що саме треба зробити, аби ні Ви, ні будь-хто інший не відміняли мої правки? І що зробив я неправильного у вчорашньому редагуванні? Наперед дякую.

У Вікіпедії інформація базується на авторитетних джерелах і принципах нейтральної точки зору. Ви ж фактично замінили в статті одну точку зору на іншу, не навівши нових джерел. Мало того, ви прибрали інформацію про першу документальну згадку назви.--Анатолій (обг.) 06:52, 30 липня 2015 (UTC)Відповісти

Шановний пане Анатолію! Дякую за відповідь! По перше я навів джерела. Використання українофілами назви Єлисавет згадується у історика Наталі Бракер Посилання: Бракер Н. Опанас Іванович Михалевич // Єлисавет. – 1992. – 8 липня. – № 5; Бракер Н. Володимир Амвросійович Менчиц // Єлисавет. – 1992. – 30 вересня. – № 10. Можливо я неправильно додав це посилання. Порадьте, як це зробити правильно. Є ще одне інтернет посилання на її статтю: Наталя Бракер Микола Федорович Федоровський. Перший український діяч м. Єлисавету. Опубліковано: За сто літ. Матеріяли з громадського і літературного життя України XIX і початків XX століття / Під ред. М. Грушевського. - К.: Держвидав України, 1928. - Кн. 3. - с. 46-49. http://library.kr.ua/elmuseum/zem/fedorovskiy/index.html Також я навів посилання на Закон УНР Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Том 2. 10 грудня 1917 р. - 29 квітня 1918 р. Київ Наукова думка 1997 р. с.181-182 Можу дати ще одне посилання на Вікі Закон УНР про адміністративно-територіальний поділ України По-друге. Я дійсно прибрав інформацію про першу документальну згадку назви. Там згадується неіснуюче розпорядження від 22 березня 1764 року про створення Єлисаветградської провінції не наводячи джерел. Я можу дати Вам першоджерело - указ 22 березня 1764 року. Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи, съ 1649 года. Томъ XVI. Съ 28 іюня 1762 по 1765. Печатано въ Типографіи ІІ Отделенія Собственной Его Императорского Величества Канцеляріи. 1830. с.657-667 Зазначений указ стосується створення з Нової Сербії та Слобідського полку Новоросійської губернії, та не стосується створення провінцій. Також указом не створювався Єлисаветградський пікінерський полк. Катерина ІІ назвала полк «Пикинерный поселенный полк». Давайте дотримуватись принципів нейтральності. Давайте пройдемо цей етап, а потом поговоримо про інші змінені мною твердження. Розміщенні в діючій версії твердження є нічим іншим, як точкою зору та не мають документального підтвердження. В мене дуже багато пропозицій по зміні цієї статті. Зараз я занотовую посилання на джерела. А в подальшому маю намір внести правки. Сподіваюсь на плідну співпрацю, Максим Сінченко.

2 ред.

Я просив відпатрулювати Вас особисто(!!!) цю сторінку Назви Кіровограда ще декілька тижнів тому. Жодної реакції від Вас не послідувало, а тепер Ви тупо (вибачайте, але м'якішого слова не підбереш) відкотили всі мої зміни... Як це розуміти?!

А ви не могли раніше спитати? Я маю пам'ятати кожне своє редагування? Раз відхилив, значить щось мені не сподобалося.--Анатолій (обг.) 19:36, 27 вересня 2015 (UTC)Відповісти

Я раніше і питав і просив. Я звернувся до Вас у липні (на Вашій липневій сторінці обговорення тема "Питання"). Я звертався до Вас у вересні (тема "..." внизу цієї сторінки). Ну не можна через один момент відкочувати більше 30 змін. Якщо щось не сподобалось, вкажіть що. Буду виправляти під Вашим контролем. А якщо Ви вже не памятаєте, що саме не сподобалось, так може тоді повернете мої зміни назад?

Я згадав. Ви там у таблиці написали про Єлисавет. Проте в самій статті Кіровоград ні про який Єлисавет не згадується. І я про Єлисавет ніколи не чув, хоча прожив у Кіровограді 12 років. Це виглядає як ваше ОД, тому воно і відхилене.--Анатолій (обг.) 19:02, 29 вересня 2015 (UTC)Відповісти

Вельмишановний адміністраторе Анатолію! Ви вчергове відкотили зміни НЕ ЧИТАЮЧИ зміни статті Назви Кіровограда. Мені приємно чути, що ми з Вами земляки. Однак цей факт не дозволяє Вам не читати тексти перед видаленням. В статті Кіровоград дійсно не згадується Єлисавет. Вважаю, що правильніше проводити зміни знизу догори Назви К-да - Історія К-да - К-д. Порадьте, будь ласка, як зробити зміни в захищеній статті, якщо в незахищеній статті Назви Кіровограда Ви постійно відкочуєте зміни? Якщо Ви все ще відчуваєте себе кіровоградцем і Вам не байдужа історія Кіровограда, перегляньте будь ласка АД, які були зазначені у скасованих Вами змінах стосовно назви Єлисавет. Щоб не ускладнювати Вам процес пошуку, можу зазначити прямо в обговоренні. 17 травня 1755 року Кошовий Григорій Федоров у рапорті Гетьману пише наступне: «крымские мурзы и прочие их старшины в немалом сожалении находятся, что в российской империи делается новый город Елисавет и потому домогательство чинить будут, чтобы разоренный российским государством турецкий город Азов, паки коштом российской же империи сделан был». А. Скальковский. Секретная переписка Коша Запорожского (1734-1763 г.) // Киевская старина, № 2. 1886, с.334

6 грудня 1755 року у рапорті Кошовому купець та запорізький козак Василь Романовський після повернення з Криму пише: «а ныне уже войско запорожское в конец истребить хотят, для чего и вновь по сей стороне Днепра города, яко то Елисавет и прочие поделаны, и уже войско запорожское все в мешок убрано». А. Скальковский. Секретная переписка Коша Запорожского (1734-1763 г.) // Киевская старина, № 2. 1886, с.335

8 травня 1756 року: «подрядились-де они в крепости Святой Елизаветы у бурмистра тамошнего Ивана Иванченка за купленной им в Польской области, в Уманской губернии в тамошнего жителя хлебной припас для государевого подряду своим скотом в Елисавет поднять» Архів Коша Нової Запорозької Січі. 1734-1775: Том 1.корпус документів / ред. кол. П. С. Сохань [та ін.] ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. - К. : [б. и.], 1998, с.382

у червні 1775 генерал Текелі пише: «По прибытии моем к корпусу, застав онный в марше не дошедшим до Елисавета, на время собрания его к онному городу...» (Записки Одесскаго общества исторіи и древностей. Том 3, Донесеніе генералъ-поручика Текелія, Гавріилъ, Одесса, 1853, с.587).

Можу викласти Вам посилання на згадані джерела, але пізніше. Можу вислати Вам оригінал книжки "Архів Коша...", але з поверненням. Якщо Вам не достатньо чотирьох АД, напишіть будь ласка. Можу Вам забезпечити кілка десятків АД!

Ще раз закликаю! Якщо Ви бачите помилки, давайте їх виправляти, а не відкочувати. Це легше всього.

Зі сподівання на порозуміння --Hard6ord (обговорення) 15:22, 30 вересня 2015 (UTC)Відповісти


@Hard6ord: Скажіть, будь ласка, в які роки точно відомо, що вживалася лише назва Єлисавет і ніяка інша, а в які ця назва вживалася одночасно і на рівні з іншими? --Yakiv Glück 15:05, 16 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

