Ніколь Брадтке
Ніколь Брадтке (англ. Nicole Bradtke; до шлюбу Провіс, англ. Provis, 22 вересня 1969, Мельбурн) — австралійська професійна тенісистка і тренерка. Дворазова переможниця турнірів Великого шолома в змішаному парному розряді (з Марком Вудфордом), переможниця 12 турнірів WTA в одиночному і парному розряді, бронзова призерка Олімпіади 1992 року в жіночому парному розряді.
Ніколь Брандтке | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянство | Австралія | ||||||||
Дата народження | 22 вересня 1969 (55 років) | ||||||||
Місце народження | Мельбурн | ||||||||
Зріст | 176 см[1] | ||||||||
Вага | 61 кг[1] | ||||||||
Початок кар'єри | 1985 | ||||||||
Завершення кар'єри | 1997 | ||||||||
Робоча рука | права | ||||||||
Призові, USD | 1 283 966 | ||||||||
Одиночний розряд | |||||||||
Матчів в/п | 243—191 | ||||||||
Титулів | 3 WTA, 4 ITF | ||||||||
Найвища позиція | 24 (24 травня 1993) | ||||||||
Мейджори | |||||||||
Австралія | 4к (1989, 1993) | ||||||||
Ролан Гаррос | ПФ (1988) | ||||||||
Вімблдон | 4к (1995) | ||||||||
США | 3к (1987) | ||||||||
Парний розряд | |||||||||
Матчів в/п | 222—164 | ||||||||
Титулів | 9 WTA | ||||||||
Найвища позиція | 11 (5 квітня 1992) | ||||||||
Мейджори | |||||||||
Австралія | 3к (1992, 1996) | ||||||||
Ролан Гаррос | ПФ (1988, 1990) | ||||||||
Вімблдон | ПФ (1989) | ||||||||
США | ПФ (1989) | ||||||||
Інші парні турніри | |||||||||
Мікст | |||||||||
Австралія | П (1992) | ||||||||
Ролан Гаррос | Ф (1990) | ||||||||
Вімблдон | Ф (1987) | ||||||||
США | П (1992) | ||||||||
Востаннє картку оновлено: тенісистка завершила виступи
|
На відміну від багатьох австралійських тенісистів, Ніколь Брадтке успішно виступала на ґрунтових кортах. Вона пояснює цей факт тим, що в Мельбурні в дитинстві грала на штучному покритті, що нагадує ґрунтове, і навчилася правильно пересуватися[2].
Життєпис
ред.Ніколь Провіс народилася в Мельбурні в 1969 році. Від 1994 року одружена з колишнім професійним баскетболістом Марком Брадтке, народила двох синів — Остіна та Дженсена. Сестра Наташа —у шлюбі з тенісистом Тоддом Вудбріджем.
Ігрова кар'єра Ніколь Брадтке завершилася на початку 1997 року. Після цього вона працює тренеркою і спортивною коментаторкою. Серед тенісисток, яких тренувала Брадтке, — бронзова медалістка Афінської Олімпіади Алісія Молік[3] і Саманта Стосур[4]. Вона також тренує збірну Австралії[en] на Кубку Федерації і володіє разом з чоловіком спортивним клубом у Мельбурні[2][5].
Ігрова кар'єра
ред.1985—1988
ред.Ніколь Провіс почала грати в теніс у сім років. Свої перші матчі в професійних турнірах вона провела в 1985 році, протягом сезону кілька разів побувавши в півфіналах турнірів ITF. Завершила сезон виходом у друге коло Відкритого чемпіонату Австралії після перемоги над суперницею з першої сотні; у другому колі, однак, її розгромила Мартіна Навратілова — на той момент перша ракетка світу. 1986 року Провіс стала фіналісткою Відкритого чемпіонату Франції серед дівчат[3], а наприкінці сезону завоювала в Сіднеї свій перший титул на турнірі ITF і там само вперше вийшла у фінал парного турніру.
