Відкрити головне меню

ГеографіяРедагувати

Розташоване на державній дорозі № 28, у мальовничій долині річки Пельниця, за 3 км на південний схід від міста Заршин, за 11 км на захід від міста Сянок та за 52 км на південь від міста Ряшів.

ІсторіяРедагувати

Село вперше згадується в 1390 р. В 1425 р. село переведене з руського права на волоське. В 1340-1772 рр. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).

У середині XIX ст. в селі розпочато видобуток нафти.

У 1885 р. після будівництва залізничної станції для відміни від подібних поселень до назви додано додаток «Ґнєвош» за прізвищем власника фільварку.

У 1886 р. в селі було 1199 мешканців (625 грекокатоликів, 403 римокатолики, 32 юдеї і 139 осіб невідомого віровизнання).

У міжвоєнний час у селі діяла читальня «Просвіти». В 1939 році в селі проживало 1410 мешканців, з них 720 українців, 650 поляків (мова почасти українська) і 40 євреїв[2]. Село входило до ґміни Заршин Сяніцького повіту Львівського воєводства.

Після війни корінне українське населення депортоване в 1944—1946 р. до СРСР та в ході операції «Вісла» 1947 року на понімецькі землі.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 622 131 426 65
Жінки 671 132 373 166
Разом 1293 263 799 231

ЦеркваРедагувати

1895 року на зміну дерев’яній збудована мурована церква Пресвятої Богородиці всупереч активній протидії галицького намісника Казимира Бадені. Парафія при храмі належала з 1930 року до Буківського деканату), метричні книги велися з 1784 року. Церкву знищили за комуністичної влади.

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новосільці (Сяноцький повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
  3. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати