Обговорення:Велесова книга

Ця стаття є частиною Проєкту:Українська література (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською літературою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Українська література.
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська література» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із українською літературою.

Ця стаття є частиною Проєкту:Міфологія (рівень: 3, важливість: середня)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані міфологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Міфологія має рівень «стаття у розвитку».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Міфологія: «середня»
	Чим допомогти:

Рік	2010	2011
Переглядів	12565	16517

Стаття, за винятком кількох речень на початку скопійована звідси : http://www.svarga.kiev.ua/bog2.htm . Це дуже однобока стаття про артифакт який науковці вважають фальсифікацією. en:Book of Veles чи ru:Велесова книга можуть бути джерелом для перекладу. Tigga 05:27, 10 вересня 2006 (UTC)

Автор статті абсолютно не в курсі того, про що писав

http://knigavelesa.narod.ru/asov/10_dokazat.html

Ось приклад коментаря, котрий показує, що Жуковська не лише НЕ стверджувала, що ВК -- фальшивка, а говорила зовсім протилежне.

Авторитет Леоніда Залізняка -- незаперечний. У царині палеології (камінці доісторичної доби). Леонід Залізняк -- знаменитий археолог, проте він не історик, і аж ніяк не філолог. Стосовно епохи Русі -- він ерудований і начитаний любитель, а у царині філології (зокрема, історичної граматики чи порівняльного мовознавства) -- він повний дилетант. Хто слухав його лекції, той може скласти враження, наскільки він володіє навіть сучасною укр. літературною мовою. Я вже не кажу про його судження стосовно мови Русі -- вони ненаукові. Чи підробка "ВК", чи це оригінал -- не існує жодного достовірного наукового дослідження, всі вони виглядають замовними (з обох сторін). А статтю треба переписати з т.з. наукового підходу. Це не стаття -- це якийсь різновид агітації. Шкода, що я не маю достатньо філологічної освіти, зробив би це сам. --Brandner (обговорення) 02:27, 30 грудня 2012 (UTC)

re: Велесова Книга (коментар)

Стаття з російської вікі теж дуже однобока і не наводить фактів, а приймає свої твердження за істину. В цьому варіанті факти приведені на користь реальності. Хоча від однобокостів відразу не позбудешся.

Прошу при редагуванні статті враховувати обидві думки як германістів так словяністів. І наводьте факти :)

Стаття просто не є енциклопедичною (на відміну від англійської). Її можна навести у бібліографії, але не більше того. Dkua 20:59, 10 вересня 2006 (UTC)

Згоден з цим твердженням. Але її і рос. варіант можна використати за основу для нейтрльної сатті. Нажаль я як особа з первними поглядами не можу зобити це самостійно. --Білий Дракон aka White Drake 07:29, 11 вересня 2006 (UTC)

про дерев*яні таблички

Твердження про те, що дерев*яні таблички не могли зберегтися є м*яко-кажучи помилковим, а грубо кажучи - ідіотським, як для науковця. Приклад: Храм Хэинса Один из самых известных храмов в Корее, Хэинса, был построен в 802 году н.э. Наибольшей достопримечательностью храма является Трипитака Кореана - 80 тысяч деревянных табличек -ксилографий с самым полным в Восточной Азии собранием текстов буддийских сутр. Коллекция Трипитака Кореана была создана на острове Ганхвадо и позднее перевезена в храм Хэинса. Изготовление табличек заняло 16 лет и было завершено в 1251 году. Таблички прекрасно сохранились до наших дней и служат источником для самых авторитетных изданий буддийских рукописей. В 1995 году Чангён Пхачжон - хранилище ксилографий в храме Хэинса было включено ЮНЕСКО в список памятников всемирного культурного наследия. --Petro Bato 15:12, 2 листопада 2006 (UTC)

Є чимала різниця між табличками і дошками. Кожна дошка має виміри - 70 сантиметрів в ширині і 24 сантиметри в довжині. Товщина дошок - від 2.6 до 4 сантиметрів і вага кожної - приблизно три - чотири кілограмів. Кожна дошка була випиляна з берези з південних островів Кореї. Затим дошку було профілактично оброблено щоб запобігти гниттю деревини. Вони протягом трьох років вбирали в себе морську воду. Потім були розпилени, потім їх кип'ятили в морській воді. Потім, дошки були розміщені в тіні і піддані дії вітру протягом трьох років, після чого вони остаточно були готові для вирізання. Після того як на кожної дошці були вирізани ієрогліфи вони були покритими отруйним лаком-репелентом, щоб відганяти комах. Щоб запобігти деформації дошок їх було поміщено у металеві рамки. --Tigga 08:22, 16 січня 2007 (UTC)

"А чи був хлопчик?" Класичне питання Горького залишається в силі. Миролюбов сам склав текст, записав його, звісно, на папері, історію про дерев'яні дощечки просто придумав для сентиментальності. А Ви сперечайтесь чи можливе те, чого взагалі не було. Фотографія зроблена з паперу з прорисом, а на чому були вирізані літери, по яким робився прорис - невідомо. Може - на пластику. --62.244.16.2 13:15, 28 квітня 2011 (UTC)Сарапулов

Статтю переписати ОДНОЗНАЧНО

Цю статтю треба однозначно переписати, адже вона ставить під сумнів саму достовірність Вікіпедії як енциклопедії. Як у пристойній енциклопедії не має бути розміщена стаття, яка пропонує завідомо упереджений підхід до фальшивки, доводячи, що фальшивка є справжнім документом. До того ж, аргументи спростовуються в один момент. Вже давно доведено, що велесова книга - це твір, створений аматором від славістики, адже в ньому змішано одразу все: польська, чеська, давньоруська, церковнословянська та давньоновгородська мова. На цю тему існують цікаві статті в інтернеті. Ясно, що не мовознавцю таку різницю буде видно, але будь-який філолог, що займається давніми текстами, прочитавши хоча б пару речень з велесової зможе підтвердити вам фальшивість цього документу.

Стверджувати, що велесова книга - це найдавніша памятка словянської мови - це з тої з галузі, з якої й виведення історії індоєвропейських народів від давніх українців.

Почитайте хоча б це: http://www.domivka.net/forum/showpost.php?p=24090&postcount=1 (взято звідси: http://krytyka.kiev.ua/articles/s6-6-2001.html) А краще оце (з точним фонетичним, лексичним та морфологічним аналізом): http://www.geocities.com/kstati/texts/veles.html

Статтю однозначно треба переписати. (Можна взяти за основу переклад з англійської або російської вікіпедії та подати альтернативну точку зору). Але не варто замість одного ненейтрального тексту давати інший. --Yakudza -พูดคุย 00:26, 9 листопада 2006 (UTC)

Російська стаття _не_ нейтральна, а присвячена доводженню того, що Велесова Книга фальшивка. Інші думки при написанні статті не висвітлювалися і додані не авторами статті. Навіть після того, як я навів приклади збереження табличок у других народів, там намагаються показати, що таблички не могли зберегтися.--Petro Bato 10:23, 9 листопада 2006 (UTC)

Є два варіянти виправлення 1) додати шаблон стаття не нейтральна. 2) додати протилежну думку хоча б з російської віки. --Petro Bato 10:37, 9 листопада 2006 (UTC)

Ну почитав я два останніх посилання. Перше негодне , бо присвячене не велесовій книзі, а працям, з її приводу. Висміюється трактовка книги тими авторами. Останнє теж шкутильгає рецензію див тут --Petro Bato 13:39, 9 листопада 2006 (UTC)

Добре, скажімо так:

Я особисто, як лінгвіст, а не спеціаліст по давніх артефактах, не можу довести або спростувати істинність або фальсифікаційний характер самих табличок. АЛЕ я можу обґрунтовано довести, що мова, якою написані ці таблички, є абсолютно неприродною, штучною, та до того, ж створеною людиною, яка досить приблизно знала граматику, лексику та фонетику давніх та сучасних слов'янських мов. Насправді, мова "велесової книги" з точки зору навіть штучних мов не є досконалою (на відміну, приміром, від есперанто), оскільки всі незмінні правила граматики, лексики та фонетики, усталені для кожної окремої мови (в цьому випадку для "прамови", якою начебто написана "велесова"), у ній постійно порушуються. Текст з "велесової" був би аналогічний тексту, в якому одне слово писалося латиною, друге - французькою, третє - давньофранцузькою, четверте - італійською, а п'яте - знову давньофранцузькою, при чому до кожного з цих слів додавалися б то закінчення латини, то закінчення іспанської, то закінчення французької. Тому, з усією відповідальністю я заявляю: з лінгвістичної точки зору, мова тексту "велесової" - повна і тотальна фальсифікація, зроблена аматором від мовознавства, який насмикав різних коренів та закінчень з різних мов та зібрав це все до купи.

