Нідзьо Тамейо (*二条為世, 1250  —18 вересня 1338) — середньовічний японський державний діяч, поет періду Камакура.

Нідзьо Тамейо
яп. 二条為世
Народився 1250(1250)
Помер 18 вересня 1338
Громадянство
(підданство)
Японія
Національність японець
Діяльність поет
Рід Нідзьо
Батько Нідзьо Тамеудзі
Мати донька Асукаі Норісади

ЖиттєписРедагувати

Походив зі знатного роду Нідзьо, однієюї з гілок Північних Фудзівара. Старший син Нідзьо Тамеудзі, засновника поетичної школи Нідзьо, та доньки Асукаі Норісади. Народився 1250 року. Виховувався під орудою батька. Замолоду виявив хист до поезії.

У 1282 році розпочав службу при імператорському дворі, ставши прихильником Південної лінії імператорського дому. Найбільшого кар'єрного зростання досяг при імператорах саме з цієї гілки — Ґо-Нідзьо і Ґо-Дайґо, досягши зрештою старшого другого рангу й посади почесного страшого державного радника.

Після смерті батька у 1286 році очолив гурток Нідзьо. Його учнями стали поети Дзьобен, Йосіда Кенко, Тон'а, Кейун, що отримали призвісько «Чотири небесні королі ваки».

У 1308 року вступив в суперечку зі стриєчним братом Кьоґоку Тамекане щодо складання чергової імператорської антології. До цього долучилася політика, оскільки тамекане був прихильником Північної лінії, представником якої був правлячий імператор Ханадзоно. В результаті Нідзьо Тамейо втратив вплив при дворі. Але зберіг підтримку екс-імператора Ґо-Уда й відновив вплив за імператора Ґо-Дайго.

1329 року стає буддистським ченцем під ім'я Мьосаку. Помер у 1338 році.

ТворчістьРедагувати

Був автором віршів у жанрі вака. Його вірші увійшли до 4 імператорських антологій, насамперед це стосується 177 творів в збірці «Сокусюі вака-сю», 21 вірш — в «Нідзьо ітіді-дай-сю». Усі його вірші нащадки розмістили у збірці «Тамейо-сю» вже після смерті Нідзьо Тамейо. Складав вірші також у жанрі ренга, які увійшли до збірки «Цукуба-сю».

Є автором поетичного трактату «Вака тейкін» й розокремлених записів «Ґодзьо-ґіре» (Уривки з Ґодзьо).

Протягом 1301—1303 років на замовлення ек-імператора Ґо-Уда впорядкував 13-у імператорську поетичну антологію «Сін ґосен вака-сю» («Новий варіант раніше складеної збірки яяпонських пісень»), що складалася з 1970 віршів (частина з них належада Нідзьо Тамейо). 26 січня 1304 року представив її Ґо-Уда.

1320 року також впорядкував іншу антологію «Сьоку сендзай вакашю». Створив власну приватну антологію «Соку ґен'йо-шю».

ДжерелаРедагувати

  • Keene, Donald (1999) [1993]. A History of Japanese Literature, Vol. 1: Seeds in the Heart — Japanese Literature from Earliest Times to the Late Sixteenth Century (paperback ed.). New York, NY: Columbia University Press. ISBN 978-0-231-11441-7.
  • Misumi, Yōichi (1994). «Nijō Tameyo» 二条為世. Asahi Nihon Rekishi Jinbutsu Jiten (in Japanese). Asahi Shinbun-sha. Retrieved 2017-11-03.