У 1987 році Провіс стала переможницею Відкритого чемпіонату Австралії в парному розряді серед дівчат, а влітку несподівано вийшла в парі з Дарреном Кехіллом до фіналу Вімблдонського турніру в змішаному розряді. На шляху до фіналу несіяні австралійці перемогли спочатку десяту, а потім 13-ту пару турніру, але в підсумку поступилися титулом також несіяній парі з Великої Британії. На перший титул в турнірі Жіночої тенісної асоціації (WTA) Провіс довелося чекати ще майже рік: це сталося лише у травні 1988 року в Страсбурзі, де вона стала чемпіонкою в парі з Манон Боллеграф. Невдовзі після цього на Відкритому чемпіонаті Франції вона зробила справжню сенсацію, вийшовши в півфінал і в одиночному, і в жіночому парному розряді. Займаючи 53-тю сходинку в рейтингу, вона перемогла двох посіяних суперниць і програла у півфіналі 13-й ракетці світу Наташі Звєрєвій (причому могла виграти в третьому сеті, але не реалізувала матч-бол на подачі Звєрєвої[2]). У парному розряді вони з Елною Рейнах з ПАР також обіграли дві посіяні пари, а в півфіналі поступилися другій парі турніру Клаудії Коде-Кільш і Гелені Суковій. Наприкінці року Провіс вперше виступила за збірну Австралії[en] на Кубку Федерації, перемігши особистих суперниць з Ізраїлю та Італії[en] і програвши Сільвії Ганіці з ФРН[en].
1989—1992
ред.1989 року Провіс, посіяна під 16-м номером, програла в 1/8 фіналу Відкритого чемпіонату Австралії свіжоспеченій володарці Великого шолома Штеффі Граф, а пізніше дійшла з Рейнах до півфіналу турніру жіночих пар на Вімблдоні. Не будучи посіяними, вони перемогли на своєму шляху четверту і п'яту пари турніру; у чвертьфіналі Провіс взяла реванш у Граф, що виступала в парі з Габріелою Сабатіні, але в півфіналі на її шляху вдруге поспіль стала Звєрєва, цього разу з Ларисою Савченко. Після Вімблдону до кінця року Провіс і Рейнах зіграли ще тільки на двох турнірах, але при цьому перемогли в Альбукерке (США) і вийшли в півфінал Відкритого чемпіонату США, знову перемігши дві посіяні пари, зокрема Звєрєву і Савченко. У 1990 році Провіс успішно підтвердила належність до світової тенісної еліти в парному розряді. Спочатку вони з Рейнах виграли турнір WTA I категорії у Берліні (після перемог над обома першими посіяними парами) та турнір у Страсбурзі. Після цього на Відкритому чемпіонаті Франції Провіс дійшла з Рейнах до четвертого за кар'єру півфіналу турніру Великого шолома в жіночих парах, програвши лише першій парі турніру (Сукова—Новотна), а зі співвітчизником Рейнах Дані Віссером — до другого за кар'єру фіналу в міксті; австралійці були посіяні другими і програли у фіналі четвертій парі — Аранчі Санчес і Хорхе Лосано. Додавши до інших успіхів вихід у чвертьфінал Відкритого чемпіонату США, Провіс і Рейнах забезпечили собі місце в підсумковому турнірі WTA-туру, але там у першому ж колі програли майбутнім переможницям турніру Кеті Джордан і Елізабет Смайлі.
1991 рік, на відміну від попередніх, не був відзначений для Провіс значними успіхами на турнірах Великого шолома: найкращим її результатом став вихід у чвертьфінал Відкритого чемпіонату США в міксті з Тоддом Вудбріджем. Однак у турнірах нижчого рангу вона виступала вдало, за травень і початок червня чотири рази потрапивши до фіналів у парному розряді. На двох турнірах I категорії, Відкритому чемпіонаті Італії і Відкритому чемпіонаті Німеччини, вони з Рейнах програли у фіналі, а два наступних турнірах, у Женеві і Бірмінгемі, Провіс виграла в парі з досвідченою Елізабет Смайлі. В одиночному розряді її двічі за сезон зупиняли перші ракетки світу — спочатку Граф на Відкритому чемпіонаті Австралії, а потім Моніка Селеш на Відкритому чемпіонаті Італії, — але наприкінці сезону їй вдалося взяти гору над восьмою ракеткою світу Кончитою Мартінес у Нашвіллі. У листопаді Ніколь другий рік поспіль взяла участь у підсумковому турнірі сезону, цього разу разом зі Смайлі, але, як і за рік тому, вибула з боротьби вже в першому колі.
На 1992 рік припадає низка найвищих досягнень у кар'єрі Провіс. На початку січня в Брисбені вона вперше виграла турнір WTA в одиночному розряді, а наприкінці місяця в парі з Марком Вудфордом перемогла на Відкритому чемпіонаті Австралії в міксті. У фіналі посіяні третіми Вудфорд і Провіс перемогли першу пару турніру Тодда Вудбріджа і Аранчу Санчес. У лютому в парі з Лорі Макніл Ніколь виграла турнір в Оклахома-Сіті, а з Джо Дьюрі дійшла до півфіналу супертурніру в Індіан-Веллсі, піднявшись станом на квітень до 11-го місця в рейтингу WTA серед тенісисток, які виступають у парному розряді. У липні на Кубку Федерації Провіс фактично самотужки вивела збірну Австралії в півфінал, здобувши по дві перемоги в матчах з командами Болгарії та Чехословаччини[en] і взявши вирішальне очко в поєдинку зі збірною Австрії. У цьому ж місяці на Олімпіаді в Барселоні Провіс, яка виступала в парі з Рейчел Макквіллан, перемогла у чвертьфіналі посіяних третіми Яну Новотну і Андрею Стрнадову, забезпечивши Австралії медалі жіночого парного турніру, оскільки матч за третє місце не проводився. У півфіналі австралійки програли посіяним першими Мартінес і Санчес і в підсумку здобули «бронзу». Через місяць на Відкритому чемпіонаті США Провіс і Вудфорд завоювали другий за сезон титул на турнірі Великого шолома в міксті; цього разу вони були посіяні шостими і перемогли у півфіналі та фіналі, відповідно, сьому і п'яту пари.
1993—1997
ред.У першій половині 1993 року Провіс досягла деяких успіхів в одиночному розряді: на Відкритому чемпіонаті Австралії вона дійшла до 1/8 фіналу після перемоги над Макніл, 12-ю ракеткою турніру. В Оклахома-сіті вона перемогла двох посіяних суперниць, у тому числі знову Макніл, посіяну під першим номером, і вийшла в півфінал. Вона дійшла до півфіналу також в Токіо (перемігши Пем Шрайвер), а в Куала-Лумпурі завоювала свій другий титул WTA в одиночному розряді. Після виходу у фінал одиночного турніру в Люцерні вона піднялася на 25-ту сходинку в одиночному рейтингу WTA. У липні зі збірною дісталась фіналу Кубка Федерації, вигравши свої зустрічі з чотирма суперницями поспіль, включаючи перемогу в першому колі над першою ракеткою світу Штеффі Граф. Але в фіналі австралійки не змогли протистояти команді Іспанії[ru], програвши з сухим рахунком. Невдовзі після цього, однак, Ніколь закінчила сезон — останнім турніром року став для неї Відкритий чемпіонат США, а в 1994 році виступала рідко, взявши участь лише в дев'яти турнірах, в парному розряді дійшовши до чвертьфіналу на Відкритих чемпіонатах Франції і США, а в одиночному розряді не показавши хорошої гри і втративши місце в першій сотні рейтингу. В цей рік Провіс одружилася з баскетболістом Марком Брадтке (в майбутньому гравцем НБА).
1995 року Провіс-Брадтке, яка виступала під прізвищем чоловіка, відновила активні виступи. Вже на початку лютого в Окленді вона виграла свій третій турнір WTA в одиночному розряді, перегравши по ходу чотирьох посіяних суперниць, в тому числі 16-ту ракетку світу Жулі Алар. У травні в Берліні перемогла Габріелу Сабатіні, на той момент сьому в світі, і повернулася в Топ-50 світового рейтингу, а в червні вийшла у фінал парного турніру в Бірмінгемі, а потім у четверте коло одиночного турніру на Вімблдоні. У 1996 році втретє за кар'єру виграла парний турнір у Страсбурзі. На Олімпіаді в Атланті Брадтке, однак, не вдалося повторити успіх чотирирічної давнини, і вона програла у першому ж колі як в одиночному розряді, так і в парі з Ренне Стаббс. На початку 1997 року, зазнавши травми плеча, яка означала операцію і шестимісячну перерву у виступах, вона вирішила завершити ігрову кар'єру в неповні 28 років[2].
На початку XXI століття Ніколь Брадтке виступає в змаганнях ветеранів; зокрема, у своїй віковій категорії дійшла до фіналу Відкритого чемпіонату Австралії 2004 у змішаному парному розряді.
