Відкрити головне меню

Новоши́н — село Долинського району Івано-Франківської області.

село Новошин
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Долинський район
Рада/громада Новошинська сільська рада
Код КОАТУУ 2622084201
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1648 (1479 рік)
Населення 1083
Площа 10,5 км²
Густота населення 103,14 осіб/км²
Поштовий індекс 77554
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 48°53′47″ пн. ш. 23°53′28″ сх. д. / 48.89639° пн. ш. 23.89111° сх. д. / 48.89639; 23.89111Координати: 48°53′47″ пн. ш. 23°53′28″ сх. д. / 48.89639° пн. ш. 23.89111° сх. д. / 48.89639; 23.89111
Місцева влада
Адреса ради 77554, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, с. Новошин, пров. Фрасоляка, 2, тел. 53207
Карта
Новошин. Карта розташування: Україна
Новошин
Новошин
Новошин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Новошин
Новошин
Мапа

Походження назвиРедагувати

Є декілька версій походження назви Новошин. Перша це у давнину у цьому селі був збудований новий шинок і люди із сусідніх сіл розпочали приходити в новий шин, і звати це місце Новий-шин, а пізніше і Новошин. За іншою версією у цьому селі колись жила багата поміщицька родина, і коли у сім'ї народився син, то дочка цього пана почала усім розповідати, що народився новий син, але вона була іще мала, замість син вона вимовляла, шин, так і вийшло новий-шин, а пізніше і Новошин.

ГеографіяРедагувати

Через село тече струмок Дядич.

ІсторіяРедагувати

Згадується село Нєвєшин (Nyevyeszyn) 23 квітня 1469 року в книгах галицького суду [1].

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу військ Богдана Хмельницького[2].

У 1939 році в селі проживало 1000 мешканців (980 українців, 5 поляків, 5 латинників, 10 євреїв)[3].

НародилисяРедагувати

  • Беляк Дмитро — "Палій" (1920–1950) — комендант боївки СБ Вигодського району ОУН. Загинув у бою в с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області[4].
  • Кабинець Михайло Петрович «Орел» — районний провідник СБ ОУН[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.328, №3424 (лат.)
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади
  5. Таємниці Тисовських, Заховане на видноті

ДжерелаРедагувати