Відкрити головне меню

Ніко́ла Ноче́лла (італ. Nicola Nocella; 14 червня 1981, Терліцці, Італія) — італійський актор.

Нікола Ночелла
Народився 14 червня 1981(1981-06-14) (38 років)
Терліцці, Апулія, Італія
Громадянство Італія Італія
Діяльність актор
Роки діяльності 2005 — донині
IMDb nm2390366
Нагороди та премії
«Срібна стрічка» (2010, 2011)
«Золотий глобус» (2010)
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Фото Ніколи Ночелла

Зміст

БіографіяРедагувати

Нікола Ночелла народився 14 червня 1981 року в Терліцці, що в регіоні Апулія, Італія. Після закінчення навчання в науковому ліцеї працював на місцевих радіостанціях. З 2004 по 2006 рік він відвідував акторські курси в Експериментальному кіноцентрі в Римі, під час навчання в якому взяв участь у короткометражному фільмі «Природа: Консуело» (2015) режисера Карло Пізані[1]

У 2007 року Нікола Ночелла знявся в декількох італійських телевізійних рекламних роликах, у тому числі Fastweb і Land Rover[1], після чого почав зніматися на телебаченні та в ігровому кіно, дебютувавши на великому екрані у 2006 році роллю у фільмі «Що я тут роблю!» режисера Франческо Амато.

Нікола Ночелла став відомим у 2010 році завдяки ролі головного героя у фільмі «Найменший син» Пупі Аваті, за яку він отримав премію «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів як найкращий актор-дебютант.[1] Наступного року Ночелла був відзначений «Срібною стрічкою» як найкращий актор короткометражного фільму («італ. Omero bello di nonna», 2011).

У 2017 році Нікола Ночелла знявся в дебютному фільмі Андреа Маньяні «Ізі» спільного італо-українського виробництва, де зіграв головну роль Ісідоро (Ізі). За цю роль у 2018 році Ночелла був номінований як найкращий актор на італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло».[2][3]

ФільмографіяРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2006 ф Що я тут роблю! Ma che ci faccio qui! Бібітаро
2006 с Честь і повага L'onore e il rispetto
2008 ф Літо біля моря (епізод «Грав Монтекрісто») Un'estate al mare
2008 с Мій син і я — нові історії для комісара Вівальді Io e mio figlio — Nuove storie per il commissario Vivaldi Гуїдолін
2009 ф Маріє, йому не подобається їжа Maria, ihm schmeckt's nicht! Енцо Кардуччі
2010 ф Найменший син Il figlio più piccolo Бальдо
2010 ф Невидиме місто La città invisibile Ремо
2010 ф Двадцять сигарет 20 sigarette Чіко
2010 тф Собака на двох Un cane per due Спартак
2010 ф Какао Cacao Джанфіліппо
2012 ф Ітакер: Італійцям заборонено Itaker — Vietato agli italiani Гоффредо Спаліччі
2013 ф Нелегальна студія Studio illegale Тиціано Тирабосчі
2015 ф Невірні лайки Le frise ignoranti Франкіно
2015 ф Красивий тато Belli di papà Фердинандо
2015 ф Професор Кенерентоло Il professor Cenerentolo агент Ночелла
2016 ф Леонардо да Вінчі — міланський геній Leonardo da Vinci — Il genio a Milano Вінченцо Банделло
2016 с Мегі і Б'янка в Академії моди Maggie & Bianca Fashion Friends Record Agent
2016 ф Очікування та зміни Attesa e cambiamenti Кікка
2017 ф Gomorroide панотець Піо
2017 ф Дівчина моєї мрії La ragazza dei miei sogni клошар
2017 ф Ізі Easy — Un viaggio facile facile Ісідоро
2017 ф Стан сп'яніння Stato di ebbrezza Джильйо

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Ніколи Ночелла[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2010 Спеціальна срібна стрічка — Найкращий актор-дебютант Найменший син Нагорода
2011 Найкращий актор короткометражного фільму Omero bello di nonna Нагорода
Премія «Золотий глобус» (Італія)
2010 Найкращий актор-новачок Найменший син Нагорода
Премія «Золотий кубок»
2011 Найкращий комедійний актор Найменший син Номінація
2013 Нелегальна студія Нагорода
Фестиваль комедійних фільмів у Монте-Карло
2018 Приз журі найкращому акторові Ізі Нагорода
Премія «Давид ді Донателло»
2018 Найкращий актор Ізі Номінація

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Nicola Nocella на сайті MYmovies.it
  2. Vittoria Scarpa. Love and Bullets earns 15 David di Donatello nominations. Cineuropa (англ.). 14.02.2018. Процитовано 19.02.2018. 
  3. David di Donatello 2018, le nomination. Tutti i candidati al premio. Quotidiano.net (італ.). 15.02.2018. Процитовано 7.03.2018. 
  4. Нагороди та номінації Ніколи Ночелла на сайті IMDb (англ.)

ПосиланняРедагувати