Об'єднані збройні сили СНД
Об'єднані збройні сили Співдружності Незалежних Держав (рос. Объединённые Вооружённые силы Содружества Независимых Государств) були короткочасним військовим утворенням, асоційованим із Співдружністю Незалежних Держав. Вони були створені у 1992 році після розпаду Радянського Союзу і мали стати продовженням Збройних сил Радянського Союзу та контролювати ядерну зброю Радянського Союзу.
| Об'єднані збройні сили СНД | |
| Прапор | |
.svg) | |
| Дата створення / заснування | 14 лютого 1992 |
|---|---|
| Країна |
 СНД |
| Замінений на | Збройні сили Вірменії, Національна армія Азербайджану, Збройні сили Білорусі, Збройні сили Казахстану, Збройні сили Киргизстану, ЗС РФ, Збройні сили Таджикистану, Збройні сили Туркменістану і Збройні сили Узбекистану |
| На заміну | Збройні сили СРСР |
| Час/дата припинення існування | 1993 |
 | |
Це утворення було швидко замінене де-факто російським контролем над цією ядерною зброєю[1] та формуваннями окремих національних армій для кожної з колишніх радянських держав, і фактично припинило своє існування до кінця 1993 року.[2]
Формування ред.
Радянський Союз офіційно розпався 25 грудня 1991 року. Після підписання Біловезьких угод 21 грудня 1991 року країни новоствореного СНД підписали протокол про тимчасове призначення маршала авіації Євгена Шапошнікова міністром оборони і командувачем збройними силами на своїй території, в тому числі стратегічними ядерними силами. 14 лютого 1992 року Шапошніков офіційно став Верховним головнокомандувачем збройних сил СНД.
Розпад ред.
16 березня 1992 року указом Бориса Єльцина були створені Збройні сили Російської Федерації під оперативним управлінням Верховного командування СНД та Міністерства оборони, яке очолив президент. Нарешті, 7 травня 1992 року Єльцин підписав указ про створення Збройних сил Росії, і Єльцин приступив до виконання обов'язків Верховного Головнокомандувача.[3] У травні 1992 року генерал-полковник Павло Грачов став міністром оборони Росії і став першим у Росії генералом армії після вступу на цю посаду.
Після цієї заяви Маршал авіації Євген Шапошніков, Головнокомандувач Збройними силами СНД, начальник Головного командування (Главкомату) «і кістяк персоналу для підтримки його ролі командувача Збройними силами СНД були виведені з МО і Будинки Генерального штабу та надані офіси в колишньому Штабі Варшавського договору на північній околиці Москви» (на проспекті Миру). [4] Штаб Шапошникова швидко став дуже слабким органом, оскільки влада нових держав підтвердила свій контроль над власними збройними силами. 15 червня 1993 апарат Шапошникова був розпущений, і Шапошников подав у відставку. До кінця 1993 року ліквідація Об'єднаного військового командування (Главкомату) набула чинності.[5]
Об'єднане військове командування СНД було замінено скороченим Об'єднаним штабом з координації військового співробітництва.[6] 24 грудня 1993 року в Ашгабаті було офіційно підписано угоду про створення Штабу з координації військового співробітництва держав-членів Співдружності Незалежних Держав (рос. Штаб по координации военного сотрудничества государств-участников Содружества Независимых Государств).[7] Генерал-полковник Віктор Самсонов обіймав посаду до жовтня 1996 року. Генерал армії Володимир Яковлєв (генерал) став начальником штабу в червні 2001 року.
Примітки ред.
- ↑ The Four CIS Republics and the Soviet Nuclear Legacy. Implications of the Start Ii Treaty for Us-Russian Relations: 25—36. 1993.
- ↑ Vozzhenikov, A. V.; Alkhlayev, Sh M. (1 січня 2007). The evolution of CIS military-political cooperation. Military Thought (English) . 16 (1): 136—146.
- ↑ [Ministry of Defence of the Russian Federation] (рос.). Politika.su https://web.archive.org/web/20121221184734/https://www.politika.su/prav/minobor.html. Архів оригіналу за 21 December 2012. Процитовано 24 березня 2014.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка);|trans-title=вимагає|title=або|script-title=(довідка) - ↑ Odom, 1998, с. 386-87.
- ↑ McIntosh, с. 121.
- ↑ Lynch, 1999, с. 76.
- ↑ Идет перенаправление.
Джерела ред.
- Lynch, Dov (1999). Russian Peacekeeping Strategies in the CIS: The Case of Moldova, Georgia and Tajikistan. Springer. ISBN 9780333984215.
- McIntosh, Daniel (1994). Russian Intervention and the Commonwealth of Independent States. Journal of Political Science. 22. ISSN 0098-4612.
- Odom, William E. (1998). The Collapse of the Soviet Military. Yale University Press. ISBN 0-300-07469-7.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Commonwealth Defense Arrangements and International Security. Center for Naval Analyses, June 1992
- CSTO, History of Organizational Development and development of the Joint Staff of the Collective Security Treaty Organization