Обговорення:Корупція в Україні

Частина цієї статті містить текст, перекладений зі статті «Corruption in Ukraine» з англійської Вікіпедії. Перекладено з англійської Вікіпедії станом на 17 червня 2015 року.

Притягнення до відповідальності

На теперішній час найсуттєвішою проблемою в Україні являється корупція, яка залишається мало ризикованим та переважно прибутковим видом заробітку. Як зазначено у Звіті Міністерства юстиції України «Про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції за 2011 рік», з обвинувальними висновками органами прокуратури у 2011 році до судів було направлено 2046 кримінальних справ (що на 25 % більше ніж у 2010 р.), половина з яких – за фактами хабарництва (що на 24% більше ніж у 2010р.). Слідчими прокуратури розслідувано та передано до суду майже 97% справ щодо вчинених корупційних дій, до кримінальної відповідальності по яких притягнуто понад 2,3 тисяч осіб. . З обвинувальними висновками по закінчених кримінальних справах, що були передані до суду: за ст. 368 Кримінального кодексу України (далі – ККУ) (одержання хабара) - 905 справ, за ст. 365 ККУ (перевищення службових повноважень) - 104 справи, за ч.ч. 2 – 5 ст. 191 ККУ (розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) - 248 справ та 639 справ за ст. 364 ККУ щодо зловживання владою або службовим становищем. Виросла кількість випадків вчинення злочинів правоохоронцями. Так, згідно статистики, у 2011 році до кримінальної відповідальності було притягнуто працівників: судової системи – 38 (з них суддів - 34), Служби Безпеки України – 6, податкової служби – 118, міліції – 385, прокуратури – 20, митної служби – 37 осіб. Генеральною прокуратурою України протягом року було переорієнтовано роботу правоохоронних органів на викриття корупції серед посадовців вищих щаблів влади. Внаслідок чого удвічі збільшилася кількість посадовців 1-2 категорії, притягнутих до кримінальної відповідальності за корупцію. Слід зазначити, що громадськість критично сприймає наведені показники. У звітних матеріалах Лабораторії законодавчих ініціатив зазначено, що згідно звіту Мінюсту України, у 2011 році було винесено 8924 постанови щодо притягнення осіб за обвинуваченням в корупції. Однак, кількість осіб, що понесли покарання за таку діяльність значно нижча. Із складених протягом 2011 року 285 протоколів про вчинення адміністративних корупційних правопорушень, стягнення при цьому взагалі були накладені тільки на 149 осіб. Меншу кількість осіб притягнуто до кримінальної відповідальності – лише 52 (із них 7 – за зловживання службовим становищем). Проаналізувавши категорії офіційно встановлених корупціонерів виявляється, що основна більшість із них належать до нижчої та середньої гілок влади. Серед 149 осіб, що були притягнуті до відповідальності за корупцію, був зазначений лише один депутат та по одному працівнику СБУ, прокуратури та податкової. Співробітники Вищої ради юстиції та судді у цьому переліку взагалі відсутні. Опублікованим аналізом соцопитувань українців, проведеного в межах проекту «Об’єднуємось заради реформ (UNITER)» у 2011 році встановлено, що вважали корумпованим парламент 54,6 % респондентів, уряд - 46,8 % , Адміністрацію Президента - 40,7 % . Найбільш корумпованими вважали ДАІ, медичну та судову сфери, за які висловилися 60 % опитаних. Отже, в статистиці Мінюсту України, ті категорії службовців, яких громадяни вважали найбільш нечесними на руку, майже не були представлені. Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Д. Ковриженко зазначив, що до відповідальності дедалі частіше притягуються державні службовці нижчих рангів. Експерт зауважив, що така статистика не являється випадковою. Він наголосив, що у правоохоронців має місце кругова порука, а практика притягнення до відповідальності колег дорівнює майже нулю. Посадовці вищих рангів мають достатньо методів впливу, щоб уникати розслідування своїх корупційних дій. (Стаття «Українські корупціонери проти корупції – боротьба заради статистики» [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://evrope.newsru.ua/srticle/15955623 17.05/).