Нотаріус в Україні
Нотаріус — це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Станом на серпень 2013 в Україні працює близько 7 тис. нотаріусів.[1]
Нормативно-правові основи нотаріальної діяльностіРедагувати
Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, Закон України "Про нотаріат, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, інші нормативно-правові акти.
Форми роботи нотаріусівРедагувати
Нотаріуси можуть бути як приватними, так і державними (перші є самозайнятими особами, а другі працюють у державних нотаріальних конторах).
Правовий статус нотаріусаРедагувати
Права нотаріусаРедагувати
- витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
- одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій;
- складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.
Обов'язки нотаріуса в УкраїніРедагувати
- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики;
- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;
- вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;
- дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;
- надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;
- постійно підвищувати свій професійний рівень;
- виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Перелік нотаріальних дійРедагувати
Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:
- посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо)
- вживають заходів щодо охорони спадкового майна
- видають свідоцтва про право на спадщину
- видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя
- видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)
- видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися
- провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме
- видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса
- накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації
- засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них
- засвідчують справжність підпису на документах
- засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу
- посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту
- посвідчують факт, що фізична особа є живою
- посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці
- посвідчують час пред'явлення документів
- передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам
- приймають у депозит грошові суми та цінні папери
- вчиняють виконавчі написи
- вчиняють протести векселів
- вчиняють морські протести
- приймають на зберігання документи.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.
Умови зайняття посади нотаріусаРедагувати
Нотаріусом може бути:
- Громадянин України;
- Має повну вищу юридичну освіту;
- Володіє державною мовою;
- Має стаж роботи в сфері права не менш, як 6 років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки;
- Склав кваліфікаційний іспит;
- Отримав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Не може бути нотаріусом особа, яка:
- має судимість,
- обмежена у дієздатності або визнана судом недієздатною.
Обмеження для нотаріуса Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Нотаріус не може займатися:
- підприємницькою, адвокатською діяльністю;
- бути засновником адвокатських об'єднань;
- перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб;
- виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.
Присяга нотаріусаРедагувати
Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в урочистій обстановці приносить присягу такого змісту: «Урочисто присягаю виконувати обов'язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса».
Контроль за діяльністю приватного нотаріусаРедагувати
Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюють:
- Міністерство юстиції України;
- Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;
- Головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Порядок проведення перевірки затверджується Міністерством юстиції України.
Нотаріат УкраїниРедагувати
Нотаріа́т Украї́ни — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нотаріат», з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на дипломатичні представництва України.
Станом на серпень 2013 в Україні працює близько 7 тис. нотаріусів.[1]
В Україні створено самоврядну професійну організацію нотаріусів – Нотаріальну палату України. Таке рішення одностайно було прийнято на Першому установчому з'їзді нотаріусів України, який відбувся 29 березня 2013 року в м.Києві. Під час З’їзду було затверджено Статут новоствореної організації, обрано її президента та сформовано склад керівних органів НПУ.
Приєднано вміст Нотаріат України. Див Обговорення:Нотаріат України.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Майже 40% реєстраційних дій з нерухомістю здійснюють нотаріуси, - Д. Ворона. Урядовий портал. 2013-08-09. Архів оригіналу за 2013-08-13. Помилка цитування: Некоректний теґ
<ref>; назва «ук» визначена кілька разів з різним вмістом