Ніколя Шарль Серенж
Ніколя Шарль Серенж (фр. Nicolas Charles Seringe 1776–1858) — французький ботанік і лікар.
| Ніколя Шарль Серенж | |
|---|---|
| фр. Nicolas Charles Seringe | |
| Народився |
2 грудня 1776[1] Лонжюмо, Франція[2][1] |
| Помер |
29 вересня 1858[3] (81 рік) 3rd arrondissement of Lyond, Ліон[2][1][3] |
| Поховання | цвинтар Луассаd[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | ботанік, хірург |
| Заклад | Ліонський університет |
| Членство |
Ліонська академія наук, красного письменства і мистецтвd (1858)[1] Туринська академія наук[2] Q113751801? Société de physique et d'histoire naturelle de Genèved |
| Нагороди |
 |
 Ніколя Шарль Серенж у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Ser.».
Список таких таксонів на сайті IPNI Персональна сторінка на сайті IPNI
| ||
Біографія ред.
Ніколя Шарль Серенж народився 3 грудня 1776 року в комуні Лонжюмо департаменту Есон. Навчався медицини в Паризькому університеті, з 1796 по 1801 працював військовим лікарем у французькій армії. З 1801 року Серенж викладав французьку мову в Бернському університеті. У 1820 році він переїхав до Женеви, де й далі викладав. У 1830 році Ніколя Шарль призначений директором Ліонського ботанічного саду і професором ботаніки Університету Клода Бернара в Ліоні, де він працював до своєї смерті. У 1855 році став кавалером ордена Почесного легіону. Шарль Ніколя Серенж помер 29 вересня (за іншими даними — 29 грудня) 1858 року .
Основний гербарій Н. Ш. Серенжа зберігається в Університеті Клода Бернара в Ліоні (LY). Деякі типові зразки є в Женевському ботанічному саду (G).
Деякі наукові роботи ред.
- Seringe, NC (1815). Essai d'use monographie des Saules de la Suisse . 100 p.
- Seringe, NC (1818—1831). Mélanges botaniques. 2 vols.
- Seringe, NC (1830—1832). Bulletin botanique. 348 p.
- Seringe, NC; Guillard, JCA (1835). Essai des formules botaniques. 128 p.
- Seringe, NC (1841). Éléments de botanique. 268 p.
- Seringe, NC (1845—1849). Flore des jardins. 3 vols.
- Seringe, NC (1847). Flore et pomone lyonnaises. 102 p.
- Seringe, NC (1851). Flore du pharmacien. 743 p.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. — ISBN 978-2-9559433-0-4
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б свідоцтво про смерть
|
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |