Нікатор
| Нікатор | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_juvenile.jpg) Нікатор західний (Nicator chloris)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
 Мапа поширення роду | ||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Нікатор[1] (Nicator) — рід горобцеподібних птахів, єдиний у родині Nicatoridae. Включає 3 види.
Таксономія ред.
Таксономічні зв'язку роду тривалий час були незрозумілими. Спочатку рід був поміщений в родину сорокопудових. У 1920-х роках Джеймс Чапін вказав на подібності між нікаторами, бюльбюлевими і гладіаторовими. У 1943 році Жан Теодор Делякур помістив рід в родину бюльбюлевих. Сторрс Олсон стверджував, що найближчими родичами були гладіаторові, оскільки у нікатора відсутнє окостеніння ніздрів, виявлене у всіх інших бюльбюлевих.[2] Низка характеристик, в тому числі положення вій, гнізда і вокалізація, роблять рід унікальним, а молекулярне дослідження ДНК 2005 року показало, що його потрібно розглядати у складі монотипової родини Nicatoridae[3], як це роблять деякі видання, наприклад «Контрольний список птахів світу Клеменса» (The Clements Checklist of Birds of the World) 2010 року.[4].
Поширення ред.
Нікатори поширені в Субсахарській Африці. У західній частині ареал неперервний, у східній частині ареалу нікатори мають мозаїчне і фрагментарне поширення. Трапляються у різноманітних лісових та лісостепових біотопах.[5]
Опис ред.
Тіло завдовжки від 16 до 23 см. Самці значно важчі за самиць, наприклад, самці нікатора західного важать 48-67 г, тоді як самиці - 32-51 г. Нікатор жовтогорлий набагато легший, він важить всього 21-26 г. У нікаторів важкі закручені дзьоби. Оперення птахів на спині, хвості і крилах в основному оливкове, з жовтими плямами на крилах, а нижня частина тулуба білувата або світло-сіра.[5]
Види ред.
- Нікатор західний (Nicator chloris)
- Нікатор східний (Nicator gularis)
- Нікатор жовтогорлий (Nicator vireo)
Примітки ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Olson, Storrs (1989). Preliminary systematic notes on some Old World Passerines. Rivista Italiana di Ornitologia. 59 (3/4): 183–195.
- ↑ Beresford, P; Barker, FK; Ryan, PG; Crowe, TM (2005). African endemics span the tree of songbirds (Passeri): molecular systematics of several evolutionary 'enigmas'. Proc. R. Soc. B. 272 (1565): 849—858. doi:10.1098/rspb.2004.2997. PMC 1599865. PMID 15888418.
- ↑ Clements Checklist team (2009). Updates & Corrections - Dec 2009. The Clements Checklist of Birds of the World. Процитовано 16 січня 2010.
- ↑ а б Fishpool, Lincoln; Tobias, Joseph (2005). Family Pycnonotidae (Bulbuls). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (ред.). Handbook of the Birds of the World. Volume 10, Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 247–248. ISBN 84-87334-72-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |