Відкрити головне меню

Нік Нолті (англ. Nick Nolte; 8 лютого 1941(19410208), Омаха, США) — американський актор, триразовий номінант на премію «Оскар» (1992, 1999, 2012), номінант на премію «Еммі» (1977), лауреат премії «Золотий глобус» (1992).

Нік Нолті
Nick Nolte
Зображення
Ім'я при народженні Ніколас Кінґ Нолті
Дата народження 8 лютого 1941(1941-02-08) (78 років)
Місце народження Омаха, штат Небраска, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Westside High Schoold, Omaha Benson High School Magnetd, коледж Пасадениd, Університет штату Аризона, Eastern Arizona Colleged, Phoenix Colleged і Акторська студія Стелли Адлерd
Професія актор
Кар'єра 1973 — нині
Нагороди «Золотий глобус» (1992)
IMDb ID 0000560
Нік Нолті у Вікісховищі?

Найбільш помітні фільми за участю Ніка Нолті — «Безодня» (1977), «48 годин» (1982), «Нью-Йоркські історії» (1989), «Мис страху» (1991), «Володар припливів» (1991), «Олія Лоренцо» (1992), «Тонка червона лінія» (1998), «Халк» (2003), «Готель «Руанда»» (2004), «Париже, я люблю тебе» (2006), «Мирний воїн» (2006), «Грім у тропіках» (2008) і"Воїн" (2011).

БіографіяРедагувати

Нік Нолті (уроджений Ніколас Кінг Нолті) народився 8 лютого 1941 року в Омасі, штат Небраска, у сім'ї Гелен Кінґ, власниці супермаркету, і її чоловіка Френкліна Артура Нолті, колишнього футболіста[1]. Дідусь Ніка по батькові мав німецьке коріння[2]. Разом із Ніком росла також старша сестра Ненсі, у подальшому вона працювала у Міжнародному русі Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

Нолті закінчив Вестсайдську середню школу[en] в Омасі, де грав у місцевій футбольній команді. Під час навчання в коледжі Пасадена Сіті[en], який він закінчив 1965 року, Нолті працював у пивоварній компанії Falstaff Brewing Corporation[en]. Пройшовши акторські курси в декількох академіях, Нолті працював у невеликих театрах.

Дебют Нолті у великому кіно відбувся 1973 року, з виходом на екрани пригодницького бойовика Джеймса Вільяма Гуерчіо[en] «Хлопці в синій формі[en]», де актор виконав епізодичну роль молодого хіпі. 1977 року Нолті номінувався на премії «Золотий глобус» та «Еммі» за роль Тома Йордаше у міні-серіалі «Багач, бідняк[en]». Роль, яка прославила його на весь світ — сержант Джек Кейтс у трилері Волтера Гілла «48 годин» (1982), де його партнером був Едді Мерфі.

Актор став володарем «Золотого глобуса» 1992 року за перевтілення у невдаху Тома Вінга у мелодрамі Барбри Стрейзанд «Повелитель припливів»[3]. За цю ж роль Нолті вперше номінувався на премію «Оскар», але на церемонії вручення програв Ентоні Гопкінсу[4]. Пізніше Нолті ще двічі висувався на «Оскар»: 1998 року за роль Вейда Вайтхауса у драмі «Скорбота» і 2012 року за роль Педді Конлон у спортивній драмі"Воїн".

Приватне життяРедагувати

Нік Нолті був одружений тричі: із Шейлі Пейдж (1966–1970), Шерін Гаддад (1978–1983) і з Ребекою Лінгер (1984–1994; є син Броулі). Крім того, Нолті мав романтичні стосунки з актрисами Деброю Вінгер та Віккі Льюїс[en][5]. 3 жовтня 2007 року цивільна дружина Нолті, Клайт Лейн, народила йому дівчинку Софі Лейн Нолті[6]. Актор і його сім'я живуть у місті Малібу, штат Каліфорнія.

Довгі роки Нолті страждав на алкоголізм, актора навіть заарештовували за водіння у стані сп'яніння[7]. 2008 року Нолті заявив, що повністю вилікувався від цієї згубної звички[8].

За власним визнанням Нолті любить спілкуватися з кришнаїтами[9]. Особливо йому подобається брати участь у крішнаїтських співах і танцях[9][10]. Нолті регулярно проводить у себе вдома крішнаїтські богослужіння та відвідує храми крішнаїтів у Каліфорнії[10][9]. Нолті стверджує, що у 1960-і роки особисто зустрічався із засновником Міжнародного товариства свідомості Крішни Бгактіведантою Свамі Прабхупадом (1896–1977)[11].

ФільмографіяРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1973 ф Хлопці в синій формі Electra Glide in Blue хіпі
1973 с Грифф Griff Біллі Рендольф
1973 с Гармата Cannon Рон Джонсон
1974 с Вулиці Сан-Франциско The Streets of San Francisco капітан Алан Мелдер
1974 с Швидка! Emergency! Фред
1974 с Тома Toma Воллі
1974 тф Зима вбиває Winter Kill Дейв Майклс
1974 тф Хлопець з Каліфорнії The California Kid Базз Стеффорд
1974 тф Смертний вирок Death Sentence Джон Гілі
19741975 с Барнабі Джонс Barnaby Jones Марк Рейні/Пол Беррінгер
1975 ф Повернення в округ Мейсон Return to Macon County Бо Холлінгер
1976 с багач, бідняк Rich Man, Poor Man Том Йордаше
1977 ф Безодня The Deep Девід Сандерс
1978 ф Хто зупинить дощ? Who'll Stop the Rain Рей Хікс
1980 ф Биття серця Heart Beat Ніл Кессіді
1982 ф Каннером Роу Cannery Row Док
1982 ф 48 годин 48 Hrs. сержант Джек Кейтс
1983 ф Під вогнем Under Fire Рассел Прайс
1984 ф Грейс Квіглі Grace Quigley Сеймур Флінт
1984 ф Вчителі Teachers Алекс Джурел
1986 ф Без копійки в Беверлі Гіллз Down and Out in Beverly Hills Джеррі Баскін
1987 ф Всі запобіжні заходи Extreme Prejudice Джек Бентін
1987 ф Бур'яни Weeds Лі Амстеттер
1989 ф Три втікача Three Fugitives Лукас
1989 ф Прощання з королем Farewell to the King Лиройда
1989 ф Нью-йоркські історії New York Stories Лайонел Добі
1990 ф Кожний перемагає Everybody Wins Том О'Тул
1990 ф Запитання та відповіді Q & A капітан Майкл Бреннан
1990 ф Інші 48 годин Another 48 Hrs. Джек Кейтс
1991 ф Мис страху Cape Fear Сем Боуден
1991 ф Повелитель припливів The Prince of Tides Том Уінг
1992 ф Олія Лоренцо Lorenzo's Oil червня Одоні
1994 ф Я згоден на всі I'll Do Anything Метт Гоббс
1994 ф Азартна гра Blue Chips Піт Белл
1994 ф Я люблю неприємності I Love Trouble Пітер Брекетт
1995 ф Джефферсон у Парижі Jefferson in Paris Томас Джефферсон
1996 ф Скала Малголланд Mulholland Falls Макс Гувер
1996 ф Мати Темрява Mother Night Говард Кемпбелл
1997 ф Нічне чергування Nightwatch інспектор Томас Крей
1997 ф На заході Afterglow Лаккі Менн
1997 ф Поворот U Turn Джейк Маккенна
1998 ф Скорбота Affliction Вейд Вайтхаус
1998 ф Тонка червона лінія The Thin Red Line лейтенант-полковник Гордон Толл
1999 ф Сніданок для чемпіонів Breakfast of Champions Гаррі Ле Сабрі
1999 ф Симпатико Simpatico Вінсент Вебб
2000 ф Золота чаша The Golden Bowl Адам Вервер
2000 ф Тріксі Trixie сенатор Драммонд Евері
2002 ф Розслідуючи секс Investigating Sex Фальдо
2002 ф Хороший злодій The Good Thief Боб Монтагнет
2003 ф Халк Hulk Девід Беннер/Поглинач
2004 ф Прекрасна країна The Beautiful Country Стів
2004 ф Прибирання Clean Альбрехт Гаузер
2004 ф Готель «Руанда» Hotel Rwanda полковник Олівер
2005 ф Невервос Neverwas Т. Л. Пірсон
2006 мф Лісова братва Over the Hedge Вінсент; озвучание
2006 ф Париже, я люблю тебе Paris, je t'aime Вінсент
2006 ф Мирний воїн Peaceful Warrior Сократ
2006 ф Кілька днів у вересні Quelques jours en septembre Елліотт
2008 ф Таємниці Пітсбурга The Mysteries of Pittsburgh Джо Бехштейн
2008 ф Спайдервіка Хроніки The Spiderwick Chronicles Мулгарат
2008 ф Грім у тропіках Tropic Thunder Джон «Чотирилисник» Тейбек
2010 ф Кішки проти собак: Помста Кітті Галор Cats & Dogs: The Revenge of Kitty Galore Бутч; озвучування
2010 ф Загублена Аркадія Arcadia lost Бенерджі
2011 ф Артур. Ідеальний мільйонер Arthur Берт Джонсон
2011 ф Зоонаглядач Zookeeper горила Берні; озвучування
2011 ф Воїн Warrior Педді Конлон
20112012 с Удача Luck Волтер Сміт/Старець
2013 ф Мисливці на гангстерів The Gangster Squad Білл Паркер
2013 ф Паркер Parker Герлі
2013 ф Нова спроба Кейт МакКолл The Trials of Cate McCall Bridges
2015 ф Прогулянка по лісах A Walk in the Woods Stephen Katz
2018 ф Падре The Padre Немес

Нагороди та номінаціїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Nick Nolte Biography (1941?-) (en). FilmReference. Процитовано 2012-1-25. 
  2. Сьюзи Маккензи (1 марта 2003). To the brink and back (en). The Guardian. Процитовано 2012-1-25. 
  3. The 49th Annual Golden Globe Awards (1992) (en). Hollywood Foreign Press Association. Архів оригіналу за 2010-10-07. Процитовано 2012-1-25. 
  4. The 64th Academy Awards (1992) Nominees and Winners (en). The Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Процитовано 2012-1-25. 
  5. Debra Winger and Nick Nolte (en). WhoDatedWho. Процитовано 2012-1-25. 
  6. Стивен М. Сильверман (9 октября 2007). Nick Nolte and His Girlfriend Welcome a Baby Girl (en). People. Процитовано 2012-1-25. 
  7. Nick Nolte Charged With DUI (en). CBSNews. Процитовано 2012-1-25. 
  8. Nick Nolte beats alcoholism with the help of Hare Krishna cult (en). Celebitchy. 2 мая 2008. Процитовано 2012-1-25. 
  9. а б в Angela Dawson (2013-04-01). In the 'Company' of Nick Nolte. Examiner.com (en). Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-07-02. 
  10. а б Sheila Roberts (2013). Nick Nolte Talks THE COMPANY YOU KEEP, His Thoughts on the Weather Underground, and Taking LSD in the Desert. Collider.com (en). Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-07-02. 
  11. Amos Barshad (2010-01-11). Nick Nolte on His Regrets, Avatar, the Oscars, Hunter Thompson, War, Socks, Mel Gibson — and More!. Vulture (en). Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2013-07-02. 

ПосиланняРедагувати