Нух ібн Асад
Нух ібн Асад (*نوح بن اسد, д/н — 841/842) — 1-й володар Самарканду з династії Саманідів.
| Нух ібн Асад | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
841/842 Самарканд |
| Підданство | Аббасидський халіфат |
| Національність | таджик |
| Посада | валі |
| Термін | 819—841/842 |
| Наступник | Ях'я ібн Асад і Ахмад ібн Асад |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Саманіди |
| Батько | Асад ібн Саман |
| Брати, сестри | Elyas ibn Asadd, Ях'я ібн Асад і Ахмад ібн Асад |
Життєпис ред.
Походив зі знатної родини. Син асада ібн Самана і онук Самана-Худата. У 810-х роках брав участь у боротьбі за владу в Аббасидському халіфату, підтримавши претендента аль-Мамуна. Після цього протистояв намаганням Тахірідів повністю приборкати Мавераннахр. У 819 році призначається валі Самарканду. У 839-840 роках спільно з братами брав участь у поході Тахіридів проти огузів, яким завдано поразки. У 840-841 роках в Ісфіджабіза наказом Нуха було споруджено потужну стіну для захисту від кочовників.
Зберіг владу до самої смерті у 841 або 842 році. Його володіння розділено між братами Ях'єю і Ахмадом.
Джерела ред.
- Frye, R.N. (1975). «The Sāmānids». In Frye, R.N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 136—161. ISBN 0-521-20093-8.
- Негматов Н. Н. Государство Саманидов. Мавераннахр и Хорасан в IX—X вв. Душанбе, «Ирфон», 1977