Відкрити головне меню

Степан Федорович Ніколенко (нар. 19 квітня 1941(19410419), Олександрія) — український художник, викладач. Почесний громадянин міста Олександрії (з 2008 року).

Степан Федорович Ніколенко
Степан Ніколенко.jpg
Народження 19 квітня 1941(1941-04-19) (78 років)
Олександрія Кіровоградської області, УРСР УРСР
Громадянство Україна Україна
Жанр портрет, натюрморт, пейзаж
Діяльність художник
Напрямок реалізм, імпресіонізм
Премії
Орден преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Степан Ніколенко на занятті, 10 березня 2015 року
 
Барельєф на фасаді Палацу культури «Світлопільський» авторства С. Ніколенка
 
Іконостас і розписи Свято-Покровського кафедрального собору Олександрії
 
Степан Ніколенко з дружиною Тетяною у краєзнавчому музеї Олександрії, 20 квітня 2016 року

Степан Ніколенко народився 19 квітня 1941 року в місті Олександрії Кіровоградської області, Україна у селянській родині. В родині крім нього було ще три сини. Його мати, Федосія Семенівна, була дуже вправною майстринею-вишивальницею. В дитинстві він відвідував гурток малювання при міському Палаці піонерів.

З 1948 року по 1958 рік — Степан Ніколенко навчався у місцевій середній школі № 6.

З 1959 року по 1960 рік — працював слюсарем Олександрійського авторемонтного заводу.

З 1960 року по 1963 рік — служба у Радянській армії.

У період з 1963 року по 1968 рік Степан Федорович Ніколенко навчався у Краснодарському педагогічному інституті за спеціальністю: «Викладач креслення й малювання».

Після отримання диплому в 1968 році, він залишився викладати в цьому вишу на кафедрі рисунка, де працював до 1972 року.

У 1972 році Степан Ніколенко повернувся з Краснодара до Олександрії та влаштувався викладачем в Олександрійське училище культури[1], де працював до 1973 року.

З 1973 року по 2012 рік — Степан Федорович Ніколенко викладав в Олександрійській дитячій художній школі, яку він створив і де був її директором з першого дня її існування.

З 2012 року працює викладачем в Олександрійському училищі культури.

У 2008 році Степану Федоровичу Ніколенко було присвоєно звання «Почесний громадянин Олександрії».

РодинаРедагувати

Одружений на Тетяні Сєміреченській (1946 р. н.), доньці Героя Радянського Союзу, воєнної льотчиці Антоніни Худякової. Має двох доньок. Старша, Катерина, мешкає у Франції, виховує сина Антона. Молодша, Антоніна, мешкає в Нижньовартовську.

ТворчістьРедагувати

Степан Ніколенко працює в жанрах портрету, натюрморту, пейзажу. Надає перевагу реалістичній манері. Працює в різноманітних техніках: живопис, графіка, скульптура, металопластика, геральдика.

Творче кредо художника: «Треба зображати оптимізм, радість, щоб люди вірили в добро, любили людей і світ».

Степан Ніколенко є автором декоративно-монументального панно на олександрійському Палаці культури «Світлопільський». Спільно з Олександром Охапкіним він виконав живописні панно, дерев'яні та металопластикові композиції для приміщення Олександрійської дитячої бібліотеки ім. Юрія Гагаріна, написав ікони та сюжетні композиції для Свято-Покровського кафедрального собору та церкви Святих Анастасії і Федора в Олександрії, ікони та сюжетні композиції для церкви Петра і Павла в Кропивницькому.

Також Ніколенко є автором герба й прапора Олександрії.

Роботи Степана Ніколенка знаходяться в Кіровоградському обласному художньому музеї, в Олександрійському краєзнавчому музеї, у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Німеччині, Франції, Англії, Алжиру, Венесуели, США.

19 квітня 2016 року Степан Ніколенко відзначив своє 75-річчя, а наступного дня – 20 квітня – в краєзнавчому музеї Олександрії відкрилася його персональна виставка, де були представлені 16 з 30 нових картин художника [2].

ВиставкиРедагувати

ВідзнакиРедагувати

  • «За заслуги перед містом» (2004)
  • «Олександрієць року» у номінації «Талант року» (2006)
  • «Почесний громадянин Олександрії» (2008)
  • Лауреат обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «Національна традиція» (2012)[3]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • рос. Информационно-развлекательный еженедельник «ГОРОДСКОЙ КУРЬЕР» за 2.11.2006 года. Статья «Таланты Александрии. Изображать оптимизм, чтобы люди верили в добро»
  • Газета Кіровоградської обласної Ради народних депутатів «Народне слово» за 7.11.2006 року. Стаття Лариси Здір «Щоб люди вірили в добро»
  • Міськрайонна громадсько-політична газета «Олександрійський тиждень» від 9.11.2006 року. Стаття В'ячеслава Чебишева рос. «Палитра жизни Степана Николенко»
  • рос. Информационно-развлекательный еженедельник «ГОРОДСКОЙ КУРЬЕР» за 5.05.2011 года. Статья «Персональная выставка Степана Николенко»

ПосиланняРедагувати