Обговорення:Музикант

Ця стаття є частиною Проєкту:Музика (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з музикою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Музика.
	Чим допомогти:

TODO:

"В давнину" вже виглядає непогано, хіба малюнки перемістити?

В середньовіччя слід було б говорити не стільки про орган, скільки про те, що музиканти-професіонали йдуть до церкви, де співають в хорі і грають на органі (католицизм). Гвідо д'Ареццо як раз із них вийшов. Це так, підказка. Ближче до Відродження слід згадати менестрелів і труверів, а у нас - скоморохів.

У Відродження власне з'являється постать композитора, до цього вони всі були рабами Божими (або Люципера). Потім не забудьте про появу оперного театру - це теж виникнення нових професій.

Підказую нашвидкоруч, на що далі звертати увагу:

У бароко починається культ інструменталістів (клавесиністи і т.д.)

У романтичну епоху нарешті наступає культ композитора, як творця. Закладаються консерваторії.

В модернову епоху розвивається інфраструктура філармоній, консерваторій і т.п., композери вдаються до експериментів, музиканти як ніколи раніше поділяються на академічних і масових (хоча поділ на сфери впливу Аполона і Діонісія і раніше був).

Ну і про епоху постмодерну не забудьте.

З повагою, --А1 19:50, 12 листопада 2009 (UTC)

Музи́ка - стара назва?

На мій погляд в терміні Музи́ка нема нічого принизливо непрофесійного. А «старий» якраз означає добрий та неспотворений лінгвоцидом нашої мови у 20 столітті. Еволюція нашої мови на мій погляд повинна йти у відродженні старих і навіть повністю забутих слів та наданню їм нових значень, як це робилося в Туреччині за часів Ататюрка (в 1920-х турецька мова мала лише близько 20% слів з тюркськими коренями, а в 1980-х уже 90%). На довершення гляньте наші словники 20-з років. Там термін Музи́ка подається як основний, а в деяких як єдиний.

Див. також:

• Лінгвоцид
• Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали
• http://www.ataturk.com/content/view/19/38/ (англ.)

--Perohanych 06:48, 13 листопада 2009 (UTC)

Будь-яка мова не стоїть на місці, а розвивається. Повернення до старого ІМХО зло. Це все одно, що насильна русифікація. В один день мільйони українців взнають, що вони все життя не правильно говорили чи писали те чи інше слово. Звичайно це визве протест (хоча б в душі). Старі слова не потрібно забувати, проте їх вживання більш притаманне для поезії і художньої літератури, а не для Вікі--Kamelot 07:07, 13 листопада 2009 (UTC)

Так званий «розвиток» української мови з середини 1930-х і до незалежності полягав у її насильницькому збідненні та наближенні до російської. А названий Вами протест викликаний через незнання реалій. Розвиток завжди йде по спіралі, тому в даному випадку повернення до «старого» і наповнення «старих» слів новим сучасним змістом ІМХО є добро. --Perohanych 07:14, 13 листопада 2009 (UTC)

В українській мові маса полонізм і русизмів, слів татарського походження. Це відображає історію. Всі їх відміняти не має сенсу, це повна маячня. В мові просліджується історія народу. Тому навіть локальні спроби змінити вживання слова шлях в нікуди. Плюс при розвитку техніки в мові з'явилось маса англійських слів, деякі навть не мають аналогів, так як таких понять не існувало. Ніхто ж не назве плеєр програвачем, бо програвач має ширший сенс--Kamelot 07:30, 13 листопада 2009 (UTC)

В консерваторії мене м'яко кажучи не зрозуміють, за винятком можливо фольклорної кафедри. Сучасний довідник {{МД}} також подає лише музиканта, тому як і у випадку з клярнетом, я тут в заручниках. --А1 10:36, 13 листопада 2009 (UTC)

Боюся, що люди що володіють літературною українською мають знати про існування й значення слова «музи́ка». Якщо не зрозуміють, то їм у школу на уроки літератури. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:45, 13 листопада 2009 (UTC)

В кількох відомих мені державах (наприклад Ізраїль, Фінляндія, Туреччина) мовознавчі інститути шукають для іншомовних термінів свої слова. Якщо таких немає, то створюють нові, використовуючи свої корені. Якщо коренів немає, то видумують свої корені такі, щоб звучали по їхньому. --Perohanych 11:03, 13 листопада 2009 (UTC)

Нажаль наші «фахівці» самі придумувати нормальні слова не хочуть, а мовознавців ігнорують. --Drundia [ˈd̺r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:45, 13 листопада 2009 (UTC)

• Шанований мною Perohanych, тут Ви вже нічого не поробите, ну не зрозуміют в консерваторії і ВСЕ, хлопці, що по-фені ботают та паркани новим мовними ознаками розписують НЕ ПОЙМУТ, депутатики та дівки гламурні очиска вирячать - НЕ КОМІЛЬФО!!! ж бо воно. Ну й що, що так писав Шевченко, Леся Українка, чи Пчілка чи Костенко Ліна - внони ж динозаври, ті що повиздихали, а ми в ногу з часом маємо йти, тому й так часто чуємо в свою сторону «йди на ...» - бо се тепер наша мова, то тепер такі трелі солов'їв над полями й чути «йди на ...»....
• Якщо вже повернутися до того що сталося, то нам з Вами залишається лише прослідкувати, щоб апологети спрощення та універсалізму не спотворили своїми клавами цю колоритну українську статтю під свій спрощений - упосліджений розум. Якщо не віддамо на поталу хороший витвір, то збережемо для вікіпростору ще одну частинку місцевого колориту - національної (саме української) вікіпедії - воно ж бо цей проект для того й створювався й існує надалі. Ну а для тих хто себе не зреалізував в житті, й тут під свій манер вибудовує суспільство під свій формат - хороше поле де мож розвернутися, але жернова історії та суспільні рухи перемелют їх вибудови (як і в реальному житті) та й суспільство йтиме надалі своїм шляхом. Жаль звичайно, що короткозорість деяких його індивідів в поєднані з завищеними амбіціями пригнічують паростки індивідуальних та національних проявів - але від того ті паростки таки стають сильнішими.
• Тому, як то кажуть вода камінь точе', та «маленький паросток кульбаби за рік-два 30 метрів асфатьту підриває». Шановний Perohanych - шануймося, бо ми того варті! Зичу творчих успіхів! --Когутяк Зенко 11:47, 13 листопада 2009 (UTC) Слава УКРАЇНІ!!! (p.s. ну й не забуваймо дати по пиці амбітним невігласам, бо вони того теж варті!!!)

• І мертвим, і живим,і ненарожденним землякам моїм... (Тарас Шевченко)

Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають

Заміс[т]ь пива праведную

Кров із ребер точать.

Просвітити, кажуть, хочуть

Материні очі

Современними огнями.

Повести за віком,

За німцями, недоріку,

Сліпую каліку.

Все таки геній, є ГЕНІЙ (краще за него ніхто не скаже!!!!)

Szewczenko naprawdę był genialny! Rembecki 11:07, 14 листопада 2009 (UTC).

Звернення до А1

Перестаньте пане-товарищ міняти стилістику написання статті (перестаньте заміняти вам ненависний напис «Музи́ки» на «музиканта»). Якщо не удосужилися написати статтю про Музиканта, не паплюжте чужу роботу, вгамуйтеся. Дайте час людині й вікісуспільству опрацювати сей матеріал.!!!!!!!--Когутяк Зенко 11:00, 14 листопада 2009 (UTC) Слава УКРАЇНІ!!!

Пане, саме ви не мішайте людині працювати. Не реалізували себе в житті, тепер тут всіх повчаєте. Зрозумійте, що дорослі люди найбільш не люблять коли їх повчають--Kamelot 11:05, 14 листопада 2009 (UTC)

Шановний Kamelotе, я давно переконався, що Ви з аргументацією не дружите, щодо моєї зреалізованості тут не переймаюся, тому й не сиджу тутаче днями й ночами (на відміну від тутешніх маніяків), життя навколо набагато цікавіше!!

А тепер наведу Вам аргументи чому забив статтю в спостереження:

1. Ідея статті користувача Lorry (ви десь бачите, щоб це було вказане та її зараз притримуються різні дописувачі???)
2. Статтю написав користувач Lorry (ви десь бачите, це????, як гадаєте чому йому не дают далі її доробити???? повчаючи та крамсаючи-міняючи, подивіться в історію.)
3. Стилістика подачі матеріалу та оригінал мовний статті користувач А1 міняє на свій манер (уже майже 40‰ від початкового)
4. Користувач А1 обєднав стаб на 3 речення з нормальною статтею, й не дав автору ідеї та тексту статті попрацювати над матеріалом (хоча до даної статті стабу не заглядав аж 3 роки, а тут така бурхлива діяльність????)
5. І що найважливіше зміни здебільшого вносяться саме стилістичні та мовні (по сьогоднішній день) - тим самим змінивши всю стилістику статті - це цинічні дії й самоуправство (чи по вашому так має бути, коли хтось візьме й перепише Вашу котрусь статтю, як Ви гадаєте, а видалить, щоб вашого духу й не було, щоб вашим реченням й не пахло????)
6. Проекти національних вікіпедій створювалися саме для передачі національних інформаційних матеріалів через призму їх національних, географічних та мовних (це найголовніше) самобутніх оснак. А в даній статті ми бачимо заміну колоритної та виваженої статті на національний манер заміною на публіцистичний набір сандартної форми подання.

По сім зичу всього найкращого, чекаю аргументів чи відповіді на них дорорслої людини, а не віртуального спамера, яких тут й так доволі багато. Вважаю вас виваженою людиною, тому гадаю Ви не будете займатися цинічними плювками, а виважено поглянете на ці речі безсторонньо, заради української вікіпедії!! (відповідь дам ввечері - їду памятник відкривати одному письменнику, до речі пісняру). --Когутяк Зенко 12:10, 14 листопада 2009 (UTC) Слава УКРАЇНІ!!! (p.s. зважте на те, що аргументацію на «Музи́ки» я тут не наводив, оскільки ознайомився з вашов позицією, адже для Вас в мовних питаннях ні ШЕВЧЕНКО, ні Ліна Костенко, ні Старицький не є моральними авторитетами - Вам ближче до морального авторитета в цих питаннях «А1» чи ті хлопці, що так ємнісно пропагуют нашу теперішню мову на парканих чи по підїздах, по-пісаючи тамка????)

Уважніше перечитайте правила Вікі. Це не проект з змагань по колоритності і художньому опису. Найменш прикметників має бути. Тільки інформація без власних оцінок. Всі оцінки мають бути підтверджені авторитетними джерелами. Щодо авторитетності мови Шевченка, то вибачте, так ми дійдем до мови скіфів, що населяли землв України. Ще раз кажу, мова не стоїть на місці. Так, колись, при русифікації, з мови зникло багато чого самобутнього, але повертати ці слова потрібно не через Вікі, а через міносвіти чи тому подібне--Kamelot 15:52, 14 листопада 2009 (UTC)

Друже, ну такі хороші й колоритні статті Вами написані, а в обговореннях наче з 10-клясником спілкуєшся. Подивіться, що Ви написали - жодної аргументації, та ще й себе упосліджуєте звужено-примітивними «аргументами».

1. (Уважніше перечитайте правила Вікі) - невже Ви гадаєте цей проект робився для того, щоб всі калькували англіцькі шабльони та академічні тексти подавали в Народну енциклопедію (гадаю з цим принципом Ви не сперачатиметеся). За Вашою логікою всі повинні подавати інформацію за одним шабльоном - але ж чомусь арабські вікіпедії не подають зоображення Мухаммеда (вважається заборонено) й це сприймається за національний колорит й суспільні умовності, як й адигейська чи тувинська педії - ось вся сіль цього глобального проекту. А вже академічність та інші умовності - се другорядне.
2. (Це не проект з змагань по колоритності і художньому опису. Найменш прикметників має бути. Тільки інформація без власних оцінок.). А хто втому сумнівається???? Але ж заміна постійних повторів на слова синоніми чи тотожними і схожими за змістом висловами - символізує про інтелектуальний рівень дописувача (а щоб таким бути необхідно володіти значним словниковим запасом, в голові, та використовувати мову, якою ти пишеш повсякденному житті постіййно та в побутовому рівні), а прикриватися завченими стандартними фразами та високопарними висловами - символізує про обмеженість авторів. Наведу Вам приклад:

«Цікавими є малюнки, створені художниками того часу: Вілібальдом Ріхтером, Наполеоном Орда, Міхаліною Бержінською, Феліксом Брзозовським та ін. (період 1820—1840 рр.). Найкращі малюнки були виконані Вілібальдом Ріхтером — так званий «Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи», який знаходиться нині в Марії Рей з дому Потоцьких у замку Монтрезор у Франції.» (впізнаєте). А по Вашими теперішніми правилами, що Ви так затято відстоюєте мало би бути: «В період з 1820-1840 років в парку працювали художники Вілібальд Ріхтер, Наполеон Орда, Міхаліна Бержинська, Фелікс Брзозовський та інші. Малюнки Влідальда Ріхтера обєднані в «Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи», який зберігається в замку Монтрезор у Франції (власниця альбому - Марія Рей з дому Потоцьких)». Ну чому ж то Ви вдалися до таких прикметників та власних оцінок - коли так просто мож було написати академічною мовою.(але мені чомусь більше подобається Ваша подача - вона колоритніша й відображає ураїнські мовні традиції). А за «нині» (йоййййй - невже то Ви писали) - апологети совкізму (А1...) тлумив би Вас тубою (муз інструмент такий) зо півгодини, а потім би ще закликав друзяків поплювати на вас

1. (Щодо авторитетності мови Шевченка, то вибачте, так ми дійдем до мови скіфів, що населяли землв України. Ще раз кажу, мова не стоїть на місці.) Ну а тут Ви вже взагалі загнули, такий горбилььььь. Тоді без питань, я погоджуся з Вами - але Ви тоді зобовязані зареєструвати статтю ЛАБУХИ (як тепер уже років зо 20 називають наших музик-музикантів - мова ж бо розвивається) - обовязково і замість теперішніх музикантів - побачимо як на це подивиться А1 та инші - здається пепітером він вам всі пальці по-оббиває.
2. (Так, колись, при русифікації, з мови зникло багато чого самобутнього, але повертати ці слова потрібно не через Вікі, а через міносвіти чи тому подібне) Ну а тут Ви взагалі показали себе невігласом в мовних питаннях. Затямте - мова не розвивається в міносвітах та інших установах, там фіксуються тільки її ознаки (на паперах чи різних папірцях). Мова розвивається й стає самобутньою тільки в межах спілкування нею - в суспільстві, побуті та різних мовних середовищах!!!! Й це особисто проблема кожного індивіда розвивати свої мовні ознаки (володіння рідною та іншими мовами), гадаю в інтелектуальному продукті (яким є наша вікі) ми можемо спілкуватися (через статті чи обговорення) рідною-українською мовою - тим самим розвивати себе, свою мову, свій інтелект - помежи цим ми й таким чином збагачуватимемо нашу рідну мову.
3. Наприкінці хочу наголосити, ніхто з нас не перечив у використанні слова «Музикант» і слова «Музи́ки». Вони повинні бути обовязково, так як «нині» й «сьогодні». Тому авто-цензор поспішного видалення по всім етичним нормам - повинен був написати кращий інтелектуальний витвір, а тоді доказувати свою правоту (якщо він себе уважає за розумну, поважну та інтелігентну людину). А так вийшло що він позбавляє саме нашу рідну мову її багатогранних ознак, а подальшими кроками ще й насміхається над нею (вже про автора статті та інших мовчу), а ви також цьому потураєте (також насміхаючись над генієм Шевченка чи мовою скіфів....)!!!
4. Kamelotе частіше використання Вами в побуті української мови збагатить ВАС особисто. А коли Ваша мова буде багатшою, тоді й аргументація у Вас буде на рівні, та й інтелектуальні потуги на нашій мові не будуть такими сутужними (бо саме спостерігаю Вашу обмеженість вцьому плані). «Однією з найоригінальніших архітектурних споруд парку є «Руїни»... З під «Руїн» б'є потужній водоспад.» (кілько в нас гуцулів водоспад «б'є об камінь» , а так загалом в академіків він завжди «падає», щи «спадає» бо воно «водо-пад», а не фонтана). Се я Вас не дошуляю, а підвожу до думки - «що всі помиляються, й нічого не є поганого в тому, головне вчасно виправляти й не прищитися з того» на манер «сам дурак». Гадаю просте порозуміння буде розумнішим за киданням бруду та посередньої полеміки на слабому інтелектуальному рівні! Зичу творчих успіхів. --Когутяк Зенко 20:31, 14 листопада 2009 (UTC) Слава Україні!!! (p.s. нинька в нас був файний день, памятник гарному співуну-пісняру відкрили)

Особисто мені, ближчий «музика», а «музикант», як на мене, те саме, тільки менш природно. --Sir-nik (обговорення) 13:49, 17 червня 2013 (UTC)