Нікодемс Ранцанс
| Нікодемс Ранцанс | ||||
|---|---|---|---|---|
| латис. Nikodems Rancāns | ||||
 1920-1930-ті | ||||
| Народився | 15 вересня 1870 Miglinīkid, Nautrēni Parishd, Ludza Countyd, Вітебська губернія, Російська імперія  | |||
| Помер | 1933 Резекне, Латвія | |||
| Громадянство |  Латвія | |||
| Діяльність | священик, громадський діяч, педагог, літератор | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна семінарія (1896) і Санкт-Петербурзька духовна академія (1903) | |||
| Мова творів | латвійська | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
Нікодемс Ранцанс (латис. Nikodems Rancāns; 15 вересня 1870, Міглініекі, Зальмуйжська волость, Резіцький повіт, Вітебська губернія, Російська імперія — 1933, Резекне, Латвія) — священик, громадський діяч, педагог, літератор.
Біографія
ред.З 1920 по 1929 жив в Прейлі. З 1923 по 1929 директор Аглонській гімназії.
У 1924 присвоєно титул монсеньйора.
З 1928 по 1929 директор Новоаглонської гімназії. З 1929 — професор семінарії в Ризі.
Нагороди
ред.Книги
ред.- «Ceļojums pa Latgolu»
- «Kungs Tvardovskis»
- «Latvijas vēsture» (1-а частина була видана в Ризі, 2-а — в Даугавпілсі)
- «Ābece»
Посилання
ред.- Биография [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]