Нікельскуттерудит
Нікельскуттерудит (раніше — хлоантит) — мінерал. Ізоструктурна відміна скуттерудиту острівної будови з дефіцитом арсену.
| Нікельскуттерудит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2007 s.p. |
| Абревіатура | Nskt[3] |
| Хімічна формула | (Ni,Co,Fe)As₃[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EC.05[5] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
нікель[6], Скуттерудит[6] |
| Типова місцевість | Schneeberg ore districtd[5] |
 Нікельскуттерудит у Вікісховищі | |
Попередня назва — від грецьк. «хлоантес» — який зеленіє, яскраво-зелений (J.F.A.Breithaupt, 1845).
Синоніми: колчедан білий нікелевий, колчедан арсеново-нікелевий, нікель арсенистий, нікель-скутерудит, штенгель-кобальт.
Опис ред.
Хімічна формула: (Ni, Co)As3-x. Містить (%): Ni — 28,13; As — 71,87. Домішки: Cu, Fe, Co, Ag, Pb. Сингонія кубічна. Дидодекаедричний вид. Кристали кубічні, рідше — кубооктаедричні. Утворює також олов'яно-білі зернисті щільні маси. Іноді — пластинчасті зростання. Спайність відсутня. Густина 6,4-6,8. Тв. 6,0-6,51. Риса сіро-чорна. Блиск металічний. Злом нерівний. Крихкий. Добрий провідник електрики. Непрозорий. Зустрічається у гідротермальних родовищах нікель-кобальтової та срібло-нікель-кобальтової формацій разом з іншими арсенідами кобальту, нікелю та заліза. Супутні мінерали: сафлорит, нікелін, прустит, барит, флюорит, кварц, сидерит, ґаленіт. Руда нікелю.
Розповсюдження ред.
Знахідки: Гессен, Шварцвальд, Саксонія (ФРН), Дофін (Франція), Бу-Аззер (Марокко), пров. Онтаріо (Канада).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ Burke E. A. J. Tidying up mineral names: an IMA-CNMNC scheme for suffixes, hyphens and diacritical marks // The Mineralogical Record — 2008. — Vol. 39. — P. 131–135. — ISSN 0026-4628
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б http://www.mindat.org/min-2897.html
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нікельскуттерудит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Нікельскуттерудит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.