Нижні країни

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нідерланди (значення).

Нижні Землі (нід. de Lage Landen), Нижні Країни (англ. Low Countries, фр. les Pays-Bas) або Нідерланди (нід. de Nederlanden) — історичні землі в дельтах Рейну, Шельди та Маасу, які охоплювали територію сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу і, частково, Франції та Німеччини. Термін здебільшого застосовується щодо історії пізнього Середньовіччя і початкового періоду нової історії, коли формувалися централізовані держави, а влада належала спадковій знаті. Українською — Низ, Пониззя, Низоземщина^{[джерело?]}.

Історія ред.

Історія Нижніх Земель п о р
Австразія				Фризія бл. 600–734
Імперія Каролінгів (800–843)
	графство Фландрія IX століття – 1384	Лотарингія, потім Нижня Лотарингія 855–954–977 рр.
Князівство-єпископство Льєж + Князівство Stavelot- Malmedy + Герцогство Бульйонське X століття – 1795	графство Фландрія IX століття – 1384	Інші феодальні держави	Графство Люксембург 963–1384	X–XIV століття
	Бургундські Нідерланди		Герцогство Люксембург 1384–1443	1384–1482

	Габсбурзькі Нідерланди 1482–1795 (Сімнадцять провінцій, Бургундський округ)
	Іспанські (Південні) Нідерланди 1549–1713
				Голландська республіка 1581–1795
	Австрійські Нідерланди 1713–95
єпископство Льєж (революція) 1789–92	Бельгійські сполучені штати 1790

Перша французька республіка 1795–1804				Батавська республіка 1795–1806
Перша Французька імперія 1804–15				Батавська республіка 1795–1806
Перша Французька імперія 1804–15				Королівство Нідерланди 1806–10

Об’єднане королівство Нідерланди (з 1815 року)

Королівство Бельгія з 1830 року			Люксембург з 1839 року	Нідерланди

Після розпаду Серединного королівства у його північній частині утворилася Нижня Лотарингія. Коли ця держава припинила існування, регіон потрапив пів владу могутніх сусідів. Його перейменували у Бургундські Нідерланди, а потім у Габсбурзькі Нідерланди. Область називали також до 1581 Сімнадцятьма провінціями. Пізніше її південна частина отримала назви Іспанських Нідерландів та Австрійських Нідерландів. У північній частині регіону утворилася Нідерландська республіка. Двічі землі регіону об'єднувалися в єдину державу: Сімнадцять провінцій у 16 ст. та Сполучене Королівство Нідерланди у 19 ст.

Щодо сучасних держав Бенілюксу термін Нижні країни не вживається, оскільки історичний регіон дещо ширший.

У 11 ст. на території регіону почали швидко зростати міста, й він став нарівні з північною Італією областю з найвищою густотою населення в Європі.

Попри різноманітність регіону, йому були притаманні спільні риси. Держави регіону мали вихід до моря, і таким чином до торгівлі та риболовства. Більшість населення розмовляло середньовіковими діалектами нідерландської мови, хоча в деяких його частинах переважала французька або валлонська мова.

Характерною особливістю була слабка, ледь не номінальна залежність від феодалів. Містами управляли цехи та міські ради, а їхні відносини з королями і герцогами регулювалися строгими кодексами прав, які детально описували, що може й чого не може вимагати правитель.

Весь регіон був одним із найрозвинутіших в економічному сенсі в Європі поряд із італійськими містами державами Венецією та Генуєю. Його сила опиралася на торгівлю й виробництво, а тому в регіоні створювалися найсприятливіші умови для вільного потоку товарів^[1].

Країни ред.

Примітки ред.

↑ Фернан Бродель. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV—XVIII ст. / Пер. з фр. Г.Філіпчук. — К.: Основи, 1997. ISBN 966-500-215-5

Бібліографія ред.

Arblaster, P. A History of the Low Countries. New York: Palgrave Macmillan, 2006.
History of the Low Countries. eds. by J. Blom and E. Lamberts. 1999.
Kossmann-Putto J. A.; E. H. Kossmann. The Low Countries: History of the Northern and Southern Netherlands. 1987.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нижні країни

[1] Фернан Бродель. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV—XVIII ст. / Пер. з фр. Г.Філіпчук. — К.: Основи, 1997. ISBN 966-500-215-5

[1]