Ніновичі (пол. Nienowice) — давнє українське село в Польщі, у гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 679 осіб (2011[1]).

Село
Ніновичі
пол. Nienowice


Координати 49°55′ пн. ш. 22°55′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.917° сх. д. / 49.917; 22.917Координати: 49°55′ пн. ш. 22°55′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.917° сх. д. / 49.917; 22.917

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Радимно
Населення 679 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-550
Автомобільний код RJA
SIMC 0609764
GeoNames 763907
Ніновичі. Карта розташування: Польща
Ніновичі
Ніновичі
Ніновичі (Польща)
Ніновичі. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Ніновичі
Ніновичі
Ніновичі (Підкарпатське воєводство)

РозташуванняРедагувати

Лежить на берегах річки Вишня — правої притоки Сяну, при міжнародній трасі E40.

ІсторіяРедагувати

У 1340—1772 рр. село входило до Перемишльської землі Руське воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село нараховувало 1360 греко-католиків, 39 римо-католиків і 62 юдеї, місцева греко-католицька парафія належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 1940 жителів було 1750 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 120 поляків, 30 євреїв і 10 німців[2], місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

З початком Другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до Любачівського повіту[3]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків до Червоної армії. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. За три роки німецької окупації вивезені євреї. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти знову насильно мобілізували чоловіків.

У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (992 особи — 233 родини)[4].

Решта в 1947 р. під час Операції Вісла Військом польським були депортовані[5] на понімецькі землі. В хати виселених українців поселені поляки.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 347 86 233 28
Жінки 332 68 207 57
Разом 679 154 440 85

ЦеркваРедагувати

Перша дерев'яна церква Введення Пр. Богородиці в селі збудована в 1688 р., згоріла під час Першої світової війни. В 1915 р. була розбудована дерев'яна придорожня каплиця Введення Пр. Богородиці. Після заборони греко-католицької церкви храм переданий Польській православній церкві.

СучасністьРедагувати

У 1998 р. в селі пущена в дію гідроелектростанція потужністю 250 квт. на річці Вишня.

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніновичі

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  4. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ПосиланняРедагувати