Норії Хами
Координати: 35°08′07″ пн. ш. 36°45′11″ сх. д. / 35.13528° пн. ш. 36.75306° сх. д.
Норії Хами (араб. نواعير حماة) — ряд норій на річці Оронт, що розташовані у місті Хама, Сирія. Лише сімнадцять з оригінальних норій збереглися до нашого часу. Більшість з них не використовуються за призначенням у наш час, а мають лише естетичне значення, та є однією з головних туристичних пам'яток міста. Їх називають "найбільш чудовими норіями, що коли-небудь побудовані"[1]. Норії Хами були попередньо представлені до об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО Сирійською Арабською Республікою у червні 1999 року.[2]
Історія ред.
Найбільш ранні свідоцтва про норії у Хамі відомі з часів візантійської ерохи, хоча жодна з норій, які є у Хамі сьогодні не передувала династії Аюбідів. Проте мозаїка, знайдена в Апамеї, що датована 469 роком нашої ери, має зображення невеликої норії, що дуже схожа на норії у Хамі. Це дає можливість припускати, що ці норії мають більш давні витоки.[3] У наш час залишилося лише 17 норій, які не використовуються.[4]
Опис ред.
Норія (араб. ناعورة) — транспортний засіб для переміщення рідини чи сипких матеріалів системою ковшів, що закріплені через певні проміжки на колесі, безкінечній стрічці, ланцюгах або канатах. Використовуються у гірничій справі. В давнину, а подекуди й досі вживалися для зрошування.
Див. також ред.
Література ред.
- Ring, Trudy; Berney, K.A.; Salkin, Robert M.; La Boda, Sharon; Watson, Noelle; Schellinger, Paul (1996), International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa, Routledge, ISBN 1-884964-03-6.
- Needham, Joseph; Ronan, Colin A. (1995), The Shorter Science and Civilisation in China: Volume 5, Cambridge University Press, ISBN 0-521-46773-X.
Примітки ред.
- ↑ Needham and Ronan, 1995, p.281.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Adriana De Miranda (2007). Water Architecture in the Lands of Syria: The Water-wheels. L'ERMA di BRETSCHNEIDER. с. 53–. ISBN 978-88-8265-433-7. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 24 серпня 2012 року.
- ↑ Ring, Berney, Salkin, La Boda, Watson, and Schellinger, 1996, p.137-138.