Номенклатура

система назв або термінів у певній галузі мистецтв чи наук

Номенклату́ра (від лат. nomenclatura, перелік, список) — система позначень або окреме позначення (інакше: номен) класу предметів, що належать до одного ряду на основі вибраних зовнішніх ознак чи статичних оцінок цих предметів (наприклад, "ТУ -144", "Москвич 2140", "Електрон Ц 380 Д" і т.п.).[1] Номенклатура є проміжною ланкою між термінами та власними назвами, не володіючи при тому, як і власні назви, дефінітивною функцією.[1] Отже, головною функцією номенклатури є називна. За основу номенклатури беруться абстрактні та умовні символи, головною метою котрих є дати максимально зручні способи позначення предметів без прямого стосунку до потреб теоритичної думки, шо оперує цими речами.[1] Номени відрізняються від термінів також високим ступенем ідіоматичності, оскільки значення номенклатурних одиниць практично зовсім не розкривається за допомогою внутрішньої форми.[1] Звідси треба зробити висновок про те, що номени — складова частина системи мови науки і техніки — не є в стислому розумінні власне термінами, хоча номен може входити до складу термінології в цілому.[1]

Номен виступає як відносно довільна "етикетка" предмета, конвенційно "прикріплена" представниками відповідної галузі знання і не претендує на розкриття або хоча б часткове відображення в її формі лексичного значення.[1] Разом з тим слід пам'ятати про те, що вирішення проблеми нормалізації номенклатурних утворень не належить назагал до компетенції філології, норми в сфері знаків, символів. Номенклатури не мають прямого стосунку до норм мови (за винятком хіба норм орфографії) та встановлюються не лінгвістами, а виключно фахівцями в даній галузі науки чи техніки.[1]

В літературіРедагувати

У літературному житті номени часто вживалися для позначення певної течії, угрупування, салону тощо.[1] Такий номен лише метонімічно або метафорично відображав своєрідність називаного явища, одну його особливість. Відповідний номен міг бути впроваджений учасниками даної групи, але рівно ж іншими особами.[1] Поряд із серйозними назвами мали місце жартівливі, хоча теж узвичаєні, інколи номен позначав структуровану організацію з певною розробленою програмою дій. Такою була, наприклад, італійська літературна академія "Аркадія" (заснована в Римі 1690) для захисту "гарного смаку".[1] Філії академії існували в багатьох містах. Діяльність "Аркадії" припинилася аж 1925 року. У більшості випадків номен позначає швидкоплинний феномен.[1] Такими є у французькій літературі "Бесіда" (1549-53), що згодом взяла назву "Плеяда"; салон Рамбуйє або "Блакитна кімната" (1608-55); гурток романтиків 1820-х років "Сенакль" (тобто 'Трапезна'); "Парнас" (1866-76).[1] В Англії — "Озерна школа" ("лейкісти"). "Сердиті молоді люди" (1950-ті роки). У Німеччині — "Буря і натиск" (1767-85), "Союз гаю" (1772), "ваймарсьияй класицизм" (1780-90 роки).[1] У літературі США — "розгортачі бруду" (1909-17). До цього типу належить міжнродний номен "Втрачене покоління".[1] У Росії — "Арзамас" (1815-18), "Зелена лампа" (1819-20), "Тілея" (1910 роки), "Серапіонові брати" (1914-18). У Польщі — "Молода Польща" (1890-1911), "Скамандер" (1918-39). В Україні — "Молода муза" (1906-09), "Плуг" (1922-31), "Гарт" (1923-25), "Авангард" (1926-29). У Грузії — "Блакитні роги" (1914-18).[1] Однотипна номенклатура існує в інших мистецтвах: "Могутня купка", "барбізонці", "передвижники".[1] Деякі номени дістали прозивне значення та вживаються в ширшому значенні: "плеяда" або "сенакль" (у французькому літературознавстві — прозивне означення літературного об'єднання). До номенклатури можна віднести вирази "золотий вік", "срібний вік" літератури — первісно римської, згодом вживається також щодо ін. (наприклад, російської) літератури.[1]

Предмети, що належать до одного ряду номенклатурних утворень в інших сферахРедагувати

Номенклату́ра (від лат. nomenclatura, перелік, список) — багатозначний термін, який визначає сукупність:

  • назв продукції, що виробляється. Наприклад: номенклатура кабелів, тросів, електродвигунів, центрифуг тощо;
  • прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання;
  • бухгалтерських рахунків;
  • документів. Наприклад: номенклатура карт - система позначень окремих аркушів мап;
  • систематизований перелік найменувань справ із зазначенням строків зберігання;
  • працівники, призначені чи затверджені вищими органами на керівні посади;
  • прошарок радянського суспільства в значенні Партноменклатура — чільний суспільний прошарок, клас в соціалістичному суспільстві.

Деталізація джерелРедагувати

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати