Вікіпедія

Колумбіт

(Перенаправлено з Ніобіт)

Колумбі́т — мінерал класу оксидів і гідрооксидів ланцюжкової будови.

Колумбіт
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія
Твердість 6
CMNS: Колумбіт у Вікісховищі

Етимологія та історія ред.

Про існування колумбіту в Сполучених Штатах стало відомо завдяки зразку з Хаддама, штат Коннектикут, який, як вважають, належав Джону Вінтропу-молодшому (1606–1676), першому губернатору колонії Коннектикут і завзятому колекціонеру мінералів. Разом із 600 іншими екземплярами це було частиною подарунка його онука з тим самим іменем (Джона Вінтропа, 1681–1747) Гансу Слоану, президенту Королівського товариства Сполученого Королівства, з нагоди його прийняття в члени Королівського товариства в 1737 році.

У 1801 році англійський хімік та мінералог Чарльз Гатчет (1765-1847) виявив у цьому зразку новий елемент (ніобій)[1] і назвав його колумбієм на честь Христофора Колумба (латинізовано Христофор Колумб), першовідкривача Америки[2] .

Лише в 1844 році німецький хімік Генріх Розе (1795 — 1864) зміг довести, що колумбіт містить два елементи, а саме ніобій і тантал.

Загальний опис ред.

Тантало-ніобат складу (Fe, Mn)(Nb, Та)2O6.

Згідно The New IMA List of Minerals (2021):

Columbite-(Fe) Fe2+Nb2O6

Columbite-(Mg) MgNb2O6

Columbite-(Mn) Mn2+Nb2O6

Руда ніобію. Крайній ніобієвий член безперервного ізоморфного ряду колумбітів — танталіт, містить до 80 % Nb2O5 і 20 % FeO. Відмічаються домішки Ta2O5 (до 25 %), MgO (до 9…9,5 %), СаО (до 2 %), Al2О3 (до 1,4 %), Sc2О3 і TR2О3 (до 2 %), SiO2 (до 2 %), ТіО2 (до 4,6 %).

Сингонія ромбічна. Густина 4,9. Твердість 6,5-6,75. Колір чорний. Блиск напівметалевий. Зустрічається у пегматитах і в метасоматично змінених гранітах разом з альбітом, кварцом, мусковітом, турмаліном, цирконом, вольфрамітом, каситеритом. Утворює кристали розміром від частки мм (граніти) до великих, масою до 240—900 кг (пегматити), радіально-променисті агрегати («колумбітові сонця») і суцільні маси смоляно-чорного кольору. На земній поверхні стійкий і переходить у розсипи. Інша назва — ніобіт. Розрізняють: колумбіт вольфрамистий, залізистий, магніїстий, марганцевистий, скандіїстий, урановий та інш. Найбільші родовища пов'язані з лужними гранітоїдами Північної Нігерії.

Колумбіт є важливою рудою ніобію. Кристали цінуються колекціонерами.

Колумбіт в основному міститься в гранітних породах (пегматитах).

Знахідки:

  • поблизу громади Боденмайс, Хагендорфа (Верхній Пфальц) і Тіршенройта у Східній Баварії
  • поблизу Шантелуп (Разес) у Франції
  • у Фінляндії, Норвегії, Швеції
  • в Ільменських горах, РФ
  • на Мадагаскарі
  • також у Коннектикуті, Массачусетсі, Північній Кароліні та Колорадо в США
  • в Івігтуті, Гренландія, в кріолітовому пегматиті.

Збагачується гравітаційними методами із застосуванням відсадки, концентрації на столах, ґвинтових і спіральних сепараторах, шлюзах. Доведення чорнових концентратів ведеться гравітаційними методами, магнітною та електростатичною сепарацією.

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • колумбіт вольфрамистий (відміна колумбіту з родовища Івеленд (Норвегія), яка містить до 13 % WO3);
  • колумбіт залізистий (1. — відміна колумбіту, яка містить залізо; Fe: Mn = 3:1; 2. — танталіт);
  • колумбіт магніїстий (видозміна колумбіту з пегматитів родовища Кучі-Ляль (Памір), яка містить до 9 % MgO);
  • колумбіт марганцевистий (відміна колумбіту, яка містить до 16,25 % MnO);
  • колумбіт марганцевисто-танталистий (колумбіт, у якого MnO: FeO = 5:1 і Nb2O5:Ta2O5 = 1,5:1);
  • колумбіт скандіїстий (відміна колумбіту з гранітних пегматитів Перасейнатокі-Алавус (Фінляндія), яка містить до 0,9 % Sc2O3);
  • колумбіт танталисто-титанистий (колумбіт, у якого Nb: Ti: Ta = 1,05:0,57:0,35);
  • колумбіт-танталіт (колумбо-танталіт);
  • колумбіт урановий (відміна колумбіту, яка містить до 0,5 % U);
  • колумбо-танталіт (складний оксид танталу і ніобію ланцюжкової будови, (Fe, Mn)(Nb, Ta)2O6).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Griffith, William P.; Morris, Peter J.T. (22 вересня 2003). Charles Hatchett FRS (1765–1847), Chemist and Discoverer of Niobium (PDF). Notes and Records of the Royal Society of London. London: The Royal Society Publishing. 57 (3): 359. doi:10.1098/rsnr.2003.0216. S2CID 144857368. Процитовано 12 лютого 2015. ... In 1800–01, while he was arranging some minerals at the British Museum in Bloomsbury, he became particularly interested in a specimen which was described in Sir Hans Sloane’s catalogue of the ‘Metalls’, no. 2029 from his collection, as ‘a very heavy black stone with golden streaks ... from Nautneague. From Mr. Winthrop’ ... The donor was probably John Winthrop (1681–1747), a great-grandson of the founder of Massachusetts Bay colony. When Winthrop was elected FRS in 1734 he gave Sir Hans Sloane, then President of the Society, a collection of about 600 minerals. ...'
  2. ↑ Jameson, Robert (1805). System of Mineralogy, Vol. II. Edinburgh: Bell and Bradfute (et al.). с. 582. Процитовано 15 лютого 2015. ... Mr Hatchett found it to contain a metal, which, from its properties, could not be referred to any hitherto known; hence he was of opinion that it should be considered as a new genus, to which he gave the name Columbium, in honour of the discoverer of America. ...'

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колумбіт&oldid=38246556