Виключно лише назва Єлисавет вживалась з 1755 року, з моменту появи ознак міста, до 1775 року. 1775 рік прийнято вважати роком появи назви Єлисаветград. В якому документі була ця назва - не скажу. Але в 1775 вживались 3 назви Єлисавет, Єлисаветоград і Єлисаветград. В роки УНР за короткий період назва Єлисавет не встигла витіснити Єлисаветаград, хоч більшість документів містила назву Єлисавет.--77.120.236.177 19:52, 17 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Так воно містом стало лише в 1784 року, а до того була фортеця святої Єлисавети. Власне Яків правий щодо документів, це може бути неофіційна назва. Так і зараз Кіровоград коротко називають Кіров, але це не більш, ніж розмовна назва.--Анатолій (обг.) 20:14, 17 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
@Ahonc:Місто знаходилось в Задніпровських місцях, які належали Запоріжжю. Для створення міста на землях вольностей запорізьких не потрібен був указ. Не було указу щодо Крилова, Цибулева, Архангелгорода та Миргорода. Так Крилов вважається містом з дня отримання магдебурзького права. Магдебурзьке право у поселенні, яке у козацьких рапортах називається Єлисавет, виникло у 1755 році. Найвідоміше джерело - Очерк Пашутіна. Є в примітках з зазначенням сторінки та з посиланням. З моменту заснування Слобідського козацького полку, до якого належав Єлисавет, на території полку діяв спеціальний режим. З одного боку у полку було дозволено все, що дозволено у запорізьких вольностях. З іншого боку - полк підпорядковувася Сенату. Тобто дозвіл на створення магістрату брався у канцелярії полку. Сенат дав полку повноваження самостійно вирішувати такі питання. Про полк детально у Сергія Дідика. В джерелах є посилання. З 1755 по 1766 в місті обирався бургомістр. З 1766 - міський голова. З 1775 відповідно до реформи самоврядування імперії змінилось самоврядування в місті уже з новою назвою Єлисаветград. Тому деякі джерела говорять, що місто з 1775. 1775 роком датуються згадки нового самоврядування та згадки назви Єлисаветград. Те що не було жодного указу ще не значить, що не було міста. В указі 1784 року йдеться про створення повітового міста. А в інших документах місто фіксується раніше. Тому я хотів звернутись до Вас, Анатолію. Відновіть, будь ласка таблицю, яку Ви змінили. А назва Єлисаветград повина бути з 1775 року, а не з 1784. Плідно співпрацювати краще, ніж постійно видаляти чиїсь правки. Дякую!--Hard6ord (обговорення) 21:09, 17 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Але чомусь тут нема ні Крилова, ні Єлисаветграда. А магдебурзьке право ж теж якимось документом присвоювалося. Чи могли зібратися люди і сказати: «Давайте хай в нас буде магдебурзьке право»? Власне чому я прошу саме документи. У статті вже була помилка в даті перейменування. У джерелах пишуть, що з Єлисаветград на Зінов'євськ місто було перейменовано 8 липня 1924 року і ця дата була також в нашій статті, проте я знайшов першоджерело — у Збірнику узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України за 1924 рік під постановою вказана дата 7 серпня. Це говорить про те, що джерелам властиво помилятися.--Анатолій (обг.) 21:27, 17 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
@Ahonc: Відкрив статтю Крилів Написано: статус міста даний в червні (день місяця не вказаний) 1616. По Вашому посиланню Крилова дійсно не має. Те що Криліва не має в таблиці не значить, що Крилів не отримав магдебурзьке право. Чи не так? Стосовно магістрату. Він у 1755 році згадується у декількох джерелах. У своїх правках я даю посилання на "Історичний очерк" Пашутіна (Пашутин А.Н., Исторический очерк г. Елисаветграда / А.Н. Пашутин. – Елисаветград : Лито-типография Кр. Шполинских, 1897. – с.27-28). Далі по тексту я даю посилання на згадування бургомістра Івана Іванченка (Архів Коша Нової Запорозької Січі. 1734–1775: Том 1.корпус документів / ред. кол. П. С. Сохань [та ін.] ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії таджерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К. : [б. и.], 1998, с.382). Наголошую ще раз. Згадані джерела - не єдині, в яких згадуються бургомістр та магістрат у 1755 році. Документ про надання магдебурзького права не згадується в жодному джерелі. Не відома дата цього документа. Але по факту існування магістрату та бургомістра, тобто органів магдебурзького права, можна стверджувати, що такий документ був. Відповідно до історіографічних традицій за відсутності документа датою вважається перше згадування. Дуже добре, що Ви знайшли помилку стосовно Зіновєвська. Але я редактував статтю не на підставі голих слів, а на підставі джерел, які я зазначив. Що потрібно, щоб додати Єлисавет в хронологічну таблицю?--Hard6ord (обговорення) 22:35, 17 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Щось ви мене заплутали: то 1775 чи 1755?--Анатолій (обг.) 20:06, 19 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Якби Ви хоча б раз спробували прочитати текст, який Ви двічі видаляли, то у Вас би не виникло запитання. В тексті статті все чітко, а тут була описка, яку я виправив. Я Вас запитував 30 вересня, я запитував 17 жовтня що Вас не влаштовує у джерелах. Я навів 4 АД стосовно назви Єлисавет та 2 АД стосовно виникнення магістрату. Готовий наводити інші... Готовий навести більше... Про це я неоднократно писав. А Ви так і не відповіли. Ви не дали відповіді, що Вас не влаштувало. Джерела не авторитетні? Джерел мало? Чи може джерела не збігаються з Вашою думкою? Я не хочу війни редагувань. Я прагну до діалогу. Ви ж продовжуєте безпідставно видаляти...--Hard6ord (обговорення) 12:41, 23 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Ще раз кажу: доведіть, що Єлисавет був офіційною назвою. Наведіть документ про перейменування. Це могла бути просто розмовна назва.--Анатолій (обг.) 19:52, 23 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
@Ahonc: По-перше, Ви видалили період, коли був документ про перейменування - Закон УНР "Про поділ України на землі", який Ви до речі чомусь номінували на вилучення. А по-друге, наведіть документ про те, що Київ найменували Києвом. Чомусь у випадках з Києвом достатньо документальних згадок вживання назви. Так само і з Єлисаветом. Є безліч документів, які фіксують до 1775 року вживання назви Єлисавет. Виключно назви Єлисавет, без вживання паралельно інших назв. Документи, що підтверджують вживання назви Єлисаветград зявляються лише після руйнування Запорізької Січі. А указ 1784 року, який згідно історіографічним традиціям вважається офіційним затвердженням назви Єлисаветград, не містить слова Єлисаветград. Не містить твердження "назвати місто Єлисаветград". І що? Не будите визнавати і назву Єлисаветград офіційною?--77.120.236.177 22:04, 23 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Наскільки я зрозумів, закон 1918 року так і не діяв фактично, тому не бачу сенсу згадувати це в таблиці, якщо вже згадали указ 1784 року, то там написано: …отныне крепостями не почитать, а оставить их в каком оне ныне состоянии, относительно сделанных доныне в оных земляных укреплений, обращая их во внутренние города или посады. Тобто фортеця була перетворена на місто лише в 1784 році. Знову маємо суперечність.--Анатолій (обг.) 22:16, 23 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
@Ahonc: Як цікаво виходить. Просите документ, а коли я зазначаю документ, то Вас знову він не влаштовує. Чи для Вас закони УНР - не закони? Таким чином можна поставити під сумнів і існування УНР. В мене складається таке враження, що Вам, вибачаюсь за грубість, впадло читати посилання, які наведені вище або наведені у статті... Але мені не вижко доробити посиланням ноги, щоб Ви їх нарешті побачили. По порядку:

1. Закон УНР не був втілений в частині створення замість губерній земель, тому що після приходу Скоропадського губернії повернулись. Однак Закон діяв відносно перейменування міста на Єлисавет. Це довели кіровоградські краєзнавці, які знайшли документи в архіві кіровоградської області. Зокрема це зробив ще в 1992 відомий краєзнавець Володимир Босько. Одна з його статей була надрукована в місцевій газеті. В статті наводяться фрагменти документів та зазначається зокрема:«… ці симпатично оформлені бланки друкарського виробництва, а останній навіть скріплений круглою печаткою з написом «Повітовий староста м.Єлисавета» та з зображенням у центрі ангелочка», «… завірено штампом з написом «Єлисаветський Повітовий Військовий Начальник» та круглою печаткою з тризубом і таким же написом». В тексті, який Ви двічі видаляли, до речі було посилання на цю статтю. Складніше з питанням, коли комуністами замість назви Єлисавет була повернута назва Єлисаветград. Після захоплення міста більшовиками, але тоді на території області продовжували воювати загони УНР, або після краху УНР. Вважаю, що правильніше - другий варіант. 2. В усіх джерелах роком заснування міста вважається 1754 рік. Ви наполягаєте, що 1784 рік? Чи як? Якщо Починаючи з 1755 роком в документах з архіва Січі зявляється термін "Елисавет" або "город Елисавет". При чому він не заміняє, а вживається поряд (паралельно) з іншим терміном "крєпость стия Елисаветы". Спеціально для Вас я навів 3 джерела про появу магістрату в 1755 році. У двох краєзнавців, які мають протилежні погляди, є односайність щодо магістрату. "Із цих поселень і виникло місто. Причому розвивалося воно настільки бурхливо, що вже 1755 року в ньому було засновано міський магістрат. Випадок унікальний: адже подібна форма місцевого самоврядування у Правобережній Україні (крім польських володінь), застосовувалася вперше. Та й саме новоутворене місто над Інгулом було першим населеним пунктом в імперії, що розбудовувалося за європейським зразком." - пише Юрій Матівос. "У довідникових виданнях роком набуття Єлисаветградом статусу міста зазначається 1775 рік. Але, вже 1755 року Єлисаветградський форштадт мав свій магістрат, який управляв міщанською слободою. ... Що ще треба, щоб називатися містом?" - пише Костянтин Шляховий. "Приглашение граждан для выбора должностных лиц в городскую думу было сделано городовым магистратом, который учрежден был в Елисаветграде еще в 1755 г., что видно из дела за тот год гарнизонной канцелярии, крепости св. Елисаветы, донесению магистрата об отлучившемся в польскую область мещанине Иване Шпаниченко." - пише Олександр Пашутін. 3. Відносно 1784 року. В указі йдеться, що фортеця з Пермською та Биківською слободою стає частиною міста. З 1755 року дія магістрату розповсюджувалась на Грецьку слободу та Міщанську слободу. При чому в 1784 році у міської влади не було бажання виконувати указ 1784 року щодо приєднання фортець і слобод до міста. Про це пише Пашутін: "В делах крепости св. Елисаветы был его рапорт, от 13-го июня 1784 года на имя коменданта крепости, генерал маиора Петерсона, в котором объясняет причины, по которым до того времени не принял еще в свое ведение Пермской и Быковской слобод (нынешних предместий города)" І до речі, Ви посилаєтесь на указ про ліквідацію фортеці від 10 лютого 1784 року. В ньому не йдеться про перейменування міста на Єлисаветград. Взагалі Єлисаветград не вживається. Можливо оскільки указ про перейменування відсутній, то й назву Єлисаветград видалимо з таблиць? В мене є враження, що я втрачаю час на безрезультатну дискусію, яка не має сенсу. Ви замість того, щоб ставити палки в колеса, краще б допомогли, адже роботи тут ще непочатий край.--77.120.236.177 12:11, 24 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

Так ви самі посилалися на цей указ. А заснування міста — це не те саме, що отримання статусу міста.--Анатолій (обг.) 11:29, 25 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

От і добре, що ми нарешті порозумілись! А указ від 10.02.1784 (про перетворення фортеці на місто) та указ від 11.01.1784 (про створення єлисаветградського повіту та повітового міста по назві повіту) - це зовсім різні укази. В тексті статті згадуються обидва.--Hard6ord (обговорення) 15:30, 28 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

Джерела ред.

Не розбирався уважно із джерелами, може вже є. Якщо ні, то може буде корисним [1] ? --yakudza 16:22, 1 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

Автентичність цього листа Інститут історії НАН не підтвердив. А в самому тексті листа міститься достатньо помилок. Про помилки згадується в коментарях по посиланню. Ось тут тут свіжий експертний висновок Інституту археографії НАН від 23.04.2015. Ось тут свіжий серпневий експертний висновок Інституту історії НАН.--77.120.236.177 05:48, 2 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
Якось не дуже віриться людині з прізвищем Брехуненко…--Анатолій (обг.) 22:22, 23 жовтня 2015 (UTC)Відповісти
О-о-о-о! З таким підходом Ви далеко підете! А нічого, що Брехуненко лише доповідач, його доповідь була затверджена колегіально Вченою радою, а під експертним висновком поставив підпис Папакін? --77.120.236.177 12:11, 24 жовтня 2015 (UTC)Відповісти

Таблиця у преамбулі ред.

Перечитавши обговорення, бачу що багато дискусій точиться навколо таблиці у преамбулі. Я пропоную її видалити. Українська мова не мала офіційного статусу до революції, а тому якщо не буде вторинних джерел - важко казати чи була Єлисавет назвою міста. Хтось вживав приватно, але чи то окрема назва, чи то скорочення від офіційної - хто знає. Прошу висловлювати свої думки і аргументи на цю пропозицію. --Єлисаветградець (обговорення) 10:17, 15 лютого 2016 (UTC)Відповісти

Зауважень наче немає, тому так і роблю. Наочності таблиця не додає, ситуація була складніша ніж просто низка перейменувань. --Єлисаветградець (обговорення) 12:43, 29 лютого 2016 (UTC)Відповісти

Єлисавет ред.

Можна джерела на народний вжиток такої форми? Бачив лише пісню з Лизаветом.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:27, 5 грудня 2017 (UTC)Відповісти

Повернутися до сторінки «Назви Кропивницького»