Вікіпедія

Новиград (Істрія)

місто в Істрійській жупанії Хорватії
(Перенаправлено з Новіград (Істрія))

Новиград (хорв. Novigrad, італ. Cittànova d'Istria) — місто у Хорватії, на західному узбережжі півострова Істрія в Андріатичному морі між містами Умаґ і Пореч. Кордони муніципального утворення простягаються від села Дайла (на півночі) до гирла річки Мірна (на півдні).

Новиград
хорв. Novigrad
Герб Прапор
герб прапор
Панорама Новиграда
Панорама Новиграда
Панорама Новиграда
Основні дані
45°32′ пн. ш. 13°56′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 13.933° сх. д. / 45.533; 13.933Координати: 45°32′ пн. ш. 13°56′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 13.933° сх. д. / 45.533; 13.933
Країна  Хорватія
Регіон Істрійська жупанія
Район муніципалітет
Площа 26,6 км²[1] і 4,3 км²[1]
Населення 2 622 (2011)
Агломерація 4 345 (2011)
Висота НРМ 1 м
Назва мешканців італ. cittanovesi
Телефонний код (+385) 052
Часовий пояс UTC+1
Номери автомобілів PU
GeoNames 3194379
OSM ↑226351 ·R (Істрійська жупанія)
Поштові індекси 52466
Міська влада
Мер міста Анте Мілоч
Вебсайт novigrad.hr
Мапа
Мапа
Новиград. Карта розташування: Хорватія
Новиград
Новиград
Новиград (Хорватія)
CMNS: Новиград у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Про те, що район, зайнятий нині містом, був заселений ще у стародавні часи, свідчать численні пам'ятки історії та об'єкти, знайдені під час археологічних досліджень.

Перші згадки про місто під назвою Неаполіс (хорв. Neapolis) стосуються VII століття до н. е. Пізніше, у літописах ІХ століття н. е. він згаданий як Цивітас Нова (хорв. Civitas Nova), у церковних літописах, а також ХІІ століття н. е. як Emona, Emonia, Aemonia.

 
Ратуша і центральна площа

Із V/VI ст. до 1831 року ці території входили в єдине єпископство, яка простягнулася на північ до річки Драгоня і до сходу річки Мірна.

Новиград, розташований на невеличкому півострові і який володіє родючими землями, часто перебував в епіцентрі історичних подій, що знайшло своє відображення у пам'ятках архітектури. Візантійський період своєї історії Новиград пережив у VI—VII ст., у VIII—IX місто перебувало у складі Франконії, у X—XII — у складі Німеччини. Панування Венеційської республіки Новиград пережив у 1270—1797 рр., у 1805—1813 рр. — перебувало під владою Наполеона, з 1814 по 1918 — місто входило в Австро-Угорщину, а з 1918 по 1943 рр. управлявся італійською адміністрацією.

Нині культурний спадок, залишений різними епохами остаточно не досліджено, але в майбутньому послужить багатим джерелом знань для нащадків

Населення ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 4 345 осіб[2]. Населення самого міста становило 2 622 осіб.[2]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти ред.

Крім міста Новиград, до громади також входять:

Клімат ред.

Середня річна температура становить 14,04°C, середня максимальна – 27,19°C, а середня мінімальна – 0,21°C. Середня річна кількість опадів – 875 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,99 10,63 13,87 17,30 22,40 26,23 27,19 27,07 22,64 18,10 13,12 9,58
Середня температура, °C 5,09 5,78 8,97 12,41 17,51 21,33 23,79 23,68 19,27 14,73 9,71 6,21
Середній мінімум, °C 0,21 0,87 4,09 7,54 12,63 16,43 20,42 20,29 15,88 11,32 6,36 2,81
Норма опадів, мм 60 50 61 69 67 79 52 77 92 101 93 74
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.30 2.50 2.60 2.60 2.31 2.28 2.26 2.20 2.30 2.50 2.53 2.41
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4408 7359 10706 15334 19562 21411 22421 19137 14121 9006 4918 3743
Джерело: [4][5]

Освіта ред.

З освітніх установ у місті знаходиться тільки початкова школа, розташована при в'їзді у центр міста. Середню освіту мешканцям доводиться отримувати в основному в сусідніх містах Бує та Пореч. Частина учнів відвідує освітні установи у Пулі, Пазині та Рієці.

Економіка ред.

У минулому Новиград був відомий як риболовче містечко. Бурхливий економічний розвиток у 60-их роках ХХ століття спонукав місцеве населення до роботи в текстильній промисловості і сільському господарстві (переважно на виноградниках і зборі оливок). У 70-ті роки, у зв'язку з розвитком туризму, мешканці міста почали працювати у готельному та ресторанному бізнесі. Сьогодні найважливішими сферами економіки Новиграда залишаються рибна ловля, текстильна промисловість та сільське господарство.

Визначні пам'ятки ред.

 
Церква св. Пелагія
  • Парафіяльна церква св. Пелагія та св. Максима — храм, побудований у момент створення Новиградської єпархії (V—VI ст.), до 1831 року був Кафедральним собором. За час свого існування відновлювався у 1408, 1580, 1746 та 1775 роках. У Середньовіччя інтер'єр храму був доповнений фресками, свідчення чому можна донині спостерігати у південній частині вівтаря. З 1935 року зовнішній вигляд будівлі не зазнавав змін.
  • Дзвіниця — дзвіниця, розташована безпосередньо у парафіяльної церкви Св. Пелагія та Св. Максима була побудована у 1883 році. На вершині піраміди, яка вінчає будівлю, знаходиться вкрита бронзою дерев'яна статуя покровителя міста, Св. Пелагія створена у 1913 році.
  • Міські мури, що нагадують своєю архітектурою стіни Московського Кремлю були побудовані у середині XIII століття і відновлювалися в різні періоди історії.
  • Церква Св. Агати знаходиться на старому міському кладовищі і є прикладом романської релігійної архітектури. Будівля цікаво своєю архітектурою, оскільки три його нефа знаходяться під загальним двосхилим дахом. У будові помітні символи регіональної релігійної архітектури раннього Середньовіччя, інтер'єр храму доповнено двома статуями пізнього бароко і живописом із зображенням Св. Агата. Церква піддавалася відновлювальних робіт у 1993—1955 роках
  • Церква Св. Антона — одна з небагатьох сільських середньовічних церков в околицях Новиграда, котра збереглась до сьогодні. Будівля храму примітна своїм нефом, побудованим в готичний період і відновленим у XVII столітті. У середині XIX століття святилище було розширено двома бічними вікнами.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
  2. ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
  3. ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
  4. ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  5. ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новиград (Істрія)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новиград_(Істрія)&oldid=39144418