Новокаїнова блокада

Новокаїнова блокада — метод лікування, що полягає у використанні впливу новокаїну на периферичні елементи нервової системи.

ІсторіяРедагувати

Запропонована 1929 радянським хірургом О. В. Вишневським. Н.б. ґрунтується на використанні регулювального впливу нервової системи на перебіг фізіологічних та патологічних процесів. Дія її полягає у виключенні і одночасному слабкому подразненні елементів периферичної нервової системи, що створює сприятливі умови для запобігання розвиткові захворювання або легкого його перебігу (поліпшення умов живлення пошкодженого органу та організму в цілому, припинення надходження больових імпульсів від місця травми або запалення до центральної нервової системи та ін.).

ВидиРедагувати

Залежно від місця та способу проведення розрізняють Н.б.:

  • шийну або вагосимпатичну,
  • поперекову (паранефральна),
  • тазову (внутрішньотазова за Селівановим-Школьніковим),
  • футлярну,
  • міжреберну,
  • (блокаду) нервів вогнища захворювання чи ушкрдження (паравертибральну, місця перелому, циркулярну та інш.).

ЗастосуванняРедагувати

Н. б. застосовується при гострих запальних процесах різної локалізації, трофічних виразках, виразках шлунка та 12-налої кишки, опіках, обмороженнях, травмах мозку, нирковій кольці. Особливе значення має Н. б. для профілактики та лікування травматичного шоку.

В хірургії, під час операцій на органах ШКТ, також можуть використовувати Н.б. брижжі кишечника.

ДжерелаРедагувати