Відкрити головне меню

Нігяр Худадат кизи Рафібейлі (азерб. Nigar Xudadat qızı Rəfibəyli; 23 червня 1913, Єлизаветполь — 9 липня 1981, Баку) — азербайджанська радянська поетеса, член спілки письменників Азербайджанської РСР з 1934 року, заслужений діяч культури Азербайджанської РСР (1967), Народна поетеса Азербайджанської РСР (1981). Дочка першого міністра охорони здоров'я АДР Худадат-бека Рафибекова, дружина Народного поета Азербайджанської РСР (1960) Расула Рзи і мати Народного письменника Азербайджанської РСР (1987) Анара.

Нігяр Рафібейлі
азерб. Nigar Xudadat qızı Rəfibəyli
Stamps of Azerbaijan, 2013-1088.jpg
Народилася 23 червня 1913(1913-06-23)
Гянджа, Російська імперія
Померла 9 липня 1981(1981-07-09) (68 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Поховання Алея честі в Баку[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Azerbaijan.svg Азербайджанська Демократична Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність письменниця, поетеса, драматургиня
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Мова творів азербайджанська
Жанр вірші
Батько Khudadat Rafibeyli[d]
У шлюбі з Rasul Rza[d]
Діти Anar Rzayev[d]
Нагороди
орден «Знак Пошани» орден Слави

Нігяр Рафібейлі у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Батьки Нігяр Рафібейлі — Худадат-бек і Джавахир-ханум

Нігяр Рафібейлі народилася в сім'ї хірурга Худадат-бека Рафибекова, який обіймав посаду губернатора Гянджинської губернії в роки дорадянської незалежності Азербайджану (19181920). Він виявився в числі азербайджанських політичних діячів, масово страчених більшовиками в червні 1920 року на острові Нарген[1].

Закінчивши середню школу в рідній Гянджі, Нігяр Рафібейлі вступила до Бакинського педагогічного технікуму. В 1928 році в журналі «Дан улдузу» було опубліковано її перший вірш «Чадра». У 1931 році вона працювала перекладачкою у відділ художньої літератури видавництва «Азернешр», потім продовжила навчання в Московському педагогічному інституті. Тим часом у Баку був виданий її перший збірник віршів (1934)[1].

Після повернення з Москви Нігяр Рафібейлі працювала редактором відділу художньої літератури у видавництві «Ушагнешр». З 1940 року до кінця життя Нігяр Рафібейлі писала вірші і перекладала азербайджанською мовою твори поетів і письменників народів СРСР. За творчі заслуги вона була нагороджена орденом «Знак Пошани»[1].

НагородиРедагувати

Пам'ятьРедагувати

  • Іменем Рафібейлі названа одна з центральних вулиць Баку.
  • У місті Гянджа в Ханському парку встановлено пам'ятник Нігяр Рафібейлі.

ЗбірникиРедагувати

Нігяр Рафібейлі писала азербайджанською мовою[2].

  • «Поезії» (1934)
  • «Переможна пісня» (1943)
  • «Материнський голос» (1951)
  • «Дорожні спогади» (1957)
  • «Чується шум моря» (1964)
  • «Якщо згадаєш мене в сумний вечір» (1982)
  • «Ти — пам'ять щасливих поколінь» (1982)

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Самедзаде К., Dadashova З. «Поетеса ліричних пісень»(азерб.).
  2. Нігяр Рафибейли Архівовано 12 листопад 2012 у Wayback Machine.. Спілка письменників Азербайджану.