Відкрити головне меню

Ніколя де Невілль де Віллеруа (*Nicolas de Neufville de Villeroy, 14 жовтня 1598 —†28 листопада 1685) — французький військовий та державний діяч, маршал та пер Франції.

Ніколя де Невілль де Віллеруа
фр. Nicolas de Neufville de Villeroy
Nicolas V de Neufville de Villeroy.jpg
Народився 14 жовтня 1598(1598-10-14)
невідомо або Париж, Королівство Франція
Помер 28 листопада 1685(1685-11-28) (87 років)
невідомо або Париж, Королівство Франція
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність політик, військовий очільник
Титул герцог, маркіз Аленкур, маркіз де Маньї
Посада Воєнний міністр Франції[d]
Військове звання маршал
Конфесія католицтво
Рід Віллеруа
Батько Ніколя де Невілль де Віллеруа
Мати Жаклин де Арле де Сансі
У шлюбі з Мадлен де Бланшфор де Крекі
Діти 2 сини та 2 доньки
Нагороди
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив із знатної аристократичної родини. Виховував при дворі короля Генріха IV разом з майбутнім королем Людовиком XIII. У 1615 році стає губернатором Ліоне, а у 1616 головою Ліонського полку. У 1617 році одружився на представниці впливового роду Крекі.

Згодом служив під орудою свого родича головного маршал Франсуа де Бонна Ледіг'єра під час війни за Вальтеліну у 1625–1626 роках, у війні за мантуанський спадок у 1628–1631 роках. Згодом відзначився у війні з Іспанією. У 1646 році кардинал Мазаріні надав Віллеруа звання маршала. Тоді ж як військовий радник призначається до короля Людовика XIV.

У ході Фронди залишився вірним королеві Ганні Австрійській та кардиналові Мазаріні. За це у 1651 році стає герцогом, у 1661 році — кавалером ордена Святого Духа, у 1663 році — пером Франції. У 1661 році король призначає Віллеруа головою Королівської фінансової ради. на цій посаді він перебував до самої смерті у 1685 році.

РодинаРедагувати

Дружина — Мадлен де Бланшфор де Крекі

Діти:

  • Шарль (д/н—1645), маркіз Аленкур
  • Франсуа (1644–1730), 2-й герцог Віллеруа
  • Франсуаза (д/н—1701)
  • Катерина (1639–1707)

ДжерелаРедагувати

  • Вильруа, французский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.