Участь у фіналах турнірів Великого шолома за кар'єру (4)
ред.Змішаний парний розряд (4)
ред.Перемоги (2)
ред.Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|---|
1992 | Відкритий чемпіонат Австралії | Хард | Марк Вудфорд | Аранча Санчес Вікаріо |
6-3, 4-6, [11-9] |
1992 | Відкритий чемпіонат США | Хард | Марк Вудфорд | Гелена Сукова |
4-6, 6-3, 6-3 |
Поразки (2)
ред.Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|---|
1987 | Вімблдонський турнір | Трава | Даррен Кехілл | Джо Дьюрі |
7-610, 6-3 |
1990 | Відкритий чемпіонат Франції | Ґрунт | Дані Віссер | Аранча Санчес Вікаріо |
7-65, 7-68 |
Участь у фіналах турнірів WTA (17)
ред.Пояснення до таблиць |
---|
Великий шолом (0) |
Фінал WTA (0) |
I категорія (0+3) |
II категорія (0) |
III категорія (1+2) |
IV категорія (3+6) |
V категорія (0+2) |
Одиночний розряд (4)
ред.Перемоги (3)
ред.№ | Дата | Турнір | Покриття | Суперниця у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|---|
1. | 30 гру 1991 | Брисбен, Австралія | Хард | Рейчел Макквіллан | 6-3, 6-2 |
2. | 19 кві 1993 | Куала-Лумпур, Малайзія | Хард | Енн Гроссман | 6-3, 6-2 |
3. | 30 січня 1995 | Окленд, Нова Зеландія | Хард | Джинджер Хельгесон-Нільсен | 3-6, 6-2, 6-1 |
Поразка (1)
ред.№ | Дата | Турнір | Покриття | Суперниця у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|---|
1. | 17 травня 1993 | Люцерн, Швейцарія | Ґрунт | Ліндсі Девенпорт | 1-6, 6-4, 2-6 |
Парний розряд (13)
ред.Перемоги (9)
ред.№ | Дата | Турнір | Покриття | Партнерка | Суперниці у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|---|---|
1. | 16 тра 1988 | Страсбург, Франція | Ґрунт | Манон Боллеграф | Дженні Бірн |
6-3, 6-2 |
2. | 14 сер 1989 | Альбукерке, Нью-Мексико, США | Хард | Елна Рейнах | Раффаелла Реджі |
4-6, 6-4, 6-2 |
3. | 14 тра 1990 | Берлін, Німеччина | Ґрунт | Елна Рейнах | Гана Мандлікова |
6-2, 6-1 |
4. | 21 тра 1990 | Страсбург (2) | Ґрунт | Елна Рейнах | Кеті Джордан |
6-1, 6-4 |
5. | 20 тра 1991 | Женева, Швейцарія | Ґрунт | Елізабет Смайлі | Каті Каверзасіо |
6-1, 6-2 |
6. | 10 чер 1991 | Бірмінгем, Велика Британія | Трава | Елізабет Смайлі | Сенді Коллінз |
6-1, 6-2 |
7. | 17 лют 1992 | Оклахома-Сіті, США | Хард (i) | Лорі Макніл | Катріна Адамс |
3-6, 6-4, 7-66 |
8. | 11 січ 1993 | Мельбурн, Австралія | Хард | Наталі Тозья | Каммі Мак-Грегор |
1-6, 6-3, 6-3 |
9. | 20 тра 1996 | Страсбург (3) | Ґрунт | Басукі Яюк | Тамі Вітлінгер-Джонс |
5-7, 6-4, 6-4 |
Поразки (4)
ред.№ | Дата | Турнір | Покриття | Партнерка | Суперниці у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|---|---|
1. | 6 тра 1991 | Відкритий чемпіонат Італії, Рим | Ґрунт | Елна Рейнах | Дженніфер Капріаті |
5-7, 2-6 |
2. | 13 тра 1991 | Берлін, Німеччина | Ґрунт | Елна Рейнах | Наташа Звєрєва |
3-6, 3-6 |
3. | 30 гру 1991 | Брисбен, Австралія | Хард | Манон Боллеграф | Яна Новотна |
4-6, 3-6 |
4. | 12 чер 1995 | Бірмінгем, Велика Британія | Трава | Крістін Радфорд | Манон Боллеграф |
6-3, 4-6, 4-6 |
Участь у фіналах Кубка Федерації (0+1)
ред.- Поразка (1)
Рік | Місце | Команда | Суперниці у фіналі | Рахунок у фіналі |
---|---|---|---|---|
1993 | Франкфурт-на-Майні, Німеччина | Австралія Ніколь Провіс, Джаггард-Лей, Елізабет Смайлі, Ренне Стаббс |
Іспанія Кончіта Мартінес, Аранча Санчес-Вікаріо |
0-3 |
Примітки
ред.- ↑ а б в г Sports-Reference.com
- ↑ а б в г Catching Up With... Nicole Bradtke. WTA. 26 травня 2010. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ а б Ніколь Брадтке (Провіс) (недоступне посилання с 09-09-2013 (1041 день) — історія, копія) на сайті Федерації тенісу Австралії (англ.).
- ↑ Malone, Paul (25 січня 2007). Stosur signs Nicole Bradtke. Herald Sun. Процитовано 8 грудня 2011.
- ↑ Сайт клуба Moorabbin Indoor Sports [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
ред.- Ніколь Брадтке (Провіс) [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Федерації тенісу Австралії (англ.)