Відкрити головне меню

Німецька Нова Гвінея

Deutsch-Neuguinea
Німецька Нова Гвінея
1884 – 1914
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Папуа Нової Гвінеї
Столиця 1885-1891: Фіншхафен; 1891–1899: Фрідріх-Вільгельм-Хафен; 1899–1910: Хербертсхее; 1910–1914: Рабаул
Форма правління монархія
Кайзер 1884–1888: Кайзер Вільгельм I; 1888: Кайзер Фрідріх III; 1888–1899: Кайзер Вільгельм II
Історія
 - Засновано 1884
 - Ліквідовано 1914
Населення
 -  бл, 600 000 аборигенів 

бл, 400 німців осіб

Валюта 1885–1911: Новогвінейська марка, з 1911: Рейхсмарка

Німецька Нова Гвінея (нім. Deutsch-Neuguinea) — колонія Німеччини у 18841915 роках. Площа суші — 242 476 км². Включала такі території у Тихому океані:

Зміст

ІсторіяРедагувати

Рання німецька Південна Тихоокеанська присутністьРедагувати

Першими німцями у Південному Тихому Океані ймовірно були моряки з суден компанії Dutch East India Company під час першої подорожі Абеля Тасмана [1]

Згодом відома компанія Ганзейський союз стала першою німецькою компанією, яка розмістила свої представництва у Самоа з 1857, завдяки яким, а також торговельній мережі, розгорнутій у південній частині Тихого океану, відбувався наплив німецьких поселенців до цих регіонів. У 1877 інша Гамбурзька фірма, "Хернсхайм і Робертсон", створила німецьку громаду на Острові Матупі, звідки провадила торгові стосунки з Новою Британією, Каролінськими островами та Маршалловими островами. До завершення 1875 один з німецьких торговців повідомив: "З німецькою торгівлею та німецькими суднами можна стикнутись усюди, майже в усіх країнах". [2]

Німецька колоніальна політика часів БісмаркаРедагувати

Наприкінці 1870-их та на початку 1880-их активна меншість Рейхстагу організувала різноманітні колоніальні товариства на всій території Німеччини, з метою переконати Канцлера Отто фон Бісмарка упровадити колоніальну політику.

24 квітня 1884, Бісмарк змістив акценти у політиці Німеччини, перемістивши торгові інтереси країни у Тихому океані на визначне місце.

 
Військові новобранці під час тренування у Німецькій Новій Гвінеї

German New Guinea CompanyРедагувати

 
Німецька колонія Нової Гвінеї, 1884-1919

Після повернення на батьківщину зі своєї Тихоокеанської експедиції 1879-1882 Отто Фінш приєднався до нечисленної, неофіційної групи, зацікавленої у німецькому колоніальному розширенні до Південних Морів на чолі з банкіром Адольфом фон Ханземаном. Фінш спонукав їх до заснування колонії на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї та Архіпелагу Бісмарка, навіть якщо це буде пов’язано з великими фінансовими витратами. [3]

3 листопада 1884 під протекцією компанії German New Guinea Company (New Guinea Company) на Землі Кайзера Вільгельма та на німецьких Соломонових островах було встановлено німецький прапор.

Імперський німецький ПротекторатРедагувати

1899 року німецький уряд погодився заплатити Іспанії 25 000 000 песет за Каролінські острови і Маріанські острови (виключаючи Гуам, яким ті поступились США попереднього року). Ці острови стали протекторатом та керувались з німецької Нової Гвінеї. [4] Маршаллові острови було долучено у 1906.

Перша світова війнаРедагувати

Після спалаху Першої світової війни австралійські війська захопили острів Кайзера Вільгельма та сусідні острови у 1914, у той час як Японія зайняла більшість з решти німецьких володінь у Тихому океані. Єдина істотна битва відбулась 11 вересня 1914 поблизу острова Нова Британія[5]. Австралійці втратили шістьох осіб, ще чотирьох було поранено — перші австралійські воєнні жертви Першої світової війни. Німецька сторона зазнала значніших втрат (загалом: 31 особа загинула, одинадцять – було поранено). 24 вересня всі німецькі сили в колонії склали зброю[6].

Після Версальського мирного договору 1919 Німеччина втратила всю свою колоніальну власність, включаючи Німецьку Нову Гвінею. Остання увійшла до складу Території Нова Гвінея, а потім стала частиною сучасної Папуа Нової Гвінеї.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати