Ніколае Татарану
Ніколае Татарану (рум. Nicolae Tătăranu; 3 жовтня 1890 — 13 березня 1953, Бухарест) — румунський військовий діяч, корпусний генерал. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Ніколае Татарану | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| рум. Nicolae Tătăranu | ||||||
| Народився |
3 жовтня 1890 Мейкенешть, Вранча, Румунія | |||||
| Помер |
13 травня 1953 (62 роки) Бухарест, Румунія | |||||
| Країна |
.svg){kind=small} Румунія | |||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||
| Знання мов | румунська | |||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||
| Військове звання | генерал-майор | |||||
| Нагороди |
| |||||
БіографіяРедагувати
В кнці 1920-х — на початку 1930-х років займав ряд вищих військово-дипломатичних посад: військовий аташе у Парижі (1928—1931), Брюсселі (1929—1931) та Мадриді (1930—1931). Потім — інструктор військової школи. В 1940—1941 роках — заступник начальника Генштабу румунської армії. В 1941 році призначений начальником штабу 4-ї румунської армії, але в тому ж році повернувся на попередню посаду. З 4 липня 1942 року — командир 20-ї дивізії, в 1943 році переведений у резерв. В 1943—1944 роках — командир гірського корпусу, в серпні 1944 року — 6-го корпусу, який діяв на радянсько-німецькому фронті у складі групи армій «Дон». 28 серпня 1944 року знову зарахований у резерв, а в 1945 році вийшов у відставку. Після закінчення війни заарештований і засуджений до тривалого тюремного ув'язнення. Помер у в'язниці.
НагородиРедагувати
- Командор ордена Зірки Румунії (8 червня 1940)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (14 листопада 1941)[1]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (17 грудня 1942)
ПриміткиРедагувати
- ↑ Tătăranu, Nicolae - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 5 липня 2019.
ЛітератураРедагувати
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.61-62 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2