Відкрити головне меню

ГеографіяРедагувати

Новотанець лежить у середньому Бескиді. Розташований на перехресті шляхів з Коросна через Лупківський перевал на Закарпаття й Угорщину та на захід через Коросно до міста Краків, у мальовничій долині річки Пельниця, за 18 км на захід від міста Сянок та за 4 км на захід від міста Буковсько.

Історія місцевостіРедагувати

Перша згадка з 13661409 (Brzozowa alias Lobetans)[2],[3]. Містечко заснував підкоморій м. Сянік — Іван (Ян) Баль (лат. Johann Bal de Boyska, пол. Jan I Bal), у центрі розлогого маєтку, що належав шляхтичам Балям.

25 лютого 1444 року король Володислав III Варненьчик надав поселенню маґдебурзьке право.[4] Заселене німецькими колоністами з Угорщини та Сілезіі колишнє місто Lobetans зазнало полонізації[5]в кінці XVI ст.[6]. У 15581721 Новотанець був осідком адміністратури Кальвініської церкви, тут на хвалу Божу зібрався під кінець 1698 Синод малопольських церков[7]. Кальвінська громада в Новотанці була сильнішою від інших і проіснувала аж до 1750 р.

На захисному мисі та Пельницькому потоці було побудовано в 1550—1558 рр. невеликий мурований замок. Гербом Новотанця була Ґаздова — родовий герб Балів.

 
Костел (латинська церква)

У XVI ст. став чималим торгово-ремісничим осередком (з половини 16 століття до 18 століття — мадярські склади вина)[8].

Напередодні Другої світової війни Новотанець налічував понад 650 мешканців, у тому числі 500 поляків, 50 українців і 100 євреїв. Українці-грекокатолики належали до парафії Сенькова Воля Сяніцького деканату Перемишльської єпархії (з 1930 р. — Буківський деканат). В 19441947 рр. відбувалась українсько-польська війна[9] Трагічним кінцем міста стало 6 квітня 1946 року, тоді українські повстанці спалили понад 120 польських будівель.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

НаселенняРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 199 26 152 21
Жінки 224 38 140 46
Разом 423 64 292 67
  • 2006 — 430 мешканців.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Zbiór dokumentów małopolskich / wyd. S. Kuraś. cz. I., Dokumenty z lat 1257—1420., cz. II Dokumenty z lat 1421—1441. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 19621963. — T. V. — № 1220.
  3. «Разом з приєднанням цих земель до Польщі рушила велика осаднича акція. Сюди почали напливати осадники з інших частин королівства. Король Казімєж ІІІ дозволив створювати тут німецькі та інші осади. Ця територія покрита лісами і луками, а отже придатна для пасовищ, осадники заселяли в основному долини річок і потоків. Вслід за осадниками почали засновуватись містечка. Біля Сяніка привілеї отримали м. ін. Коросно (бл. 1348), Яслиська (1366), Тичин (1368), Риманів (1376), Березів (перед 1388), Заршин (перд 1395), Дубецько (1407), Динів (перед 1423), Тирава Крулєвска (сьогодні Мриголод, 1425), Яцмир (1437), Новотанець (1444) і Лісько (1477). До наших днів збереглися костели з тих часів (XV/XVI стст.) в Гачові, Блізному і Гумниськах. […]» Саноцька Земля[недоступне посилання з червень 2019]
  4. Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 205-207, CIX.
  5. Walddeutsche[de]
  6. Kurt Lück Deutsche Aufbaukräfte in der Entwicklung Polens. Forschungen zur deutsch-polnischen Nachbarschaft im ostmitteleuropäischen Raum. — 1934. — S. 584—606.
  7. Merczyng H. Zbory i senatorowie protestanccy w dawnej Rzeczypospolitej. — Warszawa, 1904.
  8. Географічний словник Королівства Польського. 1880-1902. Nowotaniec
  9. Михайло Дуда («Громенко»), сотник
  10. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новотанець