Ну, а чи можна довіряти змісту того, що написано такою мовою - вирішуйте самі... --Andrusiak 12:29, 15 листопада 2006 (UTC)

Стаття необ"єктивна однозначно. Стиль зовсім неенциклопедичний. Серед наукових захисників автентичності "Велесової книги" переважно українські літературознавці-патріоти, на яких не діє достатньо детальне і повне лінгвістичне доведення абсурдності і неможливості мови цього тексту. Імена іноземних вчених мені нічого не говорять, на відміну від названого серед противників Г.Грабовича та російських лінгвістів і істориків.--Demetrios 14:07, 13 вересня 2007 (UTC)

На рахунок статьи про ВК (Велесова Книга), вважаю, що написана більш-меньш добре. Тому що, як можна описати артифакт, який одні вчені вважають фальсифікацією, а інши - знахідкою, яка змусить переглянути розвиток слов"янської писемності, та історію слов"ян? На яку сторону треба стати Вікіпедії? Якщо, це підробка, тоді треба писати про того, хто зробив цю фальсифікацію. Якщо це справжня древня літопись (умовно назвемо), тоді треба розповідати про зміст, особливості тексту, автора, умови написання. Вікіпедія вірно зайняла нейтральну позицію і надала ссилкі на статті щодо ВК. Особисто для мене ВК - орігінальниша й найважива знахідка 20 століття. Тому, що ВК розглядали с точки зору сучасної версії розвитку мови. А перша пам"ятка на яку ми спираємось - це "Повість врем"яних літ". Вона датується 1113р. н. е., а ВК (якщо припустити її справжність) написана раніше, приблизно 9ст. Тоді, як можна аналізувати автентичність більш раннього твору на основі творів, яки написані пізніше? До того ж, фальсифікатори найчастіше копірують вже якись відомий період мови, а не вигадують свій: так більше шансів, що підробку спримуть за справжню. Це основні докази, на мою думку. Вважаю, що на ці суперечки й невизначеність ВК сприяють політичні сили, та "зашореність" класичним мовознавством. Адже, навіть, про "Слово о полку Ігоревім", яке ми вивчаємо, як автентичне, багато років відбувалися спори про його справжність.

Абетка

Поясніть, що за абетка 9 ст. з софійського собору? Може, мається на увазі Константинополь? Бо київський храм зведено у 11 ст., а знаменита абетка з нього датуеться межею 11 - 12 ст. Найдревніший напис кирилицею відноситься до 931 року.Кирилиця

І ще питання, на яке не знайшов вичерпної відповіді (крім підробки, розрахованої на невігласа,звісно) - чого літерам ВК надана схожість з деванагарі? По-перше деванагарі не древня, а одна з наймолодших систем писемності Індії. Остаточно вона склалась ще пізніше кирилиці. По-друге це не абетка а абігуда. 50 основних знаків і 600 лігатур. По-трете абігудою незручно записувати слов'янські мови, це не англійська, де літера "е" складає половину складів. --93.74.24.214 20:32, 23 березня 2011 (UTC)Сарапулов

Дослідження ВК після 1991року в Україні

Питання до знавців: "Чи були проведені експертизи ВК після 1991року на предмет її фальсифікації?" Чи ті пани професори, якими забиті ВУЗи у кожному провінційному містечку, щось робили?--Mhotamy 20:03, 19 листопада 2011 (UTC)

Ганьба

Невже не знайдеться жодного більш-менш зацікавленого, навіть не професійного лінгвіста, а звичайного студента необхідного фаху, щоб переписати цю однобоку, огидну статтю? Як можна стояти на позиції нейтральності у відношенні до сфальсифікованого тексту? Навіщо штучно створювати "неоднозначність"? Чому не приведені однозначні, категоричні твердження найавторитетнішех вчених, як це зроблено в російській версії? Ганьба!

Преамбула - ВП:НТЗ

Шановні Користувач:Yakudza, Користувач:Andrew J.Kurbiko, Користувач:Андрій Шевченко

Преамбула статті потребує переробки, ми не можемо тут робити власних оцінок. Наразі очевидно, що однозначності у цьому питанні немає. Єдине, що ми можемо стверджувати Велесова книга - твір, а ким і коли була написана - питання контраверсійне. MelVic (обговорення) 01:10, 18 червня 2015 (UTC)

я ніяких оцінок не роблю. я протестую проти видалення самої преамбули анонімними користувачами, які тут бушують. Попросив щоб захистили сторінку. Бо з січня стояло і тут знов от. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 01:19, 18 червня 2015 (UTC)

• Наскільки я знаю, в цій статті була впродовж багатьох років відносно нейтральна стабільна версія. Треба глянути в історію. Щодо неї є певна кількість академічних джерел, де ВК не вважається однозначним фальсифікатом. --yakudza 06:11, 18 червня 2015 (UTC)

Наскільки я бачив, до того там були версії з ухилом в іншу сторону, що теж не відповідають ВП:НТЗ. MelVic (обговорення) 07:01, 18 червня 2015 (UTC)

Про які "власні оцінки" говорить MelVic ??? Преамбула статті це власне енциклопедична стаття яку написано доктором історичних наук з Енциклопедії історії України що видана Інститом історії України НАН України. Це профільне наукове джерело. --Movses (обговорення) 14:23, 18 червня 2015 (UTC)

Напевне те, що в преамбулі подана лише точка зору Котляра. У той же час, як в академічній спільноті нема повної одностайності щодо автентичності ВК. Більшість вважає її фальшивкою але окремі дослідники доводять її можливу автентичність [1] --yakudza 15:43, 18 червня 2015 (UTC)

Окремі дослідники завжди мають окрему думку. Досі є дослідники, які вважають, що білків-транспортерів клітинної мембрани не існує (хоча вони виділені, вивчена кінетика їх роботи, селективність до різних іонів та інше). Це потужний американський біохімік Лінг і російський цитолог Володимир Матвеєв. Проте їхня думка маргінальна, їх ігнорують, хоча вони й спеціалісти. Думку нобелівського лауреата хіміка Кері Мулліса, паталогоанатома Агеєва і біофізика Елеонопулос щодо ВІЛ-СНІД теж ігнорують, бо вони неспеціалісти, але пропонують малоймовірні припущення. Тут те ж саме. Є пул спеціалістів у славістиці, які вважають ВК підробкою. Є окремі спеціалісти та пул неспеціалістів, які стоять на протилежній позиції. Остання група є маргіналами у науці, хоча вплив її на суспільну свідомість великий і достойний опису в окремому розділі. --Brunei (обговорення) 16:17, 18 червня 2015 (UTC)

• Єдине, що ми можемо стверджувати Велесова книга - твір, а ким і коли була написана - питання контраверсійне Це пропозиція скасувати можливість наукової експертизи. Все одно, що в статті СНІД написати: СНІД - це хвороба, яка з'являється з якогось дива. Чи то вірус її викликає, чи то погане харчування, чи то ЦРУ - хтозна. --Brunei (обговорення) 16:27, 18 червня 2015 (UTC)

  Наукова експертиза чого? Дошки втрачені і чи були вони взагалі, а не є це вигадкою? Лінгвістична експертиза чого? Якщо припустити, що цей твір дійсно написаний волхвами 5 століття, то хто знає, якою точно мовою вони мали писати, що б з чимось порівнювати? Якщо дошки будуть колись знайдені лише після цього можна говорити про якусь наукову експертизу. MelVic (обговорення) 03:22, 19 червня 2015 (UTC)

  Ні, це не є обов'язковим. Наприклад, синантропи з печери Чжоукоудянь були дуже коротко досліджені, а потім зникли у вирі китайсько-японської війни. Залишилися лише замальовки і кілька відбитків, зроблені всього декількома спеціалістами, один з яких ще й підозрювався у причетності до відомої підробки. Тим не менш, знахідка лягає у контекст наукових знань про первісних людей і антропогенез, отже загальновизнаний науковий факт (хоча декілька спеціалістів, як це буває завжди, проти). Протилежний приклад: в англійському містечку Фоксхолл робітники у 1855 році знайшли щелепу сучасної людини у неогенових шарах віком 2,5 млн років. Лікар, який її купив, показував її декільком науковцям, але вони йому не дуже вірили щодо віку, хоча досліджень і не проводили. Нарешті, через 70 років один палеонтолог захотів вивчити всю цю історію, але кістка загубилася. Який висновок сучасної палеонтології? Це анекдот і казус, незначимий для науки факт, з якого не можна побудувати знання. Щелепа з Фоксхолла явно існувала, але не є справжньою щелепою сучасної людини віком у 2,5 млн років.

  Повертаючись до «Велесової книги». Є текст, який можна досліджувати методами порівняльної лінгвістики. Глотохронологія дозволяє реконструювати прамови, вивчати їх еволюцію, походження окремих мов. Існують історичні дані про писемність у слов'ян, про устрій їх життя. «Велесова книга» протирічить всьому науковому знанню лінгвістів та істориків. Проведено декілька лінгвістичних і текстологічних експертиз. Спеціалісти одностайні: це не джерело 5-7 століть. Згідно з бритвою Оккама найімовірніше вважати текст сучасною підробкою. А хто його підробив, то вже справа дійсно темна. --Brunei (обговорення) 10:23, 19 червня 2015 (UTC)

  Проблема в тому, що немає предмету дослідження. Я вже мовчу про методи. Тут філологи не знають, як писати В'ятка чи Вятка, та не можуть дати чіткого визначення, що є Давньоруська мова, а ми від них очікуємо, аналізу не оригінального тексту, а його начебто копій.
  Не розумію суті дискусії. Я свої доводи навів і свою версію. Можете зробити краще - вам і карти в руки. Он є приклад написання Туринська плащаниця, там хоч є об'єкт досліджень . А тут кажучи Вашою мовою, доктори наук намагаються встановити діагноз пацієнта по розповідям медбрата, а пацієнт безслідно зник. MelVic (обговорення) 10:54, 19 червня 2015 (UTC)

  Науковці беруться досліджувати такі примарні предмети як «сумління» або «міські легенди». Не варто обмежувати царину наукового пошуку. Є погані філологи, а є професійні лінгвісти. Не варто всіх під одну гребінку. Методи вивчення у лінгвістиці трошки менш математизовані ніж у теорфізиці, але зараз непогано обґрунтовані, взяти хоча б ту ж глотохронологію, яка запозичила методику в кладистиці. Буде трохи часу, напишу вступ обов'язково. --Brunei (обговорення) 14:49, 19 червня 2015 (UTC)

  Важко визначити, хто є добрим філологом чи істориком, а хто ні. Мовознавство і історія перебуває під значно більшим політичним та ідеологічним тиском в порівнянні наприклад з біологією. Не секрет, що наукові звання і посади отримують люди лояльні до політичного режиму. MelVic (обговорення) 15:53, 20 червня 2015 (UTC)

  Ви тут щойно образили всіх істориків і філологів. Наукова спільнота завжди знає, хто спеціаліст, а хто «з душком», бо озброєна науковим методом. Безумовно, Брайчевський чи Клейн спеціалісти. Ніякі посади (та й реальні заслуги) не дозволили Рибакову «протягнути» власну версію слов'янської міфології, побудовану на фантазіях. Крім того, політичні режими в різних країнах різні, а наука всесвітня. Увішані лаврами при диктатурі висміюються в очі науковцями ліберальних країн. Утім, дійсно: давайте я знайду час написати вступ, потім обговоримо.--Brunei (обговорення) 18:21, 21 червня 2015 (UTC)

  Наукова спільнота завжди знає, хто спеціаліст, а хто «з душком» - більш ніж наївно. Стосовно порівняння внеску вчених це включно Ваша суб'єктивна точка зору. Подивіться на чиї праці посилаються у ru:Славянская мифология. Між іншим Брайчевський та Клейн були в опозиції до поглядів один до одного ru:Клейн, Лев Самуилович#Славяне. Ми як редактори Вікіпедії маємо подавати думки вчених, а не робити власні висновки, хто з них правий, а хто ні. MelVic (обговорення) 22:15, 21 червня 2015 (UTC)

• Велесова Книга - наразі це громадсько-культурне явище, а не наукове тому і преамбула має бути відповідною. Якщо користуватися виключно науковим підходом то тоді доведеться писати наприклад: Біблія - збірник єврейських легенд та переказів і т.п. Таким чином доведеться перероблювати безліч статей.

MelVic (обговорення) 04:45, 20 червня 2015 (UTC)

• У кожному явищі присутні й наукові (до речі, наука - невід'ємна частина культури, сюрприз!), й суспільні, й суб'єктивні шари оцінок. Нема проблем. А у статті Біблія однозначно потрібно написати про збірник єврейських легенд, бо преамбула там слабенька та явно ненейтральна (та й стаття ніяка). Не потрібно боятися перероблювати статті на краще. Ми в укрвікі маємо ще переробити тисячі неохайних та занедбаних статей. --Brunei (обговорення) 18:21, 21 червня 2015 (UTC)

  Te що наука - невід'ємна частина культури звісно, що це не сюрприз. Але, знову повторю, твір Велесова книга до науки має дуже віддалений стосунок. Знайдіть ті дошки (якщо вони звісно були), зробіть їх фізико-хімічний аналіз, тільки тоді можна говорити, про якийсь науковий підхід. А поки ми маємо лише один науковий факт - "твір Велесова Книга не написана старослов'янською літературною мовою, а мовою невідомою філологам, більшість з яких вважає її штучно вигаданою. Хоча є і серйозні опоненти цьому висновку, як наприклад ru:Бегунов, Юрий Константинович." MelVic (обговорення) 23:51, 21 червня 2015 (UTC)

Вaріант Melvic

Ве́лесова кни́га (Влес-Книга) — твір про історію слов'ян до часів Аскольда і Діра, була вперше опублікована в російському емігрантському виданні "Жар-Птиця" у 1957—1959 роках. Починаючи з 1954 року журнал друкував статті секретаря музею російського мистецтва у Сан-Франциско білогвардійського генерала Олександра Куренкова, де він вперше публічно розповів про існування цього твору. У статтях стверджувалося що оригінальний текст було написано на дерев'яних дощечках, текст яких скопіював Юрій Миролюбов.

Ким і коли був створений цей твір невідомо. Більшість фахових радянських і російських істориків і мовознавців заперечують авторство Велесової Книги давньослов'янськими волхвами та вважають її фальсифікатом. Проте для чисельних прихильників Велесової Книги вона є цінним історичним джерелом, а слов'янські рідновіри вважають її священною книгою.

Очевидно, що джерело 2 є неавторитетним і заангажованим. Згадувати дилетанта Асова - моветон. --Brunei (обговорення) 16:30, 18 червня 2015 (UTC)

Ну і хто змінить передмову до статті, варіант «твір про історію слов'ян до часів Аскольда і Діра» найкращий--taras-fedora-syn (обговорення) 09:02, 10 жовтня 2021 (UTC)

Цей варіант неконсенсусний, був упроваджений варіант нижче, який пізніше був модифікований. Він наразі відображає консенсус редакторів цієї статті. --Brunei (обговорення) 10:43, 10 жовтня 2021 (UTC)

"літературний фальсифікат" це нейтральне твердження?

Я недавно для себе відкрив Пліснесько, давньослов'янський мегаполіс білих хорватів VII—VIII ст яких вигнав Володимир з варягами та згадав Велесову книгу. От коротка історія великого переселення давніх українців. Готи постійно нападали на давньоукраїнське племя тому вожді вирішили йти на схід і дійшли аж в Індію де їм дуже добре жилося поки не почалися землетруси які змусили повертати додому. По дорозі наші племена попали в полон до персів (Іран) на 100 чи 300 років ( давно читав) але вирвались з полону (“перси відчули наші бронзові мечі”) вернулись на свої землі сучасної України та вигнали готів. Тоді племя розділилось - Кий з племенами залишився тут, Щек - пішли чехи а Хорив - хорвати.--taras-fedora-syn (обговорення) 11:41, 10 жовтня 2021 (UTC)

Це узагальнення тези Наукова спільнота спеціалістів у галузі слов'янської філології та історії вважає Велесову книгу безумовною пізньою підробкою, яка була в консенсусному варіанті 2015 року. За 6 років статтю активно редагували 65 користувачів та поступово дійшли до такого варіанту. Очевидні неконсенсусні версії відкидалися. Наскільки мені відомо, нових джерел на підтримку справжньості ВК за чей час не з'явилося. Тому, якщо у Вас є якісь міркування, побудовані на джерелах (а не на Ваших особистих роздумах), варто відкрити нове обговорення нижче.--Brunei (обговорення) 16:39, 10 жовтня 2021 (UTC)

Варіант Brunei

Ве́лесова кни́га (також Влес-Книга) — вперше опублікований у 1957—1959 роках російськими емігрантами в США текст невідомою слов'янською мовою, який містить опис історії, міфології та релігії слов'янських племен «русів» з IX сторіччя до н. е. до IX сторіччя н. е.. Джерелом усіх відомих варіантів тексту є російський емігрант та історик-аматор Юрій Миролюбов, який стверджував, що оригіналом були дерев'яні таблички, знайдені під час громадянської війни в Росії художником Федором Ізенбеком і втрачені під час другої світової війни.

Наукова спільнота спеціалістів у галузі слов'янської лінгвістики та історії відповідної доби вважає Велесову книгу безумовною пізньою підробкою, а мову тексту - вигаданою дилетантами. Незважаючи на це, окремі науковці та численні ентузіасти обстоюють справжність тексту та його давньослов'янське походження. Деякі новітні язичницькі та рідновірські релігійні організації розглядають Велесову книгу як священне писання слов'ян, хоча інші це заперечують.

Коментарі

Вважаю варіант Користувач:Brunei дуже гідним і таким, що відповідає вимогам ВП:НТЗ, думаю його варто перенести у статтю. MelVic (обговорення) 21:38, 22 червня 2015 (UTC)

• Мені теж подобажться, як за стилем, так і за виваженістю. --yakudza 14:29, 23 червня 2015 (UTC)

Декілька змін:

1. Лінгвістика замінити на філологія.
2. російський емігрант - викинути Миролюбов Юрій Петрович - скоріш за все він був етнічним українцем
3. Трохи скоротити. Деталі в тіло статті
4. таблички -> дощечки
5. Лінки

MelVic (обговорення) 03:03, 24 червня 2015 (UTC)

Варіант MelVic на основі варіанту Brunei

Ве́лесова кни́га (також Влес-Книга) — текст невідомою слов'янською мовою, який містить опис історії, міфології та релігії слов'янських племен «русів» з IX сторіччя до н. е. до IX сторіччя н. е.. Джерелом усіх відомих варіантів тексту є історик-аматор Юрій Миролюбов, який стверджував, що оригіналом були дерев'яні дощечки, знайдені у 1919 році на Харківщині художником Федором Ізенбеком і втрачені під час другої світової війни.

Наукова спільнота спеціалістів у галузі слов'янської філології та історії вважає Велесову книгу безумовною пізньою підробкою, а мову тексту - вигаданою дилетантами. Незважаючи на це, окремі науковці та численні ентузіасти обстоюють справжність тексту та його давньослов'янське походження. Деякі неоязичники - рідновіри розглядають Велесову книгу як священне писання слов'ян, проте інші це заперечують.

Копівіо

Весь розділ "Наукові експертизи" - це дослівна копія роботи Бориса Яценка "Дещо про методи дослідження Велесової книги".--Brunei (обговорення) 08:38, 25 червня 2015 (UTC)

Копівіо прибрав. Історія довга, допоможіть вичистити.--Brunei (обговорення) 13:45, 10 січня 2018 (UTC)

"Велесова книга" у навчальних програмах

"В Україні Велесова книга протягом десяти років містилася в програмі з української літератури для середніх та вищих навчальних закладів." Ця інформація не містить жодних посилань. Я додав шаблон "Джерело?".--AndriyK (обговорення) 11:57, 10 січня 2018 (UTC)

Пригадую, що коли я вчився в середній школі, нам її давали як факультатив у списку літератури на літо, але мої спогади точно не АД. --TheStrayCat (обговорення) 19:51, 12 липня 2018 (UTC)

http://web.archive.org/web/20140325190608/http://www.mon.gov.ua/images/education/average/prog89/ukr_lit.doc: ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Українська середньовічна література ХІ-ХV ст. ... Високий розвиток освіти та культури на Русі. «Велесова книга» як літературна пам‘ятка дохристиянського періоду. Історія відкриття пам‘ятки, її зміст та полеміка щодо достовірності. Самобутній характер давньоруської літератури, її багатожанровість. (С. 25) — ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури (9 клас) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:41, 22 березня 2024 (UTC)

https://pidru4niki.com/81948/pedagogika/velesova_kniga_pisemna_pamyatka_praukrayintsiv , https://ukrlit.net/info/dovidnik/44.html --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:42, 22 березня 2024 (UTC)

Відкид книги Шилова

Відкинула версію сторінки через посилання на людину, яка вже мала неоднозначні відгуки на свої праці, а також активно пропагує науково непідтверджені теорії. Не може вважатися надійним неупередженим джерелом. Версія: https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0&oldid=34318016 Irinniada (обговорення) 22:38, 13 січня 2022 (UTC)