Вікіпедія

Антонова Ніна Василівна

радянська і українська кіноакторка
(Перенаправлено з Ніна Антонова)

Ніна Василівна Антонова (нар. 2 грудня 1935, Бакали, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР) — радянська і українська актриса. Заслужена артистка УРСР (1980). Народна артистка України (2021).

Ні́на Васи́лівна Анто́нова
рос. Нина Васильевна Антонова
Дата народження 2 грудня 1935(1935-12-02) (88 років)
Місце народження Бакали, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Професія кіноакторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1958)
Роки активності з 1958 — тепер. час
Член у НСКУ
Чоловік Буковський Анатолій Сергійович
Діти Буковський Сергій Анатолійович
IMDb ID 0031467
Гран-прі «Золотий Дюк
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антонова.

Біографія ред.

Ніна Василівна Антонова народилася 2 грудня 1935 в селі Бакали, Башкирська АРСР. Її батько був режисером, мати працювала на м'ясопереробному заводі. У 1941 року після початку Німецько-радянської війни сім'я переїхала до Москви.

У 1958 році Ніна Антонова закінчила Театральне училище ім. Б. Щукіна і в тому ж році дебютувала в кіно роллю піонервожатої Натки в дитячому фільмі Мечислави Маевської «Військова таємниця», знятому на Ялтинській кіностудії. Далі її було запрошено на невеличку роль у фільмі Олександра Довженка «Поема про море», який знімала вже Юлія Солнцева.

У 1958—1963 роках була акторкою кіностудії «Ленфільм», потім переїхала до Києва, ставши з 1963-го акторкою кіностудії імені О. Довженка. Багато років Ніна Антонова знімалася у фільмах свого чоловіка, режисера Анатолія Буковського. Найважливішої у творчій біографії акторки стала головна роль у багатосерійному телевізійному фільмі «Варчина земля», що вийшов на екрани в 1969 році. Фільм Анатолія Буковського був присвячений молоді, проблемам вибору професії і місця в житті. Героїня Антонової, Варя Кравець, після закінчення школи залишається в рідному колгоспі. Тут їй доведеться зустріти перше кохання, перенести втрату коханого, здолати кризу.

Ще однією помітною роботою Ніни Антонової в кіно стала головна роль у пригодницькому фільмі Анатолія Буковського «Провал операції „Велика ведмедиця“». Акторка зіграла сільську вчительку Марію Шевчук, що допомагає в післявоєнні роки викрити банду Рена, що орудує на території Західної України.

Ніна Антонова знімалася в усіх стрічках чоловіка: «Сумка, повна сердець» (Луїза Калашникова), «Бур'ян» (Христя Мотузка), «Лада з країни берендеїв» (принцеса Магот), «Тут нам жити» (Катерина Богорад), «Небо-земля-небо» (Галина Раменська), «Підпільний обком діє» (Марія), «Візит в Ковалівку» (Ірина Стрельникова), «Володьчине життя» (Катерина Плесова), «Повернення» (Рогачова) та в останньому фільмі А. Буковського — гостросюжетному детективі «Особиста зброя», де вона зіграла роль Розинської. Знімалася також у Леонід Бикова («Ати-бати, йшли солдати...») Анатолія Матешка («Зелений вогонь кози»), Михайла Бєлікова («Розпад») та інших українських режисерів.

В останні роки Ніни Антонова активно знімається в телесеріалах («Територія краси», «Здрастуй, мамо», «Нюхач» та багато ін.).

У 2016 році син Ніни Антонової та Анатолія Буковського Сергій Буковський зняв про акторку документальний фільм «Головна роль», який був відзначений українською національною кінопремією «Золота дзиґа» 2017 року у категорії «Найкращий документальний фільм»[1]. У липні 2017 року фільм було включено до програм національного та конкурсу європейських документальних фільмів на 8-му Одеському міжнародному кінофестивалі[2][3]. У травні 2018-го актрису Ніну Антонову, звукорежисера Ігоря Барбу та кінооператора Анатолія Химича за фільм «Головна роль» нагороджено Мистецькою премією «Київ» ім. Івана Миколайчука[4].

Фільмографія ред.

Нагороди та номінації ред.

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Національна премія кінокритиків «Кіноколо» 2023 Найкраща акторка Степне Номінація
Телетріумф 2018 Акторка телевізійного фільму/серілу Маестро Номінація
Мистецька премія «Київ» 2018 Премія «Київ» їм. Івана Миколайчука Н/Д Перемога
Одеський міжнародний кінофестиваль 2017 Золотий Дюк за найкращу акторську роботу в національному конкурсі Головна роль Перемога

Примітки ред.

  1. ↑ 20 квітня 2017. Оголошено переможців української кінопремії «Золота дзиґа». Детектор медіа. 20.04.2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 21.04.2017.
  2. ↑ Фестиваль'17 / Заявлені Міжнародна та Національна конкурсні програми [Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Одеського МКФ
  3. ↑ Одеський кінофестиваль оголосив програму та склад журі. Детектор медіа. 21.06.2017. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 24.06.2017.
  4. ↑ Видатним діячам столиці урочисто вручили мистецьку премію «Київ». Київська міськдержадміністрація. Офіційний Інтернет-портал. 23.05.2018. Архів оригіналу за 24.05.2018. Процитовано 24.05.2018.

Посилання ред.

  Зовнішні відеофайли
  Ніна Антонова в телепередачі «Життєві історії»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антонова_Ніна_Василівна&oldid